Працювати заради людей і держави

 

11 грудня в ПП «Агроекологія» відбулися перші збори відновленого Полтавського товариства сільського господарства. Цього дня до Центру органічного землеробства в селі Куйбишевому з’їхалися представники засновників і члени товариства, науковці, аграрії, медики, освітяни, журналісти. Метою зібрання було обговорення проблем, над якими працюватиме громадська спілка, представлення програмних засад її роботи, вирішення організаційних питань. 
Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття Полтавське сільськогосподарське товариство багато зробило для піднесення аграрного виробництва Полтавщини на новий рівень, для розвитку аграрної науки й освіти. Ця діяльність стала основою для подальшого розвитку сільського господарства України. Проте, зараз галузь має нові проблеми, які необхідно вирішувати. Нині сільське господарство дедалі більше впливає на здоров’я споживачів аграрної продукції і тих людей, які мешкають неподалік полів і ферм, також галузь споживає чимало невідновлювальних ресурсів, негативно впливає на природну родючість землі, забруднює довкілля. Ці та інші фактори призводять як до виробництва небезпечної для здоров’я людей продукції, так і до зникнення сіл. Утім, зараз, коли в країні відбуваються процеси децентралізації, підвищується роль самоврядування й самоорганізації громадян, взяти на себе подолання багатьох проблем можуть громадські організації. Саме для цього 24 вересня й була зареєстрована Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства» - наступник і продовжувач справ Полтавського сільськогосподарського товариства.  
І ось, 11 грудня, після напруженої підготовчої роботи, відбулося перше засідання спілки, яке окреслило напрямки подальшої роботи. А вона, хоча й буде різноплановою, насамперед спрямована на поліпшення життя людей.
- Що потрібно людям? – запитав Семен Антонець, окреслюючи завдання Товариства. – Насамперед, їжа, житло й безпека. Харчі сьогодні небезпечні. З цієї проблеми ми повинні розпочати нашу роботу. Треба проводити просвітницькі заходи, пояснювати людям, якими мають бути продукти харчування, в чому небезпека продукції, отриманої за інтенсивних технологій. До якого часу наші прекрасні українські люди споживатимуть продукти з отрутохімікатами? Наше підприємство «Агроекологія» вже майже 40 років не застосовує ніякої хімії й виробляє хорошу продукцію. На неї є великий попит, а це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку. Хто дав право знищити у нашій державі такий напрямок, як дієтичне харчування? Навіть у повоєнні роки в Полтаві була дієтична їдальня, дитячі кухні. Над цими питаннями треба працювати. І це – робота для громадського об’єднання, не заради прибутку, а заради обов’язку перед суспільством. Всі, хто тут зібрався, багато зробили в своєму житті. Та на тих, хто багато зробив, багато й покладається. Це – покращання добробуту, здоров’я всієї нації. Тим більше це стосується Полтавської області. Часто кажуть, що Полтавщина – перлина України. То давайте і зробимо з неї справжню перлину.
Своє занепокоєння станом продовольчої безпеки в країні висловила заступник голови правління Товариства, Герой України, керівник фермерського господарства «Еко-Маяк» Тетяна Корост:
- Найбільшу увагу треба приділити збереженню землі й людям. Земля має бути органічною, люди – здоровими. Потрібно вийти на новий рівень відповідальності за природу й здоров’я людей. Зокрема, необхідно забезпечити збалансоване харчування населення, а не просто виробляти мільйони тонн зерна. Так, сьогодні в державі – небезпечний рівень забезпечення людей молочними продуктами. Фізіологічна потреба у цих продуктах – 380 кг на рік на одну особу. А в нашій країні зараз виробляють лише 55 кг молока на людину. 
Те, що необхідно якомога більше уваги приділяти якості продуктів харчування, підтвердили присутні на зібранні представники медичної науки. Академік, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою УМСА Сергій Безшапочний нагадав відому істину: людина – це те, що вона їсть. Адже всі клітини, органи людського організму використовують як будівельний матеріал ті речовини, які отримують з їжею. Тому цей матеріал має бути якісним, безпечним для здоров’я. 
Про те, що відбувається, коли люди харчуються не збалансовано, споживають продукти, які містять шкідливі речовини, розповіли колеги Сергія Безшапочного. Доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедрою УМСА, спеціаліст з дитячих хвороб Тетяна Крючко наголосила, що зараз медицина спрямована насамперед на лікування. Хоча перш за все увагу треба приділяти профілактиці. В тому числі – й здоровому харчуванню. Зараз 56% дітей, які йдуть у перший клас, мають захворювання, пов’язані саме з неправильним харчуванням, а серед випускників шкіл хворі вже 78-90%. Одна з причин цього – те, що шкільне харчування існує лише на папері, а в реальності воно практично відсутнє. Навіть його нормативи вже безнадійно застаріли. На думку Тетяни Олександрівни, саме небайдужість громадськості може вплинути на вирішення цієї проблеми.
Не менш вражаючі факти навів доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою УМСА Леонід Саричев. За його даними, щодня кожна людина в середньому споживає 20-40 г антибіотиків, пестицидів, гербіцидів та інших хімікатів, які містяться в їжі. Це впливає, зокрема, на тривалість життя. В країнах, де існують обмеження на використання таких речовин у сільському господарстві, різних харчових добавок, люди живуть понад 80 років. В Україні ж середня тривалість життя жінок – 69-70 років, чоловіків – 67-69 років. Одна з головних проблем – збільшення кількості онкопатологій, розвиток яких теж залежить від харчування. Кожного дня в організмі людини утворюється до 6 тисяч атипових клітин. Здоровий організм з хорошим імунітетом легко їх знищує. Якщо ж імунітет слабкий – а на його рівень впливає саме харчування, – такі клітини залишаються, розмножуються й утворюють пухлини. За словами Леоніда Саричева, саме за тими видами онкопатологій, які залежать безпосередньо від їжі – раку печінки, нирок, сечового міхура, передміхурової залози – Україна вийшла на одне з перших місць у світі. Більше того, їжа з великою кількістю хімікатів надзвичайно впливає на репродуктивну здатність людей. Зараз кожне п’яте подружжя в світі не може мати дітей. Причому, насамперед знизилася відтворювальна здатність чоловіків, яким зараз 20-30 років. А вихід з цієї ситуації лікар бачить у тому, щоб, за прикладом ПП «Агроекологія», й інші виробники відмовилися застосовувати в господарюванні ті речовини, які є загрозою для здоров’я людей. 
На щастя, є люди, які готові це робити. Були вони й серед присутніх на зібранні. Так, Тетяна Корост, вирощуючи худобу на своїх фермах, не використовує різні хімічні добавки для пришвидшення приростів живої ваги чи для збільшення надоїв. Розпочала вона й процес переведення рослинництва на органічні рейки. Вже наступної весни інше велике аграрне підприємство – Агрофірма ім. Довженка, яку очолює Віктор Скочко, припинить застосування агрохімікатів на 1200 га землі неподалік села Яреськи Шишацького району. Це, до речі, символічно. Адже Олександр Довженко знімав свою знамениту кінокартину «Земля» якраз у цих місцях. І кому, як не представникам агрофірми його імені, включатися у справу відродження української землі в її первісному чистому вигляді? 
Генеральний директор ТОВ Фірма «Астарта-Київ» Віктор Іванчик звернув увагу на те, що органічної продукції нині потребують люди як в Україні, так і у світі. Отже, один із напрямків, в якому він готовий працювати, – пошук партнерів за кордоном з метою виходу продукції органічних господарств на міжнародні ринки. Розповів він і про своє бачення соціальної відповідальності сільгоспвиробників, про програму фінансування освіти дітей працівників фірми.
Уважно вислухавши попередні виступи, керівник Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов зазначив, що головне багатство України – люди і земля. І Полтавщина має те, чого немає ніде в світі, – безцінний досвід господарювання ПП «Агроекологія», де бережуть землю, причому – з думкою про людей. І справа, яку розпочало відновлене Товариство – це те, що потрібно сьогодні державі. 
На засіданні було багато представників вищих навчальних закладів. Солідна делегація на чолі з ректором, професором Валентиною Аранчій прибула з Полтавської державної аграрної академії, яка є одним із засновників відновленого Товариства. Інтерес до роботи громадської спілки виявили і в Українській медичній стоматологічній академії, Полтавському національному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка, Полтавському національному технічному університеті ім. Ю. Кондратюка, Полтавському університеті економіки й торгівлі. Всі вони направили на захід науковців, які викладають дисципліни, пов’язані з охороною здоров’я людини і довкілля, і готові співпрацювати у напрямку відповідного виховання молоді. А це дуже важливо для розвитку загальної справи, поширення екологічних знань у суспільстві, підвищення культури громадян.
Ця робота вже розпочата. Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ПДАА Віктор Писаренко розповів, як працюють викладачі академії в агроекологічному напрямку, яким чином поширюють відповідні знання. Зокрема, на рахунку самого Віктора Микитовича – ряд підручників, посібників, методичних розробок з цієї дисципліни. На зібранні він повідомив, що останнім часом опубліковано ще близько півтора десятка статей про органічне землеробство, в тому числі – й у закордонних виданнях. Оскільки дослідження в галузі органічного господарювання тривають, то поширення цього досвіду теж продовжуватиметься.   
Неодноразово на зібранні звучало ім’я принца Уельського Чарльза. Представник британської королівської родини має органічну ферму, багато робить для поширення досвіду біологічного господарювання, збереження біорізноманіття, охорони довкілля. Доцент Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов розповів, що йому довелося зустрічатися з представником принца Чарльза в Україні. Виявилося, що його високість знайомий із досвідом С.С. Антонця і має намір поспілкуватися зі знаменитим українським аграрієм. Сподіватимемося, що це бажання збудеться, адже двом великим ентузіастам органічного землеробства є що обговорити, а зустрічі таких людей неодмінно впливають на подальшу долю їхньої справи в усьому світі. 
Цього дня кожен присутній міг висловити свою думку. А ще – вирішити, що конкретно саме він може зробити для тієї великої справи, яку розпочинає Товариство. Так, для представників науки широке поле діяльності відкривається у складі вченої ради Полтавського товариства сільського господарства, заснованої цього дня. До складу вченої ради ввійшли представники УМСА, ПДАА, ПНПУ, ПНТУ, ПУЕТ. Головою ради обрали Віктора Писаренка. На цьому ж засіданні визначилися з секретарем Товариства, яким стала заступник генерального директора ПП «Агроекологія», кандидат економічних наук Антоніна Антонець. А ще присутні запропонували, вшановуючи давні традиції Товариства, присвоїти С.С. Антонцю звання президента громадської спілки, Т.М. Корост і В.П.Іванчику – звання віце-президентів. Також за прикладом Полтавського сільськогосподарського товариства було вирішено працювати над заснуванням золотої медалі, яку громадська спілка вручатиме за відтворення родючості землі. А ще присутні підняли питання щодо встановлення монументу, який прославляв би у світі й віддавав данину поваги українському селянину, який годує націю.  
Отже, проблеми окреслені, шляхи їхнього подолання визначені. Тепер має розпочатися спільна робота тих, хто турбується про долю наших громадян. Зважаючи на те, що вже зроблено членами Товариства, є впевненість, що разом вони зможуть вирішити ті завдання, які поставили перед собою, і вирішення яких потребує суспільство.
Ганна Козельська     

11 грудня в ПП «Агроекологія» відбулися перші збори відновленого Полтавського товариства сільського господарства. Цього дня до Центру органічного землеробства в селі Куйбишевому з’їхалися представники засновників і члени товариства, науковці, аграрії, медики, освітяни, журналісти. Метою зібрання було обговорення проблем, над якими працюватиме громадська спілка, представлення програмних засад її роботи, вирішення організаційних питань. 

Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття Полтавське сільськогосподарське товариство багато зробило для піднесення аграрного виробництва Полтавщини на новий рівень, для розвитку аграрної науки й освіти. Ця діяльність стала основою для подальшого розвитку сільського господарства України. Проте, зараз галузь має нові проблеми, які необхідно вирішувати. Нині сільське господарство дедалі більше впливає на здоров’я споживачів аграрної продукції і тих людей, які мешкають неподалік полів і ферм, також галузь споживає чимало невідновлювальних ресурсів, негативно впливає на природну родючість землі, забруднює довкілля. Ці та інші фактори призводять як до виробництва небезпечної для здоров’я людей продукції, так і до зникнення сіл. Утім, зараз, коли в країні відбуваються процеси децентралізації, підвищується роль самоврядування й самоорганізації громадян, взяти на себе подолання багатьох проблем можуть громадські організації. Саме для цього 24 вересня й була зареєстрована Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства» - наступник і продовжувач справ Полтавського сільськогосподарського товариства.  

І ось, 11 грудня, після напруженої підготовчої роботи, відбулося перше засідання спілки, яке окреслило напрямки подальшої роботи. А вона, хоча й буде різноплановою, насамперед спрямована на поліпшення життя людей.

- Що потрібно людям? – запитав Семен Антонець, окреслюючи завдання Товариства. – Насамперед, їжа, житло й безпека. Харчі сьогодні небезпечні. З цієї проблеми ми повинні розпочати нашу роботу. Треба проводити просвітницькі заходи, пояснювати людям, якими мають бути продукти харчування, в чому небезпека продукції, отриманої за інтенсивних технологій. До якого часу наші прекрасні українські люди споживатимуть продукти з отрутохімікатами? Наше підприємство «Агроекологія» вже майже 40 років не застосовує ніякої хімії й виробляє хорошу продукцію. На неї є великий попит, а це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку. Хто дав право знищити у нашій державі такий напрямок, як дієтичне харчування? Навіть у повоєнні роки в Полтаві була дієтична їдальня, дитячі кухні. Над цими питаннями треба працювати. І це – робота для громадського об’єднання, не заради прибутку, а заради обов’язку перед суспільством. Всі, хто тут зібрався, багато зробили в своєму житті. Та на тих, хто багато зробив, багато й покладається. Це – покращання добробуту, здоров’я всієї нації. Тим більше це стосується Полтавської області. Часто кажуть, що Полтавщина – перлина України. То давайте і зробимо з неї справжню перлину.

Своє занепокоєння станом продовольчої безпеки в країні висловила заступник голови правління Товариства, Герой України, керівник фермерського господарства «Еко-Маяк» Тетяна Корост:

- Найбільшу увагу треба приділити збереженню землі й людям. Земля має бути органічною, люди – здоровими. Потрібно вийти на новий рівень відповідальності за природу й здоров’я людей. Зокрема, необхідно забезпечити збалансоване харчування населення, а не просто виробляти мільйони тонн зерна. Так, сьогодні в державі – небезпечний рівень забезпечення людей молочними продуктами. Фізіологічна потреба у цих продуктах – 380 кг на рік на одну особу. А в нашій країні зараз виробляють лише 55 кг молока на людину. 

Те, що необхідно якомога більше уваги приділяти якості продуктів харчування, підтвердили присутні на зібранні представники медичної науки. Академік, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою УМСА Сергій Безшапочний нагадав відому істину: людина – це те, що вона їсть. Адже всі клітини, органи людського організму використовують як будівельний матеріал ті речовини, які отримують з їжею. Тому цей матеріал має бути якісним, безпечним для здоров’я. 

Про те, що відбувається, коли люди харчуються не збалансовано, споживають продукти, які містять шкідливі речовини, розповіли колеги Сергія Безшапочного. Доктор медичних наук, професор, завідуюча кафедрою УМСА, спеціаліст з дитячих хвороб Тетяна Крючко наголосила, що зараз медицина спрямована насамперед на лікування. Хоча перш за все увагу треба приділяти профілактиці. В тому числі – й здоровому харчуванню. Зараз 56% дітей, які йдуть у перший клас, мають захворювання, пов’язані саме з неправильним харчуванням, а серед випускників шкіл хворі вже 78-90%. Одна з причин цього – те, що шкільне харчування існує лише на папері, а в реальності воно практично відсутнє. Навіть його нормативи вже безнадійно застаріли. На думку Тетяни Олександрівни, саме небайдужість громадськості може вплинути на вирішення цієї проблеми.

Не менш вражаючі факти навів доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою УМСА Леонід Саричев. За його даними, щодня кожна людина в середньому споживає 20-40 г антибіотиків, пестицидів, гербіцидів та інших хімікатів, які містяться в їжі. Це впливає, зокрема, на тривалість життя. В країнах, де існують обмеження на використання таких речовин у сільському господарстві, різних харчових добавок, люди живуть понад 80 років. В Україні ж середня тривалість життя жінок – 69-70 років, чоловіків – 67-69 років. Одна з головних проблем – збільшення кількості онкопатологій, розвиток яких теж залежить від харчування. Кожного дня в організмі людини утворюється до 6 тисяч атипових клітин. Здоровий організм з хорошим імунітетом легко їх знищує. Якщо ж імунітет слабкий – а на його рівень впливає саме харчування, – такі клітини залишаються, розмножуються й утворюють пухлини. За словами Леоніда Саричева, саме за тими видами онкопатологій, які залежать безпосередньо від їжі – раку печінки, нирок, сечового міхура, передміхурової залози – Україна вийшла на одне з перших місць у світі. Більше того, їжа з великою кількістю хімікатів надзвичайно впливає на репродуктивну здатність людей. Зараз кожне п’яте подружжя в світі не може мати дітей. Причому, насамперед знизилася відтворювальна здатність чоловіків, яким зараз 20-30 років. А вихід з цієї ситуації лікар бачить у тому, щоб, за прикладом ПП «Агроекологія», й інші виробники відмовилися застосовувати в господарюванні ті речовини, які є загрозою для здоров’я людей. 

На щастя, є люди, які готові це робити. Були вони й серед присутніх на зібранні. Так, Тетяна Корост, вирощуючи худобу на своїх фермах, не використовує різні хімічні добавки для пришвидшення приростів живої ваги чи для збільшення надоїв. Розпочала вона й процес переведення рослинництва на органічні рейки. Вже наступної весни інше велике аграрне підприємство – Агрофірма ім. Довженка, яку очолює Віктор Скочко, припинить застосування агрохімікатів на 1200 га землі неподалік села Яреськи Шишацького району. Це, до речі, символічно. Адже Олександр Довженко знімав свою знамениту кінокартину «Земля» якраз у цих місцях. І кому, як не представникам агрофірми його імені, включатися у справу відродження української землі в її первісному чистому вигляді? 

Генеральний директор ТОВ Фірма «Астарта-Київ» Віктор Іванчик звернув увагу на те, що органічної продукції нині потребують люди як в Україні, так і у світі. Отже, один із напрямків, в якому він готовий працювати, – пошук партнерів за кордоном з метою виходу продукції органічних господарств на міжнародні ринки. Розповів він і про своє бачення соціальної відповідальності сільгоспвиробників, про програму фінансування освіти дітей працівників фірми.

Уважно вислухавши попередні виступи, керівник Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов зазначив, що головне багатство України – люди і земля. І Полтавщина має те, чого немає ніде в світі, – безцінний досвід господарювання ПП «Агроекологія», де бережуть землю, причому – з думкою про людей. І справа, яку розпочало відновлене Товариство – це те, що потрібно сьогодні державі. 

На засіданні було багато представників вищих навчальних закладів. Солідна делегація на чолі з ректором, професором Валентиною Аранчій прибула з Полтавської державної аграрної академії, яка є одним із засновників відновленого Товариства. Інтерес до роботи громадської спілки виявили і в Українській медичній стоматологічній академії, Полтавському національному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка, Полтавському національному технічному університеті ім. Ю. Кондратюка, Полтавському університеті економіки й торгівлі. Всі вони направили на захід науковців, які викладають дисципліни, пов’язані з охороною здоров’я людини і довкілля, і готові співпрацювати у напрямку відповідного виховання молоді. А це дуже важливо для розвитку загальної справи, поширення екологічних знань у суспільстві, підвищення культури громадян.

Ця робота вже розпочата. Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ПДАА Віктор Писаренко розповів, як працюють викладачі академії в агроекологічному напрямку, яким чином поширюють відповідні знання. Зокрема, на рахунку самого Віктора Микитовича – ряд підручників, посібників, методичних розробок з цієї дисципліни. На зібранні він повідомив, що останнім часом опубліковано ще близько півтора десятка статей про органічне землеробство, в тому числі – й у закордонних виданнях. Оскільки дослідження в галузі органічного господарювання тривають, то поширення цього досвіду теж продовжуватиметься.   

Неодноразово на зібранні звучало ім’я принца Уельського Чарльза. Представник британської королівської родини має органічну ферму, багато робить для поширення досвіду біологічного господарювання, збереження біорізноманіття, охорони довкілля. Доцент Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов розповів, що йому довелося зустрічатися з представником принца Чарльза в Україні. Виявилося, що його високість знайомий із досвідом С.С. Антонця і має намір поспілкуватися зі знаменитим українським аграрієм. Сподіватимемося, що це бажання збудеться, адже двом великим ентузіастам органічного землеробства є що обговорити, а зустрічі таких людей неодмінно впливають на подальшу долю їхньої справи в усьому світі. 

Цього дня кожен присутній міг висловити свою думку. А ще – вирішити, що конкретно саме він може зробити для тієї великої справи, яку розпочинає Товариство. Так, для представників науки широке поле діяльності відкривається у складі вченої ради Полтавського товариства сільського господарства, заснованої цього дня. До складу вченої ради ввійшли представники УМСА, ПДАА, ПНПУ, ПНТУ, ПУЕТ. Головою ради обрали Віктора Писаренка. На цьому ж засіданні визначилися з секретарем Товариства, яким стала заступник генерального директора ПП «Агроекологія», кандидат економічних наук Антоніна Антонець. А ще присутні запропонували, вшановуючи давні традиції Товариства, присвоїти С.С. Антонцю звання президента громадської спілки, Т.М. Корост і В.П.Іванчику – звання віце-президентів. Також за прикладом Полтавського сільськогосподарського товариства було вирішено працювати над заснуванням золотої медалі, яку громадська спілка вручатиме за відтворення родючості землі. А ще присутні підняли питання щодо встановлення монументу, який прославляв би у світі й віддавав данину поваги українському селянину, який годує націю.  

Отже, проблеми окреслені, шляхи їхнього подолання визначені. Тепер має розпочатися спільна робота тих, хто турбується про долю наших громадян. Зважаючи на те, що вже зроблено членами Товариства, є впевненість, що разом вони зможуть вирішити ті завдання, які поставили перед собою, і вирішення яких потребує суспільство.

Ганна Козельська     

 


Назад до списку
Під час засідання (зліва направо): В. П. Іванчик, Т. М. Корост, С. С. Антонець, В. І. Аранчій

Під час засідання (зліва направо): В. П. Іванчик, Т. М. Корост, С. С. Антонець, В. І. Аранчій

© фото Ганни Козельської


Новини

11.10.17

Посіяли озимі культури

На підприємстві завершилася осіння посівна. Під час осінніх польових робіт ми продовжували шукати й нові прийоми для подальшого удосконалення нашої технології.

25.09.17

У день Різдва Пресвятої Богородиці освячений храм у Михайликах

21 вересня 2017 року відбулося освячення храму праведного Симеона Богоприїмця, яке здійснив Високопреосвященніший Филип, митрополит Полтавський і Миргородський.

24.09.17

Органічні продукти для столичних споживачів

Всеукраїнський ярмарок органічних продуктів відбувся 23 вересня у Києві, на Контрактовій площі. Традиційно взяло у ньому участь і наше підприємство.

19.09.17

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 19 вересня 2017 р.