Весняно-польові роботи – 2017: успіхи, новинки, експерименти

 

У стислі терміни, лише за два тижні, ми завершили сівбу ранніх зернових культур. При цьому не лише добивалися високої якості весняно-польових робіт, але й застосовували новації та експериментували.
Боронування застосовуємо по-новому
Польові робот нинішньої весни ми розпочали 11 березня з боронування багаторічних трав. Цей агроприйом ми проводили на полях еспарцету першого року використання. Торік він був висіяний разом із ячменем. Після збирання ячменю серед еспарцету залишилася стерня, яка взимку зіграла свою роль у затриманні снігу й накопиченні вологи. Але навесні ці трубчасті стеблини фактично перетворилися на «продихи», через які випаровується волога із землі. Отже, постало завдання зупинити цей процес. 
Крім того, з минулого року на полі залишилися пожнивні рештки – мульча, яка не дає проростати бур’янам і випаровуватися волозі. Утім, після зими вона ущільнилась у суцільний шар, який заважає сонцю прогрівати ґрунт, а повітрю – надходити до рослин еспарцету. Тому виникла необхідність розрихлити цю мульчу. 
Обидва ці завдання вирішили виконати одночасно, за допомогою боронування. Борони налаштували так, щоб їхні зубці не горнули мульчу, а лише ковзали по ній, спушуючи й перемішуючи. Для цього зубці встановили під великим кутом. Крім того, техніка йшла по полю на великій швидкості. 
Після такого обробітку щільний шар мульчі перетворився на пухку, рихлу солом’яну подушку, яка пропускає кисень і тепло, завдяки чому в ґрунті прискорилися біологічні процеси. Водночас мульча продовжує виконувати свої функції зі збереження вологи. Під час боронування була також збита стерня ячменю, завдяки чому закриті «продихи». Додатковим ефектом обробітку стало знищення частини бур’янів, які вже почали проростати й були у цей час на стадії «ниточки».
Щоб перевірити, як вплинуло боронування на розвиток рослин еспарцету, на кожному полі ми залишили невелику ділянку, де обробіток не проводили. Тож зможемо зробити порівняння. 
Результати обробітку оглянув засновник підприємства Семен Свиридонович Антонець і схвалив їх, давши вказівку провести боронування й на решті полів еспарцету другого року використання. Зараз ця робота вже завершена. Сподіваємося, що це дозволить отримати потужнішу зелену масу еспарцету. 
Трохи пізніше взялися й за боронування озимої пшениці, також уперше застосувавши цей прийом на полях «Агроекології». Він дозволяє одночасно вирішити кілька завдань: закрити вологу на озимині під час відновлення вегетації, зруйнувати ґрунтову кірку, знищити бур’яни на стадії білої ниточки й «вичесати» відмерлі листочки пшениці, щоб вони не заважали розвитку молодого листя. Таким чином створюються кращі умови для розвитку озимої пшениці. 
Для боронування озимини використали два агрегати: штригельну й ротаційну борони. Перша з них краще підходить для площ з порівняно м’яким і розпушеним ґрунтом. Щойно придбана ротаційна борона незамінна на тих полях, на поверхні яких утворилася досить тверда кірка. Проходячи на великій швидкості вздовж рядків, вона залишає за собою чистий пухкий ґрунт у міжряддях. Завдяки такому догляду за озиминою очікуємо кращого врожаю. 
Якісне виконання робіт із боронування забезпечили механізатори Леонід Зубін, Євген Поворознюк, Віталій Санін, Віктор Королев’ят, Василь Нечитайло.
Сіяли й експериментували
Сама ж посівна кампанія в нашому підприємстві нинішнього року розпочалася 15 березня. Цього року весна заявила про себе різким потеплінням вже у перші дні березня, сніг розтанув дуже швидко. Навіть найнижчі місця, видолинки, де стояли калюжі, звільнилися від води лише за 15–17 днів. Тож і сівба ранніх зернових вже котрий рік поспіль розпочалася у досить ранні терміни. Проте, ми вже звикли до таких особливостей сучасного клімату. Адже, наприклад, торік ці роботи розпочалися ще на три дні раніше. Тому техніка й посівний матеріал були напоготові, і ми почали працювати, не втрачаючи жодного сприятливого дня.
Розпочали із сівби ячменю з еспарцетом. В цьому році, як завжди, ми ретельно добирали посівний матеріал. Так, є у нас кілька цікавих сортів ячменю, в тому числі – новинки Носівської дослідної станції та Одеського інституту селекції. Серед них – пивоварний ячмінь. Назва цього різновиду ячменю, звісно, не означає, що він годиться лише для виробництва пива. Його цінність полягає, насамперед, у більшому вмісті білку, завдяки чому з нього виходять, наприклад, дуже якісні й поживні пластівці. Тож ми придбали насіння найвідомішого пивоварного сорту німецької селекції KWS Ірина, а також новинку від одеських селекціонерів – сорт Воєвода. Сподіваємося, що вітчизняний сорт складе гідну конкуренцію німецькому. Щодо інших сортів, – відбирали насамперед ті, які мають підвищену стійкість до хвороб, грибків, що важливо в умовах органічного землеробства.
Зараз ми вже завершили сівбу ячменю, вівса, еспарцету й вики. Так, ячменем з еспарцетом засіяли понад 720 га. 
Не обійшлося без експериментів і з ранніми зерновими культурами. Зокрема, в люцерну на 20 га підсіяли овес, ще на 20 га – спельту. Зробили це, насамперед, щоб збільшити вихід зеленої маси з одиниці площі. Крім того, отримаємо сумішку зеленої маси бобової й злакової культур, – це робить корм поживнішим і збалансованішим як для годівлі худоби щойно скошеним, так і для використання на сіно, сінаж, силос. Особливо цікавим у даному випадку є експеримент зі спельтою. Цей вид пшениці – озима культура. Якщо її посіяти навесні, вона сходить, але потрапляє у стресові для себе умови. Через це починає нарощувати потужну вегетативну масу. Звісно, стиглого зерна від неї чекати не варто, хоча вона й може викинути колос. А ось врожай цінної зеленої маси сподіваємося отримати великий. 
Зрозуміло, що дві 20-гектарних площі під цими сумішками – зовсім небагато. Але наша цьогорічна мета тут – побачити, яке поєднання культур у наших умовах дасть потужнішу зелену масу. За результатами цього експерименту вирішимо, які з цих злаків підсіватимемо в люцерну в майбутньому.  
Загалом же різними культурами засіяно вже понад 1000 га. Починаємо сіяти льон, який плануємо використати насамперед для переробки на олію. Якісне насіння цієї культури закупили в Німеччині.   
Якщо минулого року сіяти подекуди заважало повернення холодів і волога погода, то нинішньої весни протягом майже всієї посівної трималося тепло, а дощів практично не було. Натомість віяли сильні вітри. Через це були побоювання щодо можливості весняної посухи. Тому використовували кожну хвилину для того, щоб провести весняно-польові роботи в оптимальні терміни й не втратити найкращі умови для проростання насіння й отримання сходів. І вже бачимо, що цей підхід дав результат, отримані дружні сходи. А незабаром дочекалися й дощу. 
Щоб успішно провести посівну, необхідна злагоджена робота всіх працівників. Цієї весни якісно й відповідально трудилися на обробітку площ під сівбу механізатори Володимир Шеремет, Юрій Сиволога, Василь Нечитайло, Леонід Зубін, Василь Затона, на сівбі – механізатори Іван Гетало, Сергій Аглотков, Василь Затона, Віктор Королев’ят, Андрій Сухоручко, сівальники Станіслав Гусак, Андрій Дубовик, Богдан Півень, Олександр Баран, Юрій Новіцький, Петро Коробка, Руслан Сіденко, водії Олександр Гетало, Василь Гарячун, Іван Коржов, Віктор Донець. 
Не спалювати, а повертати землі
Ще один вид робіт, які ми виконували останніми днями, – розробка залишків минулорічних стебел кукурудзи й соняшнику. Багато власників великих агропідприємств, фермерів та городників, вирішують цю проблему за допомогою вогню, водночас завдаючи надзвичайної шкоди землі, зменшуючи в ній вміст гумусу. Ми ж працюємо з кукурудзинням й соняшничинням по-іншому – ефективно, без шкоди для довкілля і з користю для ґрунту.
Після збирання зерна кукурудзи на полях залишилися її стебла, які були використані як куліса для затримання снігу. Після фізичного достигання ґрунту навесні на цих площах проводимо дискування із подрібненням стебел та прироблянням їх у землю. Ці рослинні рештки – чудова пожива для ґрунтової мікробіоти. У результаті розкладання кукурудзиння мікроорганізмами утворюється органічне добриво, яке живитиме наступну культуру. 
До речі, раніше ми приробляли стебла кукурудзи восени. Але нинішнього року залишили їх на зиму саме з метою снігозатримання. Отже, отримали подвійний ефект – збільшили запаси вологи й поповнили ґрунт органікою. 
По-іншому обходимося із стеблами соняшнику. Раніше соняшничиння ми збивали взимку, під час морозів, коли воно крихке й легко ламалося. Тепер випробували ще один прийом, коли з соняшничинням працюємо навесні. Це дозволяє не лише подрібнити рештки стебел, але й спровокувати швидке проростання насіння бур’янів та падалиці соняшнику. Потім ці рослини легше знищити. 
Ці прийоми не вимагають якихось особливих затрат чи знарядь, але дозволяють зберегти верхній шар ґрунту із мікроорганізмами, які в ньому живуть, збагатити землю органікою. Тому переконані, що ними необхідно замінити випалювання стерні в будь-яких господарствах, незалежно від того, ведеться в них органічне чи інтенсивне землеробство. І земля обов’язково віддячить, порадувавши збільшенням урожаїв.         
Сергій Козін, головний агроном

У стислі терміни, лише за два тижні, ми завершили сівбу ранніх зернових культур. При цьому не лише добивалися високої якості весняно-польових робіт, але й застосовували новації та експериментували.

Боронування застосовуємо по-новому

Польові робот нинішньої весни ми розпочали 11 березня з боронування багаторічних трав. Цей агроприйом ми проводили на полях еспарцету першого року використання. Торік він був висіяний разом із ячменем. Після збирання ячменю серед еспарцету залишилася стерня, яка взимку зіграла свою роль у затриманні снігу й накопиченні вологи. Але навесні ці трубчасті стеблини фактично перетворилися на «продихи», через які випаровується волога із землі. Отже, постало завдання зупинити цей процес. 

Крім того, з минулого року на полі залишилися пожнивні рештки – мульча, яка не дає проростати бур’янам і випаровуватися волозі. Утім, після зими вона ущільнилась у суцільний шар, який заважає сонцю прогрівати ґрунт, а повітрю – надходити до рослин еспарцету. Тому виникла необхідність розрихлити цю мульчу. 

Обидва ці завдання вирішили виконати одночасно, за допомогою боронування. Борони налаштували так, щоб їхні зубці не горнули мульчу, а лише ковзали по ній, спушуючи й перемішуючи. Для цього зубці встановили під великим кутом. Крім того, техніка йшла по полю на великій швидкості. 

Після такого обробітку щільний шар мульчі перетворився на пухку, рихлу солом’яну подушку, яка пропускає кисень і тепло, завдяки чому в ґрунті прискорилися біологічні процеси. Водночас мульча продовжує виконувати свої функції зі збереження вологи. Під час боронування була також збита стерня ячменю, завдяки чому закриті «продихи». Додатковим ефектом обробітку стало знищення частини бур’янів, які вже почали проростати й були у цей час на стадії «ниточки».

Щоб перевірити, як вплинуло боронування на розвиток рослин еспарцету, на кожному полі ми залишили невелику ділянку, де обробіток не проводили. Тож зможемо зробити порівняння. 

Результати обробітку оглянув засновник підприємства Семен Свиридонович Антонець і схвалив їх, давши вказівку провести боронування й на решті полів еспарцету другого року використання. Зараз ця робота вже завершена. Сподіваємося, що це дозволить отримати потужнішу зелену масу еспарцету. 

Трохи пізніше взялися й за боронування озимої пшениці, також уперше застосувавши цей прийом на полях «Агроекології». Він дозволяє одночасно вирішити кілька завдань: закрити вологу на озимині під час відновлення вегетації, зруйнувати ґрунтову кірку, знищити бур’яни на стадії білої ниточки й «вичесати» відмерлі листочки пшениці, щоб вони не заважали розвитку молодого листя. Таким чином створюються кращі умови для розвитку озимої пшениці. 

Для боронування озимини використали два агрегати: штригельну й ротаційну борони. Перша з них краще підходить для площ з порівняно м’яким і розпушеним ґрунтом. Щойно придбана ротаційна борона незамінна на тих полях, на поверхні яких утворилася досить тверда кірка. Проходячи на великій швидкості вздовж рядків, вона залишає за собою чистий пухкий ґрунт у міжряддях. Завдяки такому догляду за озиминою очікуємо кращого врожаю. 

Якісне виконання робіт із боронування забезпечили механізатори Леонід Зубін, Євген Поворознюк, Віталій Санін, Віктор Королев’ят, Василь Нечитайло.

Сіяли й експериментували

Сама ж посівна кампанія в нашому підприємстві нинішнього року розпочалася 15 березня. Цього року весна заявила про себе різким потеплінням вже у перші дні березня, сніг розтанув дуже швидко. Навіть найнижчі місця, видолинки, де стояли калюжі, звільнилися від води лише за 15–17 днів. Тож і сівба ранніх зернових вже котрий рік поспіль розпочалася у досить ранні терміни. Проте, ми вже звикли до таких особливостей сучасного клімату. Адже, наприклад, торік ці роботи розпочалися ще на три дні раніше. Тому техніка й посівний матеріал були напоготові, і ми почали працювати, не втрачаючи жодного сприятливого дня.

Розпочали із сівби ячменю з еспарцетом. В цьому році, як завжди, ми ретельно добирали посівний матеріал. Так, є у нас кілька цікавих сортів ячменю, в тому числі – новинки Носівської дослідної станції та Одеського інституту селекції. Серед них – пивоварний ячмінь. Назва цього різновиду ячменю, звісно, не означає, що він годиться лише для виробництва пива. Його цінність полягає, насамперед, у більшому вмісті білку, завдяки чому з нього виходять, наприклад, дуже якісні й поживні пластівці. Тож ми придбали насіння найвідомішого пивоварного сорту німецької селекції KWS Ірина, а також новинку від одеських селекціонерів – сорт Воєвода. Сподіваємося, що вітчизняний сорт складе гідну конкуренцію німецькому. Щодо інших сортів, – відбирали насамперед ті, які мають підвищену стійкість до хвороб, грибків, що важливо в умовах органічного землеробства.

Зараз ми вже завершили сівбу ячменю, вівса, еспарцету й вики. Так, ячменем з еспарцетом засіяли понад 720 га. 

Не обійшлося без експериментів і з ранніми зерновими культурами. Зокрема, в люцерну на 20 га підсіяли овес, ще на 20 га – спельту. Зробили це, насамперед, щоб збільшити вихід зеленої маси з одиниці площі. Крім того, отримаємо сумішку зеленої маси бобової й злакової культур, – це робить корм поживнішим і збалансованішим як для годівлі худоби щойно скошеним, так і для використання на сіно, сінаж, силос. Особливо цікавим у даному випадку є експеримент зі спельтою. Цей вид пшениці – озима культура. Якщо її посіяти навесні, вона сходить, але потрапляє у стресові для себе умови. Через це починає нарощувати потужну вегетативну масу. Звісно, стиглого зерна від неї чекати не варто, хоча вона й може викинути колос. А ось врожай цінної зеленої маси сподіваємося отримати великий. 

Зрозуміло, що дві 20-гектарних площі під цими сумішками – зовсім небагато. Але наша цьогорічна мета тут – побачити, яке поєднання культур у наших умовах дасть потужнішу зелену масу. За результатами цього експерименту вирішимо, які з цих злаків підсіватимемо в люцерну в майбутньому.  

Загалом же різними культурами засіяно вже понад 1000 га. Починаємо сіяти льон, який плануємо використати насамперед для переробки на олію. Якісне насіння цієї культури закупили в Німеччині.   

Якщо минулого року сіяти подекуди заважало повернення холодів і волога погода, то нинішньої весни протягом майже всієї посівної трималося тепло, а дощів практично не було. Натомість віяли сильні вітри. Через це були побоювання щодо можливості весняної посухи. Тому використовували кожну хвилину для того, щоб провести весняно-польові роботи в оптимальні терміни й не втратити найкращі умови для проростання насіння й отримання сходів. І вже бачимо, що цей підхід дав результат, отримані дружні сходи. А незабаром дочекалися й дощу. 

Щоб успішно провести посівну, необхідна злагоджена робота всіх працівників. Цієї весни якісно й відповідально трудилися на обробітку площ під сівбу механізатори Володимир Шеремет, Юрій Сиволога, Василь Нечитайло, Леонід Зубін, Василь Затона, на сівбі – механізатори Іван Гетало, Сергій Аглотков, Василь Затона, Віктор Королев’ят, Андрій Сухоручко, сівальники Станіслав Гусак, Андрій Дубовик, Богдан Півень, Олександр Баран, Юрій Новіцький, Петро Коробка, Руслан Сіденко, водії Олександр Гетало, Василь Гарячун, Іван Коржов, Віктор Донець. 

Не спалювати, а повертати землі

Ще один вид робіт, які ми виконували останніми днями, – розробка залишків минулорічних стебел кукурудзи й соняшнику. Багато власників великих агропідприємств, фермерів та городників, вирішують цю проблему за допомогою вогню, водночас завдаючи надзвичайної шкоди землі, зменшуючи в ній вміст гумусу. Ми ж працюємо з кукурудзинням й соняшничинням по-іншому – ефективно, без шкоди для довкілля і з користю для ґрунту.

Після збирання зерна кукурудзи на полях залишилися її стебла, які були використані як куліса для затримання снігу. Після фізичного достигання ґрунту навесні на цих площах проводимо дискування із подрібненням стебел та прироблянням їх у землю. Ці рослинні рештки – чудова пожива для ґрунтової мікробіоти. У результаті розкладання кукурудзиння мікроорганізмами утворюється органічне добриво, яке живитиме наступну культуру. 

До речі, раніше ми приробляли стебла кукурудзи восени. Але нинішнього року залишили їх на зиму саме з метою снігозатримання. Отже, отримали подвійний ефект – збільшили запаси вологи й поповнили ґрунт органікою. 

По-іншому обходимося із стеблами соняшнику. Раніше соняшничиння ми збивали взимку, під час морозів, коли воно крихке й легко ламалося. Тепер випробували ще один прийом, коли з соняшничинням працюємо навесні. Це дозволяє не лише подрібнити рештки стебел, але й спровокувати швидке проростання насіння бур’янів та падалиці соняшнику. Потім ці рослини легше знищити. 

Ці прийоми не вимагають якихось особливих затрат чи знарядь, але дозволяють зберегти верхній шар ґрунту із мікроорганізмами, які в ньому живуть, збагатити землю органікою. Тому переконані, що ними необхідно замінити випалювання стерні в будь-яких господарствах, незалежно від того, ведеться в них органічне чи інтенсивне землеробство. І земля обов’язково віддячить, порадувавши збільшенням урожаїв.         

Сергій Козін, головний агроном

 

 


Повернутись до списку новин


Новини

29.06.17

День органічного поля на базі ПП «Агроекологія»

4 липня в ПП «Агроекологія» відбудеться День органічного поля, під час якого буде проведене ознайомлення з власною успішною системою органічного землеробства.

29.06.17

Ціни на органічну продукцію ПП "Агроекологія"

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 29 червня 2017 р.

20.06.17

За натхненням – до Семена Антонця

Щоденні об’їзди полів, які проводить засновник ПП «Агроекологія» Семен Антонець, – частина багаторічної творчої роботи з удосконалення системи органічного землеробства.

14.06.17

Гідно представили «Агроекологію» на «АГРО-2017»

З 7 по 10 червня у Києві пройшла Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2017». Взяло участь у цьому потужному форумі й наше підприємство.