За натхненням – до Семена Антонця

Щоденні об’їзди полів, які проводить засновник ПП «Агроекологія» Семен Антонець, – частина багаторічної творчої роботи з удосконалення системи органічного землеробства. А для тих, кому щастить побувати на такому об’їзді із Семеном Свиридоновичем, – джерело натхнення й нових знань.

14 червня разом із Семеном Антонцем у поля вирушив керівник ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» Віктор Скочко. Віктор Миколайович – досвідчений аграрій, який тривалий час успішно господарює на великих площах у Шишацькому районі. Але кожна зустріч із творцем органічних врожаїв наводить його на роздуми про напрямки подальшої роботи, впровадження нових технологій, застосування нової техніки.

– Сьогоднішня зустріч – із надією й тривогою, – окреслив спрямування бесіди Семен Свиридонович.

Дійсно, незважаючи на досить складні умови нинішніх весни й літа, є надія на добрий урожай. Свідчення цього – краєвиди за вікнами автомобіля, де одне за одним пропливали поля, вкриті міцними рослинами кукурудзи, блакитними розливами квітучого льону, важким колоссям пшениці, зеленими рядками сої, нуту, сочевиці. Отже, в «Агроекології» перевірені часом технології добре працюють на результат.

Утім, і для тривоги у знаменитого аграрія є підстави. Серед них – недосконалість вітчизняного законодавства в сфері земельних відносин та слабкий державний контроль за використанням земель. Через це виникає чимало ситуацій, які шкодять як господарюванню, так і довкіллю. Ось, наприклад, Семен Свиридонович звертає увагу на поле, де земельні ділянки власників паїв «нарізані» таким чином, що після їхнього виділення в натурі залишилося близько 30 м поля вздовж лісосмуги. Цю крайню смугу землі обробляє ПП «Агроекологія». Таке становище заважає нормальній роботі техніки, до того ж, зважаючи на інтенсивний обробіток тих паїв, «Агроекологія» вже не може тут вести органічне господарювання. Якщо власник тієї землі, що залишилася, схоче обробляти її самостійно, – він отримає найгіршу частину поля. Звідси випливає питання: чому не можна було нарізати паї більш справедливо? Крім того, логічно було б тим, хто хоче господарювати особисто, виділяти ділянки в окремому масиві, а не посеред поля, де навкруги – посіви орендаря – фермера чи підприємця. На жаль, зараз ці питання законодавством не врегульовані.

Інша проблема, яка хвилює Семена Антонця, – знищення водойм. Навколо будь-якої водойми – хоч це ставок, маленька річечка чи велика ріка, – за законом має бути водоохоронна зона. Залежно від розміру й статусу водойми, вона може бути різної ширини, але в її межах заборонена будь-яка господарська діяльність. Проте, нині контроль за дотриманням цього положення фактично відсутній, тож берега розорюють аж до самої води. До яких наслідків це призводить, Семен Свиридонович показав під час об’їзду. Ось поле на території Михайликівського старостату, де у видолинку ще росте трохи очерету. Раніше тут було болото, з якого починалася річка Говтва. Після того, як водоохоронна зона пішла під обробіток, вода зникла, болото висохло, перестало живити річку. Напевне її чекає доля багатьох річок Полтавщини, які обміліли або вже й зовсім зникли. На подібну картину Семен Свиридонович вказав і на території Ставківської сільради, де з цієї ж причини почали висихати ставки. ПП «Агроекологія», до речі, завжди виконує вимоги природоохоронного законодавства, тож, господарюючи біля водойм, тут ніколи не чіпають прибережних смуг.   

– 1948 року була прийнята постанова, відповідно до якої біля витоків річок повинні були будувати водойми, щоб накопичувати вологу й давали воду річкам, – говорить Семен Свиридонович. – І тепер збереження природи також має бути справою державною, політичною, економічною. Громадам дали великі повноваження, і ця справа – саме для них.

Дійсно, хто, як не місцева громада, має стежити за використанням і збереженням природних ресурсів на її території? Адже річки, ставки, джерела, болітця – не прикра перепона на шляху трактора з культиватором чи сівалкою, а надійні помічники землероба у справі накопичення й використання вологи. Водойми регулюють рівень ґрунтових вод, впливаючи в тому числі й на наявність води у колодязях. Не кажучи вже про те, що й просто відпочити, посидіти з вудкою буде ніде, якщо зникнуть річки й ставки. Тому не можна відводити під обробіток прибережні смуги і необхідно стежити, щоб жоден власник чи орендар не руйнував їх. Та нині, на жаль, ми бачимо протилежну ситуацію.

Називає Семен Свиридонович і ще одну проблему, проїжджаючи повз поле, на якому нещодавно теж хтось із власників виділив свої паї. Тепер тут посіяна кукурудза. Утім, багато років, поки цю землю обробляла «Агроекологія», на ній дотримувалися сівозміни. Нинішнього року ця площа мала йти на відпочинок під багаторічні трави. І в основному масиві поля, де орендарем залишається підприємство, зараз ростуть ячмінь із підсівом люцерни. Ячмінь незабаром зберуть, а люцерна залишиться на кілька наступних років. Таким чином, ґрунт збагатиться азотом, відродить свою родючість. Те саме годилося б зробити й власнику паю. Та він нехтує необхідністю дотримання сівозміни, а дієвий державний контроль в цій сфері не ведеться.    

Поділяє тривоги Семена Антонця і Віктор Скочко. Зокрема його турбує ставлення людей до результатів хліборобської праці.

– Кажуть, що у світі не вистачає продуктів харчування, – говорить він. – Але досить тільки подивитися на сміттєві баки, щоб зрозуміти, що це не так. Адже майже половину продуктів люди просто викидають.

Так, за даними некомерційної гуманітарної організації  Welthungerhilfe, у світі від голоду страждають понад 800 мільйонів людей. Ще два мільярди землян відчувають так званий «прихований голод», тобто недоїдають, не отримують необхідної кількості поживних речовин. Водночас, за дослідженнями британської організації Waste and Resources Action Programme, за рік населення нашої планети викидає на смітник 1,3 млрд. т їжі.

Утім, Віктор Скочко вважає, що все ж у майбутнє треба дивитися з надією і упевненістю. Адже чимало залежить від кожної особистості. В тому числі це стосується й землеробства взагалі і органічного – зокрема.

– Майбутнє за органічним землеробством, – переконаний Віктор Миколайович. – Воно стає дедалі популярнішим, має великі перспективи поряд з ІТ-технологіями.

Ці слова Віктора Скочка підкріплені справою. На його підприємстві під органічне виробництво відведено 1200 га. Це, перш за все, землі, які мало придатні для інтенсивного господарювання, – схили, горби тощо. Тут вирощують багаторічні трави, гречку, кукурудзу. Спеціалісти підприємства набувають досвіду, беруть участь у семінарах, навчаннях. Закінчується третій рік перехідного періоду, отже, незабаром ці землі можуть бути сертифіковані як органічні. У планах – перевести на органічну основу ще 800 га, створити для обробітку таких площ окрему тракторну бригаду, техніка з якої ніколи не працюватиме на інтенсивних полях. Агрофірма ім. Довженка також серед засновників Полтавського товариства сільського господарства, головна мета якого – розвивати органічне виробництво в Україні.

Віктор Скочко зізнається, що взагалі багато чого перейняв у С.С. Антонця. І це стосується не лише органічного землеробства.

– Від Вас завжди щось цікаве везу, – усміхається він.

Керівник Агрофірми ім. Довженка розповів, що свого часу, за прикладом Семена Свиридоновича, почав впроваджувати у своєму господарстві безплужний обробіток.

– Це було у 2001 році, коли я щойно прийшов на посаду директора, – згадує він. – Тоді в липні випали великі дощі, і на полях в «блюдцях» стояла вода, не проїдеш і не пройдеш. Приїхав до Семена Свиридоновича – у нього по полях можна ходити, води немає – її всю прийняв ґрунт. Я посадив у «Ниву» своїх агрономів, привіз їх до С.С. Антонця і показав, що дає безвідвалка. Тоді ми відмовилися від оранки й збулися всіх плугів. 

Під час нинішнього приїзду до «Агроекології» Віктор Скочко висловив свій захват від побаченої тут техніки – просапного міжрядного культиватора Einböck Chopstar, агрегату для переробки гною. Останній особливо зацікавив аграрія, адже він відразу оцінив, наскільки економічно вигідніше отримувати за лічені тижні перегній-сипець, ніж вивозити на поля разом із гноєм, що лежав у звичайних кагатах, тонни зайвої вологи. І пообіцяв, що наступного року в його господарстві також застосовуватимуть таку технологію отримання компосту.

– Семене Свиридоновичу, у Вас тут – лабораторія під відкритим небом, – висловив захоплення Віктор Скочко. – І Ви – директор найбільшої у Європі й світі органічної лабораторії. Це – Ваша справжня посада.

Ось така розмова відбулася серед полів «Агроекології». І досвід, надія та натхнення, які тут можна отримати, – для всіх: хоч великих фахівців землеробської справи, хоч початківців. Адже проблеми, про які йшлося цього разу, можна подолати тільки всім разом, за участі аграріїв, громади, політиків. А багато ідей для їхнього вирішення вже випробувані й втілені у господарстві. Їх треба лише вивчати й впроваджувати у великих масштабах. І це, безумовно, поліпшить життя людей і сприятиме збереженню природи.

Ганна Козельська 


Повернутись до списку новин

Новини

29.06.17

День органічного поля на базі ПП «Агроекологія»

4 липня в ПП «Агроекологія» відбудеться День органічного поля, під час якого буде проведене ознайомлення з власною успішною системою органічного землеробства.

29.06.17

Ціни на органічну продукцію ПП "Агроекологія"

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 29 червня 2017 р.

20.06.17

За натхненням – до Семена Антонця

Щоденні об’їзди полів, які проводить засновник ПП «Агроекологія» Семен Антонець, – частина багаторічної творчої роботи з удосконалення системи органічного землеробства.

14.06.17

Гідно представили «Агроекологію» на «АГРО-2017»

З 7 по 10 червня у Києві пройшла Міжнародна агропромислова виставка «АГРО-2017». Взяло участь у цьому потужному форумі й наше підприємство.