Велика творчість природи і людини

22 березня, у Всесвітній день водних ресурсів, відбувся об’їзд полів ПП «Агроекологія», учасники якого вкотре переконалися, наскільки важливі заходи із затримання зимової вологи на полях.

Всесвітній день водних ресурсів був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. Причина цього – стурбованість організації тим, що більшість людей не усвідомлюють важливості водних ресурсів у розвитку економічної діяльності та соціального благополуччя. Тому ООН рекомендувала в цей день проведення заходів, які привертатимуть увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання. Адже, за висновками експертів ООН, більше 20% населення Землі – близько 1,5 млрд. людей – страждають від нестачі води, придатної для пиття та зрошування посівів, а в середині поточного століття доступу до чистої води не матимуть уже 7 млрд. мешканців нашої планети.

Нині ця проблема актуальна не лише для Африки й Азії, як це було у минулі десятиліття. У 2017 році екологи констатували, що рівень води в річках України – один із найнижчих у Європі. Науковці застерігають, що в останні роки літо стало дуже спекотним, але, одночасно, через застарілу форму водопостачання, ми маємо величезний рівень споживання води, тобто підприємства, заводи, фабрики десь удвічі-втричі більше використовують води, ніж у Європі. Винищуються ліси вздовж річок – великих і маленьких. Це взагалі екологічний злочин. Тому Україна стоїть біля серйозної екологічної катастрофи, більш серйозної, ніж навіть Чорнобильська аварія.

Але нестача водних ресурсів впливає не лише на людину як таку, а також і на все навколишнє середовище та його складові – птахів, звірів, рибні запаси, рослини, біоценози тощо. Тому нинішнього року гасло Всесвітнього дня водних ресурсів: «Природа і вода».

Звісно ж, без води неможливе ведення сільського господарства. І це – та сфера, в якій накопичення, збереження і раціональне використання водних ресурсів великою мірою залежить від аграріїв, від того, яку систему господарювання вони обирають і наскільки дбають про довкілля. Засновник ПП «Агроекологія», Герой Соціалістичної Праці, Герой України Семен Свиридонович Антонець під час об’їзду вчергове переконливо довів, що господарювання у співпраці з природою корисне як для сільськогосподарського виробництва, так і для довкілля. Разом із знаменитим аграрієм на поля вирушили члени Полтавського товариства сільського господарства – кандидат сільськогосподарських наук, професор Микола Опара, ветеран праці Олександр Шепітько, спеціаліст з питань організаційно-аналітичного забезпечення Родіон Морозов, агроном підприємства Сергій Козін. Головною метою було дослідити, скільки снігу затрималося на площах, які увійшли в зиму в різному стані, а також залежно від наявності лісосмуг.

– Зараз у всьому світі землероби стурбовані отриманням урожаю, – сказав Семен Свиридонович. – Врожаї знизились навіть у США, там, де збирали по 100 ц/га ячменю, останніми роками урожайність зменшилась. Врожаї падатимуть й надалі, адже існує глобальна причина – нестача ґрунтової вологи.

В «Агроекології», розуміючи цю проблему, застосовують комплекс методів, які допомагають поповнювати і зберігати запаси вологи в ґрунті. Зокрема, належну увагу тут приділяють снігозатриманню. Причому, використовують для цього ті прийоми, які підказує сама природа. Так, добре слугують меті снігозатримання рослинні рештки. У день об’їзду було вітряно, на дорогу здувало сніг з полів – утім, не з усіх. Так, на полі, де залишені стебла соняшника, ніякої хурделиці не було: соняшничиння гасило вітер, не даючи йому розгулятися. Тож навіть неозброєним оком було помітно, що сніг, який падав на цю площу протягом зими, тут і залишився. Заміри показали, що товщина снігового покрову перевищує 20 см.

– Із цього поля вода не побіжить, коли розтаватиме сніг, – прокоментував побачене Семен Свиридонович.

Особливо глибоким сніг виявився поруч із лісосмугами і всередині них. Адже дерева зупиняють вітер, стають природною перепоною для знесення снігу з полів.

– Той сніг, що в лісосмузі, розтаючи, піде в землю, – пояснює С. С. Антонець. – То чому ж останні 50 років не висаджуються лісосмуги, а тільки безжально вирубуються?

Цього дня учасники об’їзду оглянули насадження бузку, висадженого кілька років тому окрай поля з метою снігозатримання. Кущі піднялися, зміцніли і вже виконують покладену на них функцію: біля бузку намело чимало снігу, який тут таки й розтане та збагатить водою поле, а ще ця посадка захищає дорогу, яка йде до току, від переметів.

Чудові результати і на площі, де з осені залишилася отава еспарцету. Рослини тут ледь виглядають з-під снігу, який покрив їх суцільним килимом товщиною 30 см.

Зовсім інша картина – на полі, де не залишилося рослинних решток. До того ж, воно не захищене лісосмугою. Товщину снігу тут заміряли, щоб порівняти з попередніми площами. І різниця виявилася разючою: товщина снігового покриву тут склала лише 10–12 см.

– Де немає лісосмуги, пожнивних решток, рослин, стерні, там – удвічі менше снігу, – підсумував побачене Семен Свиридонович. – Сніг затримався там, де є лісосмуги, рослини. Тут сніг повільно розтане і волога піде в землю. Тут ми спостерігаємо велику творчість природи…

Додамо: і велику творчість людини. Адже прості аграрні прийоми, які не вимагають великих затрат чи особливої техніки, збагачують землю вологою, настільки потрібною для отримання вагомих врожаїв у нинішніх непростих кліматичних умовах. І це – досвід, який можна застосовувати в будь-якому господарстві. Звісно, якщо ставитися до природи і водних ресурсів з позиції дбайливого господаря, який живе і працює в гармонії з навколишнім середовищем.  

Галина Озерська


Повернутись до списку новин
Микола Опара (праворуч), Сергій Козін та Родіон Морозов проводять заміри товщини снігового покриву

Микола Опара (праворуч), Сергій Козін та Родіон Морозов проводять заміри товщини снігового покриву

© Фото Артура Кужілка


Новини

01.08.18

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 1 серпня 2018 р.

20.07.18

Жнивуємо у непростих умовах

Цього року жнива на нашому підприємстві розпочалися 9 липня. Утім, вологе літо вносить свої корективи.

10.07.18

Виробили більше молока

Плідно попрацювавши протягом першого півріччя 2018 року, тваринники збільшили виробництво молока, а також середній надій на корову в цілому по підприємству.

01.07.18

40 років органічній Україні: досвід і перспективи

Поєднання науки та практики, праці й свята: такими стали два дні, 21 і 22 червня, під час яких на Полтавщині відбулися масштабні органічні заходи – конференція в Полтавській державній аграрній академії «Органічне рослинництво: найкращі практики за 10 рокі