Маленькі козулі будуть жити

Мила істота, сповнена грації й витонченої краси, – так можна описати козулю. Цей маленький олень, якого ще називають сарною, досить поширений в наших краях. Іноді доводиться зустрічати таких тварин і на полях «Агроекології». І наші працівники намагаються зробити все, щоб зустрічі з людиною не завершувалися для козуль трагічно.

Поля, чисті від будь-яких хімікатів, приваблюють велику кількість різноманітних тварин. Одні тут полюють, інші будують гнізда чи просто ховаються, а хтось і зерном смакує. Якихось помітних втрат врожаям вони не завдають, адже за нашої системи органічного господарювання на землях підприємства встановилася біологічна рівновага, завдяки якій регулювання чисельності тих чи інших живих істот відбувається, в основному, природним шляхом. Утім, повністю виключити вплив людини на них неможливо. Зокрема, під час косовиці чи жнив деякі тварини – найчастіше це гризуни чи птахи – потрапляють під техніку й гинуть. Дрібних польових мешканців просто нереально побачити з кабіни серед густої рослинності, тому такі втрати невідворотні. А ось більших тварин, зокрема козуль, як правило, можна врятувати. Що й роблять наші працівники.

Два таких випадки трапилися протягом останніх двох тижнів. Так, механізатор Артем Осипчук, який працював на самохідній косарці Е-303, заготовляючи еспарцет на полі неподалік Ставкового, помітив попереду козулю. Ця косарка рухається досить повільно, отже, час для прийняття рішення у механізатора був. Щоб не турбувати тварину, він обкосив те місце, де вона знаходилася. Та, зрештою, в козулі, мабуть, таки не витримали нерви, і вона втекла. А на острівці неторканого еспарцету Артем Осипчук і водій Анатолій Антоненко виявили двох новонароджених козуленят. Тваринки ще навіть не навчилися ходити. Їх сфотографували й не стали чіпати в надії, що мати до них повернеться й нагодує. Так і сталося. Поки на полі йшла інтенсивна робота, доросла козуля десь ховалася, ввечері поверталася до своїх малюків, а вранці знову тікала. Так тривало більше двох діб. А коли козуленята вже міцно трималися на ніжках, мати відвела їх з неспокійного місця.

Друга подібна історія сталася на луках біля Куйбишевого. Тут працював Андрій Сухоручко на тракторі МТЗ-82 з косаркою «Пьоттінгер». Звісно, трактор рухається швидше, ніж самохідна косарка. Тому, коли практично з-під коліс вистрибнула козуля, в тракториста не було часу на маневр. Але він відразу зупинив машину і вийшов подивитися, чи нема на землі дитинчат. І справді, біля косарки помітив трьох козуленят. На жаль, одне з них агрегат зачепив, і воно загинуло. Зате двоє інших почувалися цілком нормально, хоча й були настільки маленькими, що ще не вміли ходити. Щоб більше не піддавати тваринок ризику, Андрій Сухоручко на руках відніс їх у кущі. Немає сумніву, що козуля повернулася за своїми дітлахами і знайшла їх, адже материнський інстинкт в цих тварин добре розвинений.  

Бували й випадки, коли механізатори помічали зайченят, що ховалися на полі поміж високими рослинами. Їх також ловили й відносили від техніки на безпечну віддаль. Взагалі техніка найбільш небезпечна саме для новонароджених тварин – в них природою закладений інстинкт: коли відчуваєш небезпеку, треба зачаїтися й сидіти дуже тихо. У випадку з хижаками така тактика часто спрацьовує, і лисиця або вовк можуть пройти зовсім близько й не помітити зайченя чи козуленя. На жаль, машину так само обдурити не можна. Тому й приходять на допомогу люди. Адже для справжніх землеробів важливо не лише те, скільки зібрано врожаю. Вони хочуть, щоб їхня праця несла тільки добро, в тому числі – й братам нашим меншим.

Анатолій Кудряшов, заступник генерального директора