«Отрутохімікати знаходили навіть у грудному молоці…»

Понад 50 років моєї трудової діяльності пройшло у державній санітарно-епідеміологічній службі, яка була складовою частиною профілактичної охорони здоров’я. За останні роки ця служба зазнала різних етапів реорганізації й реформування, а по суті – руйнації. Сьогодні я не можу не поділитися спогадами й роздумами про важливий напрям її діяльності, які врізалися в пам’ять і душу на все життя.

Пригадую початок тотальної хімізації сільського господарства, розпочатий у 1963 році. Тоді на багатьох полях можна було побачити купи мінеральних добрив. Проводився тотальний обробіток посівів сільськогосподарських культур проти шкідників, у тому числі – особливо стійкими отрутохімікатами, такими як ДДТ (який потім був знятий з виробництва), поліхлорпіненом, поліхлоркамфеном, гексахлораном тощо. На кожен гектар полтавської ріллі вносили 145 кг синтетичних мінеральних добрив, 2,5 кг пестицидів, а подекуди навіть більше. Серйозні проблеми існували із складськими приміщеннями, де зберігали отрутохімікати, із індивідуальними засобами захисту людей, що працювали з отруйними речовинами. Мали місце випадки отруєння людей не лише безпосередньо у місцях застосування пестицидів, а навіть у розташованих поруч населених пунктах, прилеглих до полів, де проводили обробіток.

Санепідслужба вела постійний нагляд та лабораторні дослідження, в ході яких ми помітили, що залишки пестицидів, нітрати знаходяться у багатьох харчових продуктах, особливо – у овочах і фруктах, воді. Отрутохімікати містилися навіть у грудному молоці та внутрішніх органах людини, ними було забруднене й навколишнє середовище.

В той час керівники області вже розуміли, що інтенсивне застосування пестицидів та мінеральних добрив наражає на реальну небезпеку здоров'я і життя людей. На початку моєї майже 25-річної діяльності на посаді головного державного санітарного лікаря Полтавської області, мене запросив до себе Анатолій Іванович Тимошенко – тодішній перший заступник голови облвиконкому, начальник управління сільського господарства. Він запропонував встановити жорстку систему контролю за застосуванням отрутохімікатів, щоб зменшити ризики їх негативних наслідків. Така система була відпрацьована державною санепідслужбою спільно з медичними установами та аграріями області.

Яскравим прикладом гуманного ставлення до землі і людей, які на ній працюють, на Полтавщині став колгосп ім. Орджонікідзе, який вирвався із полону тотальної хімізації й пішов шляхом органічного землеробства. Семен Свиридонович Антонець, який очолював це господарство, глибоко усвідомлював негативні наслідки інтенсифікації агровиробництва, він і тоді наголошував, що заради здоров’я і життя людей, заради збереження землі, треба не забруднювати і виснажувати її, а співпрацювати з природою. З часом держава гідно оцінила працю Семена Свиридоновича, присвоївши йому звання Героя Соціалістичної Праці і Героя України. Сьогодні такі аграрії, як С.С. Антонець, вирощують зерно, овочі, фрукти без застосування пестицидів та інших агрохімікатів, виробляють молоко і м’ясо, годуючи худобу лише екологічно чистими кормами.

Як лікар профілактичної галузі охорони здоров’я, не можу не оцінити важливість роботи С.С. Антонця в напрямку оздоровлення ґрунтів господарства, створення на полях «Агроекології» стійких агробіоценозів. Відомо, що медики, які лікують хворих, у своїй роботі досить часто наражаються на проблеми, що створює сучасний мікробний світ. Науковці описали близько 10 тисяч видів бактерій, вірусів, хоча припускають, що їх існує більше мільйона. Мікроорганізми є невід’ємною складовою частиною нашого життя. Проте, зараз вони стали занадто агресивними у зв’язку з великим впливом на них різних чинників, зокрема із широким застосуванням пестицидів, гормонів, різноманітних стимуляторів росту, антибіотиків. Завдяки органічному землеробству, ПП «Агроекологія» на своїх полях в умовах аграрного виробництва створила структуру ґрунту, близьку до природної, що надало мікроорганізмам можливість гармонійного співіснування. Поширення такої діяльності сприяло б значному зменшенню проблем, пов’язаних із агресією мікробного світу. Співпраця з мікроорганізмами, з природою взагалі дає нам шанс мати здорову землю, чисті, безпечні продукти харчування, а значить і здорову людину.

Головний керований чинник, що забезпечує нормальний розвиток дітей, здоров'я та життя людини, її працездатність, довголіття, творчий потенціал це – харчування. З точки зору гігієни та санітарії, принципи профілактики, запобігання захворюванням закладені в сучасних агропромислових технологіях ПП «Агроекологія», в якості вироблених тут органічних продуктів харчування, збереженні ґрунту, чистоті навколишнього природного середовища, співпраці з мікробним світом.

Семен Свиридонович Антонець говорить: «Медики, суспільні діячі і політики в основу своєї діяльності повинні ставити піклування про якість життя людини, а значить – про чистоту повітря, води, їжі. Тож час переходити від слів до справи, тоді ми захистимо природу, людину, суспільство!». Влада, аграрії, бізнес мають змінити свої концептуальні підходи і зробити все можливе, щоб іти шляхом органічного землеробства заради збереження землі та здоров'я людей. Якщо цього не відбудеться, то це шлях у нікуди.  

Честь і хвала таким людям, як Семен Свиридонович Антонець, його колективу та всім тим, хто підтримує і розвиває в Україні органічне виробництво, створює позитивний імідж нашої держави.

Валентин Шаповал, лікар-епідеміолог відділення ОНІ ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент, член Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»

Назад до списку