Біодинамічне землеробство вивчають в Україні

Існує кілька землеробських систем, які дозволяють виробляти природну, корисну для здоров’я людей продукцію. Одна з них – біодинамічне землеробство. У Школі біодинаміки України опановує цей напрямок і головний агроном «Агроекології».

Від філософії до ферми

Біодинамічне землеробство у багатьох практичних аспектах дуже подібне до органічного. Відмінності, що існують, стосуються, насамперед, філософської основи господарювання. Принципи біодинаміки стверджують, що все живе – це добре збалансоване ціле не лише в земному, але й у космічному взаємозв’язку. Отже, у всьому живому діють певні формотворчі сили, що мають своє джерело у космосі. З цієї точки зору, землеробські господарства – це добре збалансовані організми, що складаються з ґрунту, рослин, тварин і людей. Вони здатні забезпечувати себе всім необхідним і перебувати у гармонійному стані. Захворювання рослин чи тварин, навалу шкідників чи бур’янів біодинамічні фермери розглядають як ознаку захворювання всієї системи.

Серед специфічних, властивих лише біодинамічному землеробству, особливостей – застосування біодинамічних препаратів, які фермери виробляють з певним чином підготовленої рослинної й тваринної сировини, коров’ячого гною, мінералів. Всі агрономічні операції – сівбу, полив, підживлення тощо – у цій системі узгоджують із космічними ритмами, що залежать від Сонця, Місяця та інших планет і зірок. 

Принципи біодинамічного землеробства сформулював у 1924 році австрійський учений, доктор філософії Рудольф Штайнер і виклав у циклі з восьми лекцій, відомих як «Сільськогосподарський курс», або «Духовні наукові основи землеробського процвітання». Цікаво, що Рудольф Штайнер не був аграрієм. Він був талановитим педагогом. Його система виховання й освіти зараз широко відома у світі як вальдорфська школа педагогіки. Також він розробляв нові філософські підходи у мистецтві, архітектурі, медицині, соціальному устрої суспільства тощо. Філософ вважав, що людське пізнання не має меж. Напевне, саме тому він відгукнувся на прохання групи землевласників, занепокоєних майбутнім сільського господарства. І, не маючи безпосереднього відношення до аграрного виробництва, спираючись на принципи антропософії, розробив модель нового землеробства. Лекції Р. Штайнера були, по суті, відповідями на глобальні питання, які мають значення для всього людства: як отримувати здорову і смачну їжу, не виснажуючи землю; як подолати згубні наслідки застосування на полях отрутохімікатів; як відновити природну рівновагу, порушену використанням монокультур; як перейти до доброго і розумного ставлення до природи. Слухачів своїх лекцій він закликав втілювати і досліджувати його теорію на практиці. Ті, хто ризикнув це зробити, отримали передбачений вченим результат, і кількість послідовників біодинамічного землеробства почала зростати.

Зараз біодинаміка поряд з органічним землеробством, пермакультурою та іншими моделями, які базуються на відновленні гармонії між людиною та її природним і соціальним середовищем, практикується у різних куточках світу – Північній Америці, Азії, Австралії. Та найбільш популярна вона в Європі, особливо – у Німеччині, Швейцарії, Голландії, країнах Скандинавії тощо. Біодинамічні господарі створили власну спілку «Demeter», яка є власником відомого у всьому світі товарного знаку. Наявність цього знаку на упаковці свідчить про найвищу якість продукції. Підтриманню авторитету спілки та її товарного знаку сприяє, зокрема, дуже сувора система сертифікації біодинамічних господарств.

Перші кроки в Україні

В Україні вже є ряд господарів, які застосовують методи біодинамічного землеробства на практиці, або хочуть їх опанувати. Серед них – як городники і дрібні фермери, так і власники досить великих господарств. Торік понад два десятки таких ентузіастів об’єдналися і заснували громадську спілку «Біодинаміка України». Один із проектів, який вона реалізує, – Платформа для навчання та обміну досвідом з біодинаміки в Україні, на базі якої восени минулого року запрацювала Школа Біодинаміки. Зараз у цій Школі навчаються аграрії з усієї України, зацікавлені у впровадженні біодинамічного землеробства. Заняття проводять відомі європейські фахівці на базі українських органічних та біодинамічних господарств.

Перший модуль навчання пройшов у Київській області на базі органічного господарства ZabiryaOrganicFarm. Він був спрямований, насамперед, на ознайомлення з теоретичними засадами біодинамічного землеробства, висвітлення його етичної, філософської та наукової складових, переосмислення усталених стереотипів щодо ведення сільського господарства. Ці питання висвітлив координатор Руху біодинамічного сільського господарства Франції (MABD), головний редактор журналу Biodynamis Лоран Дрейфюс. А експерт з ґрунтознавства Домінік Масно роз’яснив принципи родючості ґрунтів, сутності рослин як живих організмів, можливості практичного застосування біодинаміки на фермах. Під час цього модуля слухачі отримали великий обсяг нової інформації, а ще – познайомилися з однодумцями. На навчання з’їхалися фермери, учасники екопоселень, представники органічних аграрних підприємств і аграрної науки. Усіх цих різних людей об’єднала ідея гармонійного господарювання у злагоді з природою та життя в цілому.

Біодинамічні препарати

Другий модуль навчання відбувся у Тернопільській області, на фермі «Жива Земля Потутори», яка, завдяки реалізації Швейцарсько-Українського проекту, вже кілька років успішно господарює за біодинамічними принципами. Очолює це господарство президент ГС «Біодинаміка України» Іван Бойко. Теоретичне вивчення біодинаміки чергувалося із практичними заняттями, під час яких учасники вчилися виготовляти біодинамічні препарати.

Лектори – фермер, співзасновник біодинамічної ферми «Жива Земля Потутори», консультант з біодинаміки у Східній Європі Райнер Закс (Швейцарiя) та Марiус Гйорнер (Нiмеччина) розкрили сутність та роль кожного з таких препаратів у роботі фермера. Так, роговий коров'ячий гній, або препарат 500, поєднує у собі гній як результат процесу травлення і ріг як місце найбільшої конденсації енергій травлення корови. Роговий кремнезем, або препарат 501, складається з певним чином підготовленого кремнезему, який вважають провідником енергій світла. Препарати біодинамічного компосту, які виготовляють з рослин – ромашки, кропиви, дубової кори, кульбаби, валеріани та різних органів тварин, розглядають у їхньому зв'язку та відводять їм відповідну роль у цілісному біодинамічному організмі господарства.

Кожен із учасників модулю взяв участь у підготовці складових частин для біодинамічних препаратів та їх поєднанні. Для того, щоб заготовки перетворилися на власне препарати, їх, із дотриманням відповідних правил, закопали у ґрунт, де вони пройдуть процес «дозрівання». Навесні їх викопають, і, під час чергового модуля, слухачі Школи вчитимуться застосовувати ці препарати на практиці.

Культура, що створила цивілізацію

Дуже цікавим видався третій модуль, який також пройшов на фермі «Жива Земля Потутори» на початку березня. Він мав назву «Біодинаміка, застосована до зернових культур» і був присвячений темі, важливій не лише для аграріїв, а й для кожної людини. Адже говорили про зернові культури і хліб – те, без чого ми не уявляємо свого життя.

Провів цей модуль Жан-Франсуа Бертелло – віце-президент Асоціації зі збереження насіннєвого різноманіття Франції, селекціонер, фермер, фахівець із хлібопечення. «Пшениця – культура, яка створила людську цивілізацію», – стверджує він. Адже саме перехід від збирання зерна дикорослих пшениць до їхнього культивування став поворотним моментом у розвитку цивілізації. Пшениця – культура, яка містить у своєму зерні всі речовини, необхідні для організму людини. Отже, можна прожити тривалий час, харчуючись самим тільки хлібом. Особливо корисний склад має зерно давніх пшениць спельти й камуту. А взагалі пшениць дуже багато видів, і спікер розповів про основні з них і про те, як сформувалася ця культура у її сучасному вигляді.

Що ж до звичайної пшениці озимої, вона теж має ті ж корисні властивості, але людство здебільшого неправильно її використовує. Річ у тому, що під час промислового виробництва білого борошна із зерна видаляють верхню шкірку – епідерміс, шар великих молекул білку під нею і зародок. А саме в них і міститься переважна більшість корисних речовин. Тому в борошні залишаються тільки крохмальні зерна і клейковина. Коли хліб із такого борошна потрапляє у шлунок, він утворює там шар, що перешкоджає всмоктуванню інших поживних речовин їжі. Отже, набагато кориснішим є хліб із цільнозернового борошна, в якому збережене все корисне, і який не «забиває» шлунок. До того ж, випікати такий хліб треба не на пекарських дріжджах, присутність яких у їжі також небажана, а на заквасці, зробленій із борошна.

Жан-Франсуа Бертелло привіз із Франції закваску, на якій він випікає хліб у своїй пекарні. «Я привіз трішечки душі із Франції», – сказав він. Спікер модуля показав, як користуватися закваскою, і навіть подарував потроху кожному слухачеві. Хліб, випечений під час занять, виявився дуже смачним. Крім того, він може зберігатися, не черствіючи, до 10 діб. У Франції він запатентований, і пан Бертелло – єдиний його виробник у країні. Цей продукт дуже популярний, тож він має постійних покупців.

Проте, Жан-Франсуа Бертелло пішов ще далі. Оскільки за вмістом поживних речовин давні пшениці корисніші, ніж сучасні, він вирішив вивести на їх основі сорт, що якнайкраще відповідав би потребам людського організму. Тому в науковій установі, де зберігається генетичний матеріал пшениці, відібрав 85 давніх сортів і, разом із своєю колегою, вивів новий сорт із запланованими якостями. Назвали його Жафабель. Селекціонер привіз невеличкий снопик цієї пшениці в Україну й наприкінці модуля подарував його, щоб на полях «Агроекології» ми почали вирощувати цей корисний сорт.

Отже, третій модуль Школи Біодинаміки завершився, але навчання триває, і попереду чекає ще чимало цікавих теоретичних і практичних занять.

Сергій Козін, головний агроном

Назад до списку