П’ятірка з плюсом від професора Подобєда

28-29 серпня в нашому господарстві знову побував професор Леонід Подобєд – один з кращих в Україні фахівців в галузі годівлі сільськогосподарських тварин, автор багатьох книг на цю тему. Майже рік ми співпрацюємо з цим науковцем, він надає консультації з приводу конкретних питань і ситуацій у тваринницькій галузі.

Під час своїх візитів до ПП «Агроекологія» Леонід Іларіонович відвідує ферми і, дивлячись як утримуються тварини, на їхню вгодованість, продуктивність, вміст годівниць тощо, аналізує стан справ у підрозділах та галузі в цілому і надає необхідні рекомендації. Їх втілення допомагає підвищити продуктивність тварин і загальний рівень культури виробництва. Так, за його порадою вже упроваджено випоювання телят зі спеціальних відер із сосками, що сприяє збереженню молодняка, знижуючи захворюваність на шлунково-кишкові хвороби, зменшує затрати праці телятниць. Для кращого розвитку травної системи телят у комбікорм для стали додавати ціле зерно кукурудзи. До речі, сам професор дуже радіє з того, що його рекомендації на підприємстві виконують і мають з того користь.

– Дуже приємно, що в «Агроекології» прислухаються до моїх рекомендацій і впроваджують більшу частину того, що я раджу, – говорить Леонід Подобєд. – Мені вже більше 50 років, і я не хотів би витрачати час марно, працюючи «вхолосту». А тут я бачу, що мої знання справді допомагають господарювати.

У свій нинішній приїзд Л. І. Подобєд побував на двох фермах і ознайомився з процесом заготівлі силосу, розпочавши роботу саме з силосних траншей. В цілому тим, як ми закладаємо корми, він залишився задоволений.

– Ставлю вам п’ятірку з плюсом за подрібнення зеленої маси і її трамбування, – відмітив професор. – Зелена маса подрібнена ідеально, втрамбована красивим «пиріжком»,  дуже добре закрита плівкою, поверхня траншеї округла, як і повинно бути за технологією.

Утім, до якості зеленої маси кукурудзи, що саме закладалася на силос, виникли питання. Річ у тому, що ця кукурудза через весняну посуху була посіяна пізніше і не встигла утворити повноцінних качанів. Тому в силосованій масі мало зерна і готовий корм міститиме менше енергії й білку. За оцінкою науковця, такий силос матиме поживність приблизно 0,12–0,13 кормових одиниць на кілограм замість 0,25, звичайних для кукурудзяного силосу. Він одразу порадив, як підвищити поживність силосу. Для цього потрібно додати в масу для силосування зернові відходи.

На токах господарства після збору врожаю залишилися відходи зерна вівса, ячменю, вики, що мають кормову цінність 0,7–0,8 к. од. Звісно, в них є не лише часточки зерна, а й, остюки, комахи. Тож необхідно стежити, щоб до силосної ями не потрапили відходи з клопом-черепашкою, який містить в собі шкідливі речовини. Остюки ж чи жук-кузька, пройшовши ферментацію разом з рештою корму, негативно на якості готового силосу не позначаться. Додавання 10–40 кг зерновідходів на тонну зеленої маси вирівнює показники готового корму за поживністю й протеїном, не зашкодивши самому процесу силосування. Взимку, під час годівлі таким силосом, можна буде ще й частково зекономити на концкормах.

Прислухавшись до порад ученого, ми одразу повезли до траншеї зерновідходи з токів. Наступного ранку, побачивши вантажівки з зерновідходами, професор був приємно вражений тим, як швидко у господарстві втілюють гарні ідеї.

На МТФ №4 Леонід Іларіонович відразу оглянув маленьких телят. Звернув увагу на те, що тваринки не лежать, а стоять у своїх клітках, заглянув у відерця і зробив зауваження щодо відсутності води. Завідуючому фермою Анатолію Бейгулу нагадав, що воду телята мають отримати через півгодини після випоювання їм молока. Причина того, що телята не відпочивають, а стоять, саме в тому, що вони хочуть пити.

Ще одне зауваження – щодо концкормів. Зерно в годівницях виявилося занадто дрібного помелу. Коли телята його їдять, вони вдихають дрібні часточки зерна. Це може призвести до виникнення або загострення респіраторних захворювань. Отже, фахівець порадив узагалі всім тваринам господарства давати дерть крупнішої фракції, для чого змінити решета на устаткуванні для приготування комбікорму.

У телят наступної групи вода виявилася на місці, що порадувало професора. Він також порадив намагатися найповніше використати особливості організму телят до 6 місяців для отримання максимального приросту ваги. У цьому віці з чотирьох шлунків цих тварин працює лише сичуг, тому теля може максимально використовувати зерно – за тим же принципом, що й нежуйні тварини, наприклад, свині. Тобто 70% спожитих концкормів використовуються на приріст живої ваги. Отже, оптимальною кількістю зерна в цей період буде 100 г на 10 кг живої ваги (1-1,5 кг на голову). У старшому віці такого ефекту від цього корму вже не буде.

Узагалі ж тварини цієї ферми Леоніду Подобєду сподобалися.

– Помітно, що на фермі є господар, – таким був вердикт науковця.

Наступна зупинка – МТФ №2. Стан телят у пологовому відділенні потішив професора. Він навіть запитав у завідуючої фермою Ганни Лаврушко, чи не білили тут стіни перед його приїздом, щоб приховати сліди діареї. Утім, запитував він напівжартома, адже й сам бачив, що свіжої побілки немає, як і поносу в телят.

– Телята тут найкращі з тих, що я бачив, – похвалив роботу працівників і завідуючої фермою Леонід Подобєд.

Відверто захоплювався він і коровами, особливо тими з них, що мають яскраво виражений молочний тип. Вказуючи на одну з них – з довгою мордою у формі «булки» (за висловом самого професора), розвинутою молочною веною, вим’ям правильної форми, пропорційним тілом – сказав, що це виставковий зразок молочної худоби.

Доброю є вгодованість тварин на обох фермах. Утім, Леонід Іларіонович вважає, що від такої худоби можна було б надоювати помітно більше молока, ніж зараз. Він зауважив, що годівля, в якій основну частку займає зелена маса кукурудзи, не забезпечує потреб молочних корів у білках. Тому тварини нарощують живу вагу, не збільшуючи надоїв, навіть при тому, що вони отримують багато концкормів. Спеціаліст порадив додати дійним коровам по 1 кг макухи на голову, відповідно зменшивши у комбікормі кількість інших інгредієнтів. Це має забезпечити 1–1,5 л прибавки молока на корову.

Також Л. І. Подобєд звернув увагу на надто гладких телиць. За словами фахівця, надмірна вгодованість може в подальшому завадити їхньому осіменінню. Отже, варто «посадити» їх на грубі корми – сіно, солому, сінаж, щоб довести до оптимальної вгодованості.

Ганна Лаврушко поскаржилася на захворювання копит у худоби. Професор підтвердив, що корова, яка шкутильгає, зменшує свою продуктивність на третину. Звісно, розчистка й лікування копит у господарстві проводяться систематично, але для профілактики Л. І. Подобєд порекомендував відновити у доїльних залах ванни з розчинами для обробки копит.

Після відвідування професором виробничих підрозділів відбулася невелика нарада з керівництвом галузі. Л. І. Подобєд деталізував рекомендації, висловлені під час огляду ферм і силосних траншей. Висловив цікаві ідеї щодо влаштування суцільного зеленого конвеєру. Саме завдяки його рекомендаціям торік до листопада худоба споживала зелену масу редьки олійної. Тепер Леонід Іларіонович радить випробувати інші перспективні культури – тифон і перко. Тифон, рослина з родини хрестоцвітих, не дуже широко відома, але цікава своєю врожайністю – в умовах Одеси, де мешкає професор Л. І. Подобєд, вона дає до 1000 ц/га зеленої маси. На полях, де вона росте, немає бур’янів. Тифон можна висівати з житом, причому, не разом, а смугами, чергуючи ці культури. Якщо збирати їх впоперек смуг, відразу отримаємо чудову кормову суміш.

Перко також можна сіяти із житом. Ця культура навесні починає вегетувати відразу після того як припиняться морози й зійде сніг. Її зелену масу для годівлі можна отримати на два тижні раніше, ніж інших культур. Гарні сумішки для тваринництва – вика з трітікале, вика з пшеницею. А заповнити прогалини в зеленому конвеєрі наприкінці серпня – на початку вересня допоможе цукрове сорго, яке є гарним молокогінним кормом.

Рекомендації науковця вже почали втілювати в життя. Зокрема, збільшили кількість макухи в комбікормі. Тож поглянемо, як це вплине на молочну продуктивність корів. Зараз закладаємо кормову базу для годівлі тварин нинішньої осені і наступного року. Для цього висіяли сумішку олійної редьки з вівсом, поля з люцерною і еспарцетом останніх років використання підсіяли безостою пшеницею, висіяли жито, придбали насіння тифону, стоколосу, перко, озимої вики. Наступного приїзду професор Л. І. Подобєд планує попрацювати разом із нашими спеціалістами над раціоном худоби, щоб зробити годівлю ще більш збалансованою і збільшити за рахунок цього надої молока і прирости худоби.

Віктор Кужілко, технолог з кормовиробництва

Назад до списку