Екологічне майбутнє українського села

Наша цивілізація все більше втомлюється від власної діяльності зі знищення природи. Люди починають розуміти, що нормальне, здорове життя можливе лише у гармонії з довкіллям. Звісно, це не означає, що треба терміново відмовитися від усіх благ, до яких ми звикли, – комфортного житла, швидкого транспорту, телефонів чи комп’ютерів. Але наблизити своє існування до природи, подружитися з нею, почати робити конкретні справи для її збереження – необхідно. І чудово, що сьогодні над цим замислюється молодь. 

21 червня на Короленковій дачі відбулася подія, яка засвідчила, що молодим справді не байдуже до того, яким буде середовище, що їх оточує. Цього дня тут пройшов захист трьох дипломних робіт студентів архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра архітектури. Саме ці роботи були представлені на території ПП «Агроекологія» тому, що безпосередньо стосуються діяльності підприємства, навколишніх сіл і природи: студенти виклали своє бачення подальшого розвитку сільських територій в екологічному напрямку. Оцінювала роботи поважна державна екзаменаційна комісія на чолі з Іриною Древаль, доктором архітектури, завідувачем кафедри містобудування Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова.

Підготовка дипломних робіт відбувалася на кафедрі архітектури будівель та містобудування ПНТУ, співробітники якої підтримують дружні зв’язки з ПП «Агроекологія» відтоді, як з’явилася думка створення екопоселення на території господарства. Засновник ПП «Агроекологія» С. С. Антонець, перший проректор Полтавської державної аграрної академії П. В. Писаренко, завідувач кафедри архітектури будівель та містобудування ПНТУ В. В. Шулик та інші науковці неодноразово обговорювали концепцію й перспективи цієї справи. Сподіваючись на свіжій погляд і нестандартність мислення молоді, вирішили підключити до розробки ідеї студентів. Ще позаторік випускники ПНТУ і Придніпровської державної академії будівництва й архітектури у своїх дипломних роботах показали своє бачення майбутнього вигляду сіл Михайлики та Куйбишеве. Щоправда, проекти будівель, які вони пропонували, були дещо екстравагантними. Та початок роботі був покладений.

Цьогорічні здобувачі підійшли до справи більш практично. Так, Анна Українець (науковий керівник – ст. викладач Андрій Конюк), розробляючи тему «Екопоселення в Шишацькому районі (на прикладі ПП «Агроекологія»)», акцентувала увагу на збереженні, удосконаленні та екологізації існуючого предметно-просторового середовища кількох населених пунктів – Михайликів, Куйбишевого, Малого Перевозу, Климового. Студентка запропонувала, зберігаючи існуючу забудову, надалі здійснювати будівництво на прилеглих до сіл ділянках, враховуючи принципи створення комфортного середовища, а саме: екологічність, економічність, естетичність. Вона запропонувала використання альтернативних джерел енергії, екологічного транспорту, прокладення велодоріжок, будівництво житла з екологічних матеріалів, озеленення населених пунктів, оптимальну орієнтацію вулиць і будинків щодо сторін світу, мальовниче розміщення забудови тощо. Анна Українець продемонструвала свої проекти у змодельованому на комп’ютері тривимірному зображенні. Причому, студентка запропонувала як житло для місцевих мешканців, так і будиночки для тих, хто приїжджатиме в наші краї за досвідом чи на відпочинок.

Ще двоє дівчат взялися спроектувати екологічний агрорекреаційний парк, де поєдналися б аграрна й природна складові, надаючи можливість вирощувати різноманітні сільськогосподарські, екзотичні й декоративні культури, і одночасно відпочивати серед мальовничої природи. Ідею створення такого парку в балці поблизу села Маначинівки вже кілька років виношує Семен Свиридонович, спираючись на досвід австрійського фермера Зеппа Хольцера, який серед альпійських скель створив справжню квітучу оазу.

Саме ця тема зацікавила Яну Тарасенко (науковий керівник – професор Василь Шулик), яка написала дипломну роботу: «Методичні підходи з формування агрорекреаційних екопарків (на прикладі ПП «Агроекологія»)». Студентка проаналізувала теорію й практику створення подібних парків у історичному розвитку, наукові праці, досвід функціонування об’єктів, де поєднуються сільськогосподарське й рекреаційне спрямування, дослідила фактори, які впливають на формування агрорекреаційних парків. На основі проведених досліджень студентка запропонувала методичні підходи до створення такого об’єкту на території ПП «Агроекологія».

Втілити конкретні ідеї створення агрорекреаційних екопарків у своему проекті спробувала Марія Чухарко (науковий керівник – професор Василь Шулик). Під час захисту вона представила роботу «Екологічний агрорекреаційний парк за технологією Зеппа Хольцера (на базі ПП «Агроекологія» в Шишацькому районі Полтавської області)». Студентка обґрунтувала необхідність створення такого об’єкту, дослідивши сучасні тенденції розвитку екологічного туризму. Вона досконально вивчила основні засади функціонування пермакультури Зеппа Хольцера і запропонувала власні рішення щодо перетворення однієї з природних балок на агрорекреаційний екопарк. Зокрема, вона пропонує створити каскад водойм, які накопичуватимуть вологу від дощів та танення снігу, за допомогою деревних насаджень утворити навколо кожної з них зону особливого мікроклімату тощо. Все це дозволить вирощувати велику кількість видів рослин, в тому числі теплолюбивих – не характерних для клімату Шишаччини, створити мальовничий об’єкт, який приваблюватиме туристів і стане чудовим місцем відпочинку для місцевих жителів. Для комфорту відвідувачів Марія Чухарко передбачила доріжки, оглядові майданчики, будиночки для приїжджих.

Семен Свиридонович Антонець, який був почесним гостем захисту, схвалив бажання студенток виконати їхні дипломні роботи в екологічному напрямку і зауважив, що всі вони гідні оцінки «відмінно». Його думка співпала з рішенням екзаменаційної комісії, яка дала роботам найвищу оцінку, причому, праця Марії Чухарко отримала сто балів зі ста можливих. Характеризуючи цю роботу, голова екзаменаційної комісії Ірина Древаль зазначила: «Гадаю, все, запропоноване Марією, може здійснитися, причому не через 10–20 років, а вже завтра-післязавтра. Робота переконлива, є всі умови втілити її в життя».

Отже, всі студентки завдяки успішному захисту стали магістрами архітектури. Їхні викладачі й старші колеги висловили сподівання, що дівчата не менш успішно працюватимуть за спеціальністю, пам’ятаючи про екологічні теми. А ми завдяки зусиллям сьогоднішньої молоді нарешті житимемо в чистій країні.

Ганна Козельська   


Повернутись до списку новин
Після успішного захисту (зліва направо): А. Є. Конюк, І. В. Древаль, доцент Г. О. Осиченко, С. С. Антонець, М. С. Чухарко, А. В. Українець, Я. М. Тарасенко, В. В. Шулик, секретар ДЕК О. С. Логвиненко, заступник голови ДЕК, декан архітектурного факультету,

Після успішного захисту (зліва направо): А. Є. Конюк, І. В. Древаль, доцент Г. О. Осиченко, С. С. Антонець, М. С. Чухарко, А. В. Українець, Я. М. Тарасенко, В. В. Шулик, секретар ДЕК О. С. Логвиненко, заступник голови ДЕК, декан архітектурного факультету,

© фото Ганни Козельської


Новини

18.02.20

Biofach 2020: світові тенденції й українські перспективи

З 12 по 15 лютого ПП «Агроекологія» вже вп’яте взяло участь у Міжнародній виставці органічних продуктів BioFach у німецькому місті Нюрнберг.

12.02.20

Роздоюванню первісток – особлива увага

Одним із важливих чинників, який формує молочну продуктивність корів є роздоювання первісток.

26.01.20

Сторінками книги – до країни Органіки

У рамках проекту «Ми органічні» у світ вийшла книжка «Подорож до країни Органіки»

14.01.20

Комфорт для первісток

На МТФ №2 запрацював новий корівник