Гості з країни, вільної від ГМО

1 жовтня у нашому господарстві побували гості з Бельгії – аграрії та представники керівництва провінції Ено, з якою Полтавську область поєднують давні дружні зв’язки. Члени делегації ознайомилися з досвідом органічного господарювання у ПП «Агроекологія» і, в свою чергу, розповіли про особливості аграрної галузі своєї країни.

Співпраця бельгійських і українських науковців

Вперше представники провінції Ено побували на Полтавщині 2003 року. Тоді ж відвідали далеку Бельгію науковці Полтавської державної аграрної академії. 2005-го року була підписана угода про співпрацю між провінцією ЕНО та Полтавською областю. У 2012 році дію угоди було подовжено, 2013 року до співпраці долучилися Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка і Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського. 

Активним учасником спільних проектів усі ці роки виступає ПДАА. Зокрема вивчався досвід селекції озимої пшениці. Європейським партнерам був цікавий доробок наших селекціонерів, а полтавські науковці мали можливість проводити дослідження на сучасному обладнанні у бельгійській лабораторії. Тому й під час нинішнього візиту на Полтавщину зарубіжні насамперед відвідали ПДАА. Тут вони представили свої розробки щодо захисту картоплі від фітофтори. Тож і склад зарубіжної делегації був відповідний. Зокрема, до неї увійшли фахівці з картоплярства та хвороб рослин – Жульєн Лувйо і Ліонель Анюїз, представники Центру агрономії провінції Ено, а також Шарль Вастерзагер, керівник служби депутата провінції Ено пана Жеральда Моргата, і Каролін Доріньо, представник Агентства розвитку провінції Ено, керівник проекту співпраці з Полтавською областю. 

30 вересня у Полтавській державній аграрній академії відбулося засідання круглого столу, під час якого сторони представили наукові й навчальні заклади двох країн, стан сільського господарства на Полтавщині та провінції Ено, розроблену бельгійськими вченими систему прогнозування розвитку фітофтори і сповіщення про це сільгоспвиробників. 

Як розповіли Жульєн Лувйо і Ліонель Анюїз, у провінції Ено більша частина землі – 70% – використовується у сільському господарстві. Тут вирощують насамперед озиму пшеницю, ячмінь, картоплю, цукрові буряки, кукурудзу, ріпак. Картоплю саджають на 86 тис. га. З 1911 року веде свою історію заклад, де можна отримати вищу сільськогосподарську освіту – Вища школа провінції Ено «Кондорсет». При ній діють чотири дослідних центри, в тому числі – Центр агрономії, де й працюють наші гості. Тут є і сучасна лабораторія, і сертифікаційна установа, і експериментальна ферма. На фермі проводять наукові дослідження, проходить студентська практика. Для цього тут є польові ділянки, тваринницька ферма, де вирощують велику рогату худобу і кіз, теплиці, невелике підприємство з виробництва сиру. 

Саме на цій фермі досліджують фітофтороз картоплі. У Бельгії боротьба з цим грибковим захворюванням дуже актуальна, адже тут для розвитку фітофтори практично ідеальні умови: велика кількість вологи (середня річна кількість опадів у цій країні – 800 мм) і помірно тепле літо (максимальна температура ґрунту на тій глибині, де знаходяться клубні картоплі, не перевищує +280С). «Лікують» картоплю бельгійські аграрії, обробляючи рослини хімічними препаратами. Але ці препарати найкраще діють, якщо їх застосовувати під час конкретних стадій розвитку хвороби. Тому постає питання точного визначення періодів часу для отримання найбільшого ефекту від фунгіцидів. Саме над цією науковою проблемою працювали п’ять дослідників з Центру агрономії під керівництвом Ліонеля Ануїза. В результаті науковці розробили систему прогнозування розвитку фітофтори і сповіщення про це сільгоспвиробників. Для цього використовуються дані мережі агрометеостанцій. Коли вони прогнозують тривалий період дощів, це означає, що незабаром на рослинах почне розвиватися хвороба. Якщо після цього очікується підвищення температури, слід чекати прогресування фітофторозу. Науковці розробили комп’ютерну програму, завдяки якій на основі цих даних можна спрогнозувати стадії розвитку хвороби з точністю до одного дня. Ці прогнози передають фермерам за допомогою системи оповіщення, в якій використовують електронну і звичайну пошту, телефонний зв’язок. Відповідно до отриманої інформації, картоплярі планують застосування фунгіцидів. 

Звісно, така система прогнозування й сповіщення може зацікавити й українських аграріїв, хоча в Полтавській області ситуація з фітофторозом не надто критична. В області картоплю вирощує переважно населення. На долю власних городів і присадибних ділянок припадає 98% площ під цією культурою. І лише 2% картопляних полів належать сільськогосподарським і фермерським господарствам. Великі сільгоспвиробники здебільшого не хочуть ризикувати, вирощуючи цю культуру, тому що для неї на Полтавщині складаються не найкращі кліматичні умови. Так, останніми роками літо у нас спекотне й посушливе. Кількість опадів складає лише 400–500 мм на рік, а температура ґрунту сягає +400С і вище. В таких умовах погано розвивається фітофтора, але не найкращим чином почувається й картопля. Однак, зважаючи на те, що цю культуру у нас вирощують багато дрібних господарств, в яких, до того ж, хімічні засоби захисту застосовуються здебільшого безсистемно, централізована система сповіщення про захворювання картоплі та найкращий час її обробітку допомогла б навести порядок у цьому питанні.

Після завершення круглого столу, бельгійських гостей ознайомили із сучасними науковими підрозділами академії. Так, вони відвідали науково-дослідний селекційний центр і науково-дослідний інформаційний центр з енергозбереження і відновлюваних джерел енергії. 

Турбуючись про здоров’я людей

Наступного дня бельгійська делегація побувала в ПП «Агроекологія». Підприємства таких масштабів, яке веде господарювання виключно органічними методами, немає ні в самій Бельгії, ні в Європі загалом, ні навіть у світі. Зважаючи на те, що в Бельгії органічне землеробство впроваджене на 10% сільськогосподарських земель, членам делегації було дуже цікаво дізнатися, як саме таке господарювання відбувається в Україні. До речі, наші гості чули про «Агроекологію» й раніше. Так, інтерв’ю з С. С. Антонцем було надруковане в одному з бельгійських журналів. А Каролін Доріньо розповіла, що вперше побачила знаменитого аграрія у фільмі «Локальні підходи до глобальної шкоди» французької режисерки Колін Серро. Але навіть не мріяла, що зможе з ним познайомитися особисто. І зізналася, що вже зателефонувала чоловікові в Бельгію і похвалилася, що перебуває у господарстві С. С. Антонця…

Семен Свиридонович, зустрівши гостей, зазначив, що, в зв’язку з підписанням асоціації з ЄС, працювати в органічному напрямку треба ще більше. Він розповів європейським аграріям історію органічного господарювання в «Агроекології». Зокрема, про те, що підприємство, тоді ще – колгосп імені Орджонікідзе, припинило застосування хімічних засобів захисту рослин в 1978 році. «Скажіть, чи шкодять здоров’ю пестициди?», – поставив гостям своє традиційне запитання Семен Свиридонович. Бельгійські науковці відповіли, що, звісно, шкодять, але ступінь цієї шкоди залежить і від того, як саме застосовувати ці препарати. «А ми їх не застосовуємо зовсім. Якщо шкодять – потрібно зробити все, щоб зберегти здоров’я людей, тому ми повністю відмовилися від внесення таких препаратів, – пояснив свою позицію С. С. Антонець. – Ми зрозуміли, – щоб працювати без «хімії», потрібно змінити саме ставлення до землі, і – за понад 30 років – відпрацювали модель природного відтворення родючості ґрунту. В її основі – вирощування багаторічних трав, внесення гною, використання сидеральних культур». 

Бельгійці ставили Семену Свиридоновичу багато запитань. Так, їх зацікавило, якими методами за такої системи землеробства в господарстві борються з бур’янами, а також із шкідниками і хворобами рослин. «А ми не боремося, – відповів С. С. Антонець і пояснив, – з бур’янами ми співпрацюємо. Намагаємося так працювати, щоб культурні рослини, розвиваючись, переборювали бур’яни. Але іноді все ж буває, що бур’яни розвиваються надто добре. Тоді ми чекаємо, поки вони підростуть, досягнуть стадії бутонізації, і тоді використовуємо як «зелене» добриво. Що ж до хвороб і шкідників, то з ними, за нашої системи, бореться сама природа». Що це дійсно так, підтвердили фахівець із хвороб рослин, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування Анна Поспєлова і кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства і агрохімії Сергій Поспєлов. Вони вже багато років вивчають досвід С. С. Антонця. Зокрема, А. Поспєлова стежить за станом рослин у господарстві й впевнилася, що за кілька десятиліть на полях «Агроекології» встановилася біологічна рівновага, завдяки якій хвороби і шкідники не перевищують порогу шкодочинності. 

Були запитання до бельгійських науковців і в українського аграрія, в першу чергу, звісно, щодо ведення органічного господарства. Вислухавши гостей, він щиро порадів з того, що в Бельгії заборонено вирощування генетично модифікованих рослин, використання стимуляторів росту в тваринництві, а також застосовується важливе правило збереження ґрунту – земля має йти у зиму, вкрита рослинністю. Все це – важливі елементи системи органічного землеробства, і використання їх у масштабах країни засвідчує турботу про здоров’я населення і збереження землі. Над чим, власне, вже багато років працює сам С. С. Антонець.

Під час поїздки по полях підприємства, гості могли на власні очі побачити, в якому чудовому стані перебувають озимі культури, оглянути площі, де використали на сидерат гречку. З великим задоволенням бельгійці ходили по пухкій землі, тримали в руках родючий полтавський чорнозем, розкопували ґрунт, завдяки чому переконалися, що в нього чудова структура і він містить багато органіки та вологи. Гості не приховували свого захоплення від знайомства із славнозвісним аграрієм і його господарством. А Шарль Вастерзагер зазначив, що представникам Бельгії випала чудова нагода побачити приклад справжньої праці на благо всього людства.

Загалом перебування бельгійської делегації на полтавській землі виявилося плідним, цікаву інформацію, на основі якої можна будувати подальші спільні дії, отримали і гості, і господарі. Тож і ректор ПДАА, професор Валентина Аранчій, і представник провінції Ено у Полтавській торгово-промисловій палаті Світлана Осіння, і керівник делегації Шарль Вастерзагер висловили впевненість, що партнерські відносини між аграріями і науковцями провінції Ено і Полтавської області будуть розвиватися і принесуть чимало користі Бельгії й Україні.

Ганна Козельська