Коли на першому місці – людина

Організація Об’єднаних Націй – міжнародна структура, яка постійно відстежує процеси, що відбуваються на планеті, і намагається віднайти найкращі рішення для проблем, які виникають у людства. Серед головних питань сьогодення – забезпечення людей здоровою їжею і запобігання втраті земель. Тож нещодавно в ПП «Агроекологія» побувала ціла команда посланців ООН – українських журналістів, щоб на власні очі побачити досвід вирішення цих проблем.  

30 жовтня працівники понад двох десятків засобів масової інформації різних областей України і науковці з Києва й Полтави зібралися в ПП «Агроекологія» на виїзному семінарі «Сталий розвиток в Україні: багаторічний успішний приклад органічного землеробства як модель розбудови агросфери» в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень конвенцій Ріо у національну політику України». Чому організатори вибрали саме цю тему, щоб провести семінар? За словами керівника проекту Олени Овчиннікової, якщо ще в ХІХ столітті людство переймалося перш за все питаннями економічного розвитку, то в 70-х роках століття минулого вже почало розуміти, що цей шлях веде у безодню. Адже сучасні успіхи в економіці ґрунтуються насамперед на використанні ресурсів, що не відновлюються, а їхня нещадна експлуатація призводить до забруднення навколишнього середовища, і це, в свою чергу, погіршує умови існування людей, негативно впливає на здоров’я. Шукаючи вихід з цього становища, в 1992 році Організація Об’єднаних Націй провела в Ріо-де-Жанейро конференцію з питань навколишнього середовища і розвитку, під час якої були прийняті три конвенції, важливі для всього світу. Конвенція з біологічного різноманіття закликає до збереження та відновлення біологічного різноманіття, його сталого використання, в тому числі – і шляхом справедливого розподілу отриманих від нього вигід. Рамкова конвенція про зміну клімату спрямована на стабілізацію в атмосфері парникових газів на рівні, який забезпечить уникнення негативних антропогенних змін клімату. Конвенція про боротьбу з опустелюванням звертає увагу на необхідність боротьби з деградацією земель і негативним впливом посух. Саме під час цієї конференції прозвучало сучасне визначення терміну «сталий розвиток», яке відтоді стало загальновживаним: сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність наступних поколінь задовольняти свої власні потреби. Цю концепцію розвинула наступна конференція – «Ріо+20», яка відбулася в Ріо-де-Жанейро в 2012 році. Нині вже багато країн світу розробили власні стратегії сталого розвитку. Україна ж – серед тих, хто цього ще не зробив, хоча ми потребуємо такої стратегії не менше, ніж інші держави й народи. На те, щоб конвенції Ріо запрацювали і в Україні, спрямований проект, в рамках якого відбувся приїзд журналістів на Полтавщину.

Якщо придивитися уважніше до змісту конвенцій, всі вони, так чи інакше, стосуються сільського господарства, зміни ставлення до землі, до всього живого на ній. Тому для вирішення окреслених в цих документах проблем у широких масштабах важливо мати приклади успішного господарювання за принципами сталого розвитку. ПП «Агроекологія» – саме таке місце. Тут і біорізноманіття збережене – як на полях, так і навколо них, і землю не тільки захищають від деградації, а навіть підвищують її родючість природними методами. Щоб ознайомитись із системою органічного землеробства, яку застосовують в господарстві, сюди щороку за досвідом приїжджають тисячі людей з України та інших країн. А 2012 року С. С. Антонець був персонально запрошений на конференцію «Ріо+20». На жаль, йому тоді не вдалося скористатися цим запрошенням. Проте, саме по собі воно вже говорить про визнання праці полтавського аграрія у глобальному масштабі. 

Під час розмови із знаменитим аграрієм журналісти відкрили для себе чимало нового. А деяким речам відверто дивувалися. Уважно вислухали розповідь про те, як підприємство, тоді ще – колгосп ім. Орджонікідзе, відмовилося від застосування агрохімікатів. У той час ставку у вирощуванні високих врожаїв у СРСР, як і в усьому світі, робили на інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва. В першу чергу, звісно, за рахунок використання агрохімікатів і мінеральних добрив. Але вносили всі ці засоби часто примітивними знаряддями. Наприклад, щоб не пустити довгоносиків на бурякове поле, навколо нього викопували канавку, яку заповнювали інсектицидом – вручну, без особливих засобів захисту. Недосконалою була й техніка для обприскування посівів. Побачивши, що колгоспники через це починають хворіти, голова колгоспу С. С. Антонець, чисто по-людськи співчуваючи своїм працівникам, прийняв вольове рішення. На одному із засідань правління у 1978 році сказав: «Із завтрашнього дня більше не вносимо хімікатів». Можна тільки здогадуватися, як нелегко було дотримуватися цього рішення, коли аграрна політика держави була спрямована на інтенсифікацію, а всі колеги навколо працювали з «хімією». Але зараз бачимо, що варто було долати ці труднощі, адже зараз у господарстві відпрацьована унікальна система органічного землеробства, яка дозволяє отримувати органічну продукцію, придатну для здорового харчування людей.

Сьогодні ПП «Агроекологія» – найбільше у світі за площею підприємство, де ведеться сертифіковане органічне землеробство. На площі близько 8 тис. га тут не застосовують абсолютно ніяких пестицидів, мінеральних добрив та інших агрохімікатів. Результат цього – крупи, борошно, олія, придатні для здорового харчування, видане в якості плати за оренду паїв органічне зерно, молоко екстра-класу, з якого виробляють дитяче харчування. Наскільки суворо у господарстві дотримуються правил органічного виробництва, підтверджують представники сертифікаційного органу – компанії «Органік-стандарт», які регулярно приїжджають сюди з інспекціями. Окремо відбувається контроль якості молока: аналізи роблять як у лабораторії молокозаводу компанії «Пепсіко Україна», так і в незалежній лабораторії Інституту тваринництва Національної аграрної академії наук. І жодного разу в молоці не знайшли навіть слідів пестицидів. Це й не дивно – адже корів у «Агроекології» годують лише кормами, вирощеними на власних чистих землях…     

Але заслуга С. С. Антонця не тільки в цьому. З 1975 року поля господарства не знають плуга. Орати тут припинили під час великомасштабного Полтавського експерименту, започаткованого тодішнім Першим секретарем обкому Ф. Т. Моргуном. Поєднання безвідвального обробітку ґрунту з внесенням органічних добрив і використанням багаторічних трав дозволяє не тільки зберегти структуру й родючість ґрунтів, а навіть поліпшити їхні характеристики. 

Ще одна перевага органічного землеробства – збереження біорізноманіття на полях і навколо них. «Ми не боремося з природою, а співпрацюємо з нею», – говорить Семен Свиридонович. І природа віддячує тим самим – тут не буває навали шкідників і хвороб. Це може здатися фантастикою, але біологічне різноманіття вкупі з біологічною рівновагою стають надійною перепоною для шкідливих організмів. Так, кілька років тому науковці з Полтавської державної аграрної академії вивчали жуків-турунів, що живуть на цих полях. Виявилося, що тут їх дуже багато видів, насамперед – хижих, які знищують інших комах. От вам і боротьба зі шкідниками, яка відбувається не те що без хімікатів, а навіть без втручання людини. Унікальні чорноземи й агроландшафти з їхнім розмаїттям планується зберегти, створивши тут регіональний ландшафтний парк «Лісостеповий чорноземний».

Журналісти ставили багато запитань Семену Свиридоновичу. Багатьох цікавила економічна складова органічного господарювання. Працівники мас-медіа, напевне, чули різні думки про органічне землеробство. Наприклад, є точка зору, що це – така собі розвага для городників, а на великих площах досягти позитивних результатів без «хімії» неможливо. Тому неодноразово запитували, чи вигідно працювати органічними методами. Зараз важко зустріти людину, яка не женеться за добуванням грошей будь-якими методами, тож гості не одразу зрозуміли, що засновник «Агроекології» – саме такий приклад. Хоча підприємство успішне не лише у впровадженні унікальної системи землеробства, але й і в економічному плані, гроші тут – не самоціль. «На перше місце в державі треба поставити не гроші, а людину!», – один з улюблених висловів С. С. Антонця. За цим принципом живе й працює. З «хімією» підприємство могло б отримувати більші врожаї. Але це вже не було б господарювання заради людей. Так само, застосування інтенсивних технологій дозволило б обійтися невеликою кількістю техніки і робочих рук. Але це неминуче призвело б до деградації не лише землі, але й сіл, в яких люди втратили б роботу. Проте, чиста земля віддячує дбайливому господарю. Добрі врожаї й надої – нехай не рекордні, зате стабільні, дозволяють і прибуток отримувати, і гарні зарплати виплачувати, і селам допомагати. До речі, органічне господарювання – ще й ощадливе. Підприємство не купує агрохімікатів і мінеральних добрив, за рахунок чого економить значні кошти. Крім того, тут принципово не беруть кредитів, отже – й не виплачують відсотки банкам. 

Семен Свиридонович звернув увагу журналістів на те, що підприємство має потужну техніку, сучасні ферми. Виробляючи сертифіковані органічні крупи й борошно, значну їх частину відправляє не на продаж, а безкоштовно передає соціальним закладам. За рахунок «Агроекології» побудовані дві церкви, відроджена меморіальна дача письменника В. Г. Короленка, проводиться ремонт шкіл і дитсадків тощо. І це – відповідь на запитання про економічну вигоду від органічного землеробства. Адже лише прибуткове господарство може собі дозволити витрати, не пов’язані з виробництвом.        

Перебування гостей у господарстві не обмежилося розмовою в залі засідань. Показали їм і поля. С. С. Антонець розповів про унікальні технології, які застосовують для підвищення родючості. Побували журналісти й на МТФ №4, де побачили сучасний доїльний зал, корів української червоно-рябої молочної породи, кожна з яких в середньому дає понад 6000 кг молока на рік, тварин абердин-ангуської м’ясної проди. Завітали й на Короленкову дачу, екскурсію по якій провела науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмила Ольховська, і в новий екологічний центр. 

По мірі знайомства з підприємством і його засновником, гості «заражалися» енергією й упевненістю С. С. Антонця в тому, що органічне виробництво – саме той різновид господарювання, який виведе людство з глухого кута, куди воно себе заганяє дедалі глибше, чіпляючись за руйнівні технології. Ми в нашій країні маємо те, чого немає більше ніде в світі, – масштабний, багаторічний досвід господарювання у гармонії з природою. По суті це – досвід того самого сталого розвитку на окремій території. Завдяки йому Україна може не лише наздогнати країни, які вже мають стратегію сталого розвитку, а навіть стати лідером в цій справі. Попит на органічну продукцію зростає в усьому світі. Поширивши досвід «Агроекології», наша держава матиме чудову перспективу сталого розвитку і економічного зростання без шкоди для довкілля й людини.

Ганна Козельська