Нові культиваторні лапи: маємо позитивний результат

 

Триває кропітка робота з удосконалення культиваторної лапи для потреб органічного землеробства. Цими днями в нашому господарстві вчергове побували науковці, які працюють над цим важливим питанням.
Культиваторна лапа винайдена майже 140 років тому й з того часу багато інженерів трудилися над її удосконаленням, зараз існують різні конструкції цього робочого органу. Тож і купити будь-яку кількість готових лап відомих виробників сьогодні не проблема. Утім, всі вони розраховані передусім на використання в інтенсивному землеробстві, яке не потрібує абсолютно точних налаштувань. Адже, скажімо, бур’яни за такого господарювання знищують не за допомогою культиваторів, а гербіцидами, не вирощують і сидератів. Тобто, культиваторну лапу використовують лише для рихлення ґрунту. 
В органічному землеробстві все інакше. Так, коли в нашому господарстві виникає потреба знищити бур’яни, ми робимо це механічним способом, використовуючи культиватор. Так само цей агрегат стає у пригоді під час обробітку ґрунту після вирощування багаторічних трав, сидератів тощо. І тут уже не обійтися стандартними лапами, яка мають певні недоліки для такої роботи. Насамперед, жодна з них не настільки гостра, як це потрібно нам. Адже, за нашої технології ми стежимо, щоб коріння багаторічних трав залишалося в землі, а не вигорталося з неї. Водночас треба, щоб ці трави після завершення їхнього культивування не відростали. Для цього треба зрізати кожну рослину якраз на рівні кореневої шийки. Це можливо лише за допомогою дуже гострої лапи. А, оскільки будь-яка звичайна лапа швидко затуплюється, потрібен такий робочий орган, який якнайдовше залишався б гострим або мав здатність самозагострюватися в процесі роботи.  
Такі вимоги до звичайного сільськогосподарського знаряддя комусь можуть видатися занадто суворими або навіть фантастичними. Проте, в органічному землеробстві вони цілком виправдані й буденні. І вже чотири десятиліття над удосконаленням ґрунтообробних агрегатів та робочих органів до них працює Семен Свиридонович Антонець. Завдяки багатому досвіду він чітко знає, якими вони повинні бути. Тож свої ідеї втілює у співпраці з науковцями. Його бажання зробити ідеальну лапу не лише для власного підприємства, а й для всіх, хто працює в органічному землеробстві, надихає на спільну роботу і вчених, і спеціалістів та механізаторів «Агроекології». Так, цими днями відбулася чергова зустріч, під час якої були розглянуті результати роботи експериментальних лап, виготовлених за ідеєю С. С. Антонця.
15 липня до «Агроекології» приїхали представники Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича Національної академії наук України – член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор Казбек Гогаєв і старший науковий співробітник, кандидат технічних наук Сергій Волощенко та науковці Полтавської державної аграрної академії – кандидат сільськогосподарських наук, доктор філософії, професор Микола Опара, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Сергій Поспєлов, доцент Віктор Самородов. Співпраця з фахівцями Інституту проблем матеріалознавства розпочалася, коли в «Агроекології» з’явилася нагода випробувати лапу з унікального металу, зробленого за формулою українських вчених Михайла та Сергія Волощенків. Вона може пропрацювати в полі 3-4 сезони. Якщо ж із такого металу виготовити лапу, втіливши в її конструкції ідеї С. С. Антонця, можна отримати саме такий робочий орган, який потрібен для органічного землеробства. Отже, вже два роки триває робота з розробки, виготовлення й випробування лап нового типу. 
Зараз на кількох культиваторах в нашому господарстві встановлені експериментальні лапи. Кілька місяців тому з Інституту проблем матеріалознавства привезли партію зі 100 штук, виготовлених за точною восковою моделлю, яка була зроблена за параметрами, віднайденими С. С. Антонцем. Їх встановили на культиваторах «Квант-12» та КШУ-8. Крім того, науковці передали на випробування ще п’ять лап дещо інших модифікацій. Їх, разом з лапами першої партії, встановили на культиватор «Обрій». Нові робочі органи експлуатували під час весняно-польових робіт, випробували й на підрізанні коріння багаторічних трав на глибині 4-5 см. 
Приїхавши на підприємство, вчені оглянули зразки, дослідивши ступінь їхнього зношування, гостроту, здатність самозагострюватися, зрівняли ці показники в лап різних модифікацій. Під час зустрічі з Семеном Свиридоновичем, спеціалістами господарства, обговорили, наскільки ці зразки відповідають очікуванням, задовольняють потреби господарювання органічними методами. 
На сьогодні можна констатувати, що співпраця виявилася плідною. В цілому ми отримали продукт з тими якостями, які планували. Так, тепер не стоїть питання частої заміни робочих органів культиваторів, адже вони зносостійкі, менше затуплюються. Вже помітна й здатність самозагострюватися. Щоправда, ще є питання до міцності металу: хоча й існує формула Волощенків, відливають лапи не на власних потужностях інституту, а на звичайному виробництві, де, на жаль, не завжди здатні відтворити унікальний метал. 
Отже, загалом розробка виявилася вдалою. Приємно, що це вже підтверджено двома патентними свідоцтвами. Але робота триває, продовжуються пошуки й експерименти. Безперечно, це призведе до нових ідей і винаходів, щоб, зрештою, послужити всім, хто любить землю, дбає про неї, намагається господарювати в гармонії з природою.            
Григорій Резинка, бригадир Михайликівської тракторної бригади

Триває кропітка робота з удосконалення культиваторної лапи для потреб органічного землеробства. Цими днями в нашому господарстві вчергове побували науковці, які працюють над цим важливим питанням.

Культиваторна лапа винайдена майже 140 років тому й з того часу багато інженерів трудилися над її удосконаленням, зараз існують різні конструкції цього робочого органу. Тож і купити будь-яку кількість готових лап відомих виробників сьогодні не проблема. Утім, всі вони розраховані передусім на використання в інтенсивному землеробстві, яке не потрібує абсолютно точних налаштувань. Адже, скажімо, бур’яни за такого господарювання знищують не за допомогою культиваторів, а гербіцидами, не вирощують і сидератів. Тобто, культиваторну лапу використовують лише для рихлення ґрунту. 

В органічному землеробстві все інакше. Так, коли в нашому господарстві виникає потреба знищити бур’яни, ми робимо це механічним способом, використовуючи культиватор. Так само цей агрегат стає у пригоді під час обробітку ґрунту після вирощування багаторічних трав, сидератів тощо. І тут уже не обійтися стандартними лапами, яка мають певні недоліки для такої роботи. Насамперед, жодна з них не настільки гостра, як це потрібно нам. Адже, за нашої технології ми стежимо, щоб коріння багаторічних трав залишалося в землі, а не вигорталося з неї. Водночас треба, щоб ці трави після завершення їхнього культивування не відростали. Для цього треба зрізати кожну рослину якраз на рівні кореневої шийки. Це можливо лише за допомогою дуже гострої лапи. А, оскільки будь-яка звичайна лапа швидко затуплюється, потрібен такий робочий орган, який якнайдовше залишався б гострим або мав здатність самозагострюватися в процесі роботи.  

Такі вимоги до звичайного сільськогосподарського знаряддя комусь можуть видатися занадто суворими або навіть фантастичними. Проте, в органічному землеробстві вони цілком виправдані й буденні. І вже чотири десятиліття над удосконаленням ґрунтообробних агрегатів та робочих органів до них працює Семен Свиридонович Антонець. Завдяки багатому досвіду він чітко знає, якими вони повинні бути. Тож свої ідеї втілює у співпраці з науковцями. Його бажання зробити ідеальну лапу не лише для власного підприємства, а й для всіх, хто працює в органічному землеробстві, надихає на спільну роботу і вчених, і спеціалістів та механізаторів «Агроекології». Так, цими днями відбулася чергова зустріч, під час якої були розглянуті результати роботи експериментальних лап, виготовлених за ідеєю С. С. Антонця.

15 липня до «Агроекології» приїхали представники Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича Національної академії наук України – член-кореспондент НАНУ, доктор технічних наук, професор Казбек Гогаєв і старший науковий співробітник, кандидат технічних наук Сергій Волощенко та науковці Полтавської державної аграрної академії – кандидат сільськогосподарських наук, доктор філософії, професор Микола Опара, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Сергій Поспєлов, доцент Віктор Самородов. Співпраця з фахівцями Інституту проблем матеріалознавства розпочалася, коли в «Агроекології» з’явилася нагода випробувати лапу з унікального металу, зробленого за формулою українських вчених Михайла та Сергія Волощенків. Вона може пропрацювати в полі 3-4 сезони. Якщо ж із такого металу виготовити лапу, втіливши в її конструкції ідеї С. С. Антонця, можна отримати саме такий робочий орган, який потрібен для органічного землеробства. Отже, вже два роки триває робота з розробки, виготовлення й випробування лап нового типу. 

Зараз на кількох культиваторах в нашому господарстві встановлені експериментальні лапи. Кілька місяців тому з Інституту проблем матеріалознавства привезли партію зі 100 штук, виготовлених за точною восковою моделлю, яка була зроблена за параметрами, віднайденими С. С. Антонцем. Їх встановили на культиваторах «Квант-12» та КШУ-8. Крім того, науковці передали на випробування ще п’ять лап дещо інших модифікацій. Їх, разом з лапами першої партії, встановили на культиватор «Обрій». Нові робочі органи експлуатували під час весняно-польових робіт, випробували й на підрізанні коріння багаторічних трав на глибині 4-5 см. 

Приїхавши на підприємство, вчені оглянули зразки, дослідивши ступінь їхнього зношування, гостроту, здатність самозагострюватися, зрівняли ці показники в лап різних модифікацій. Під час зустрічі з Семеном Свиридоновичем, спеціалістами господарства, обговорили, наскільки ці зразки відповідають очікуванням, задовольняють потреби господарювання органічними методами. 

На сьогодні можна констатувати, що співпраця виявилася плідною. В цілому ми отримали продукт з тими якостями, які планували. Так, тепер не стоїть питання частої заміни робочих органів культиваторів, адже вони зносостійкі, менше затуплюються. Вже помітна й здатність самозагострюватися. Щоправда, ще є питання до міцності металу: хоча й існує формула Волощенків, відливають лапи не на власних потужностях інституту, а на звичайному виробництві, де, на жаль, не завжди здатні відтворити унікальний метал. 

Отже, загалом розробка виявилася вдалою. Приємно, що це вже підтверджено двома патентними свідоцтвами. Але робота триває, продовжуються пошуки й експерименти. Безперечно, це призведе до нових ідей і винаходів, щоб, зрештою, послужити всім, хто любить землю, дбає про неї, намагається господарювати в гармонії з природою.            

Григорій Резинка, бригадир Михайликівської тракторної бригади

 


Повернутись до списку новин

© фото Сергія Поспєлова


Новини

18.02.20

Biofach 2020: світові тенденції й українські перспективи

З 12 по 15 лютого ПП «Агроекологія» вже вп’яте взяло участь у Міжнародній виставці органічних продуктів BioFach у німецькому місті Нюрнберг.

12.02.20

Роздоюванню первісток – особлива увага

Одним із важливих чинників, який формує молочну продуктивність корів є роздоювання первісток.

26.01.20

Сторінками книги – до країни Органіки

У рамках проекту «Ми органічні» у світ вийшла книжка «Подорож до країни Органіки»

14.01.20

Комфорт для первісток

На МТФ №2 запрацював новий корівник