«Королева нектарного балу» стала помічницею гречки

Над гречаним полем «біля Панька» розливається п'янкий аромат і чути безперервний гул тисяч і тисяч бджіл. Та приваблюють комах не стільки білі квітки гречки, скільки сині суцвіття її супутниці – фацелії, рослини, мало поширеної в наших краях, але перспективної для дбайливих господарів.

«Королевою нектарного балу» називають бджолярі фацелію – рослину з родину водолистих, що потрапила до Європи з Північної Америки. І цей «титул» квітка носить цілком заслужено. Адже вона – один з кращих медоносів. Фацелія безперервно квітує протягом 1,5–2 місяців, і з гектару її чистих посівів бджоли збирають не менше 250-300 кг меду, а в сприятливі роки – до 500 кг. Відомі окремі випадки медової продуктивності близько тонни! Напевне, бджоли здатні оцінити щедрість цієї квітки, бо віддають їй перевагу перед іншими рослинами. Цей факт використовують господарі, які хочуть привабити бджіл на посіви інших культур. Для цього фацелію підсівають до тих рослин, запилення яких треба покращити й підвищити врожай насіння. Так зробили й ми на одному з гречаних полів.

На площі, де гречку посіяли на зерно, вирішили збільшити врожайність цінної круп’яної культури за рахунок підвищення рівня запилення бджолами. А щоб крилаті трудівниці охочіше працювали на гречці, підсіяли фацелію. І вже бачимо, що не помилилися, адже бджоли на це поле злітаються у величезній кількості. Наскільки цей простий агроприйом підвищить продуктивність основної культури, побачимо під час жнив. 

До речі, фацелія цікава не лише як медонос. Її використовують як сидеральну й кормову культуру, що дає до 200–300 ц/га зеленої маси. Рослина здатна поліпшувати структуру ґрунту, затримувати вологу. Є в неї й фітосанітарні властивості: ті культури, поруч з якими росте ця квітка, або ті, які змінюють її у сівозміні, менше пошкоджують попелиці, нематоди, віруси, грибки тощо. Культура досить невибаглива до умов вирощування, доволі стійка до посухи й холоду. Оскільки розвивається вона швидко, її можна висівати в різні терміни, вирощувати у пожнивних посівах. А ще вона має декоративну зовнішність і здатна прикрасити хоч поле, хоч клумбу. Всі ці властивості оцінили не лише сільгосппідприємства, а й городники, особливо ті, котрі намагаються підвищувати родючість своїх городів біологічними методами й отримувати чисті овочі. Тому все більше ентузіастів висівають фацелію на власних ділянках як сидерат.

В «Агроекології» ця культура з’явилася вперше. Тож цей гречано-фацелієвий посів – експериментальний. Сподіваємося, що експеримент буде вдалим, і ще одна цікава й корисна рослина приживеться на наших полях. 

Анатолій Кудряшов, заступник генерального директора