Золота медаль для… принца

Якщо зустрічаються дві особистості, які багато зробили у своєму житті для держави й людей, неодмінно слід очікувати ще більших звершень. Саме така знакова зустріч відбулася нещодавно у Києві, в Національній академії наук України: важливі спільні рішення під час зустрічі прийняли двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України, Президент НАНУ, академік НАНУ Борис Патон і Герой Соціалістичної Праці, Герой України, Почесний академік НААН України, засновник ПП «Агроекологія» Семен Антонець.

ПП «Агроекологія» вже кілька років співпрацює з Національною академією наук України. Разом із науковцями Інституту проблем матеріалознавства ім. Францевича – установи, що входить до системи НАНУ, – ведеться робота з удосконалення робочих органів культиватора. Розпочалася ця співпраця з ініціативи Семена Свиридоновича Антонця, який багато років працює над створенням техніки, що відповідала б специфічним вимогам ґрунтозахисного органічного землеробства. За його ідеєю вже розроблено й побудовано кілька культиваторів, ряд модифікацій культиваторних лап, кращі з них уже запатентовані й готові для серійного виробництва. 

Проте, в процесі роботи виникають нові вимоги й нові технічні пропозиції. Так, разом із групою фахівців Інституту проблем матеріалознавства, яку очолює доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, завідуючий відділу диспергування матеріалів та пластичної деформації прокатуванням Казбек Гогаєв, триває робота над створенням зносостійкої гострої лапи. Науковці запропонували виготовляти робочі органи культиватора із високоміцного чавуну з використанням комплексних композиційних модифікаторів з порошкових матеріалів, виготовлених методом прокатування. Виготовлені таким чином лапи мають подовжений ресурс роботи, який не поступається ресурсу найкращих зарубіжних зразків, а коштують набагато дешевше.

Нещодавно в Семена Свиридоновича з’явилася ще масштабніша ідея, яка виходить далеко за рамки окремого господарства чи навіть країни:

– Зараз в Україні, та й не тільки, слабо ведеться робота з природного відтворення родючості ґрунту, – говорить С. С. Антонець про проблему, що його хвилює. – Попит на органічну продукцію існує швидше як мода. Немає навіть повної статистики з органічного виробництва – виробниках, продукції, досягненнях. Також немає ніякої організації, яка заохочувала б таких виробників. І в мене виникла ідея: створити, наприклад, фонд, котрий міг би заснувати міжнародну нагороду – золоту медаль, якою нагороджуватимуть подвижників природного відтворення родючості ґрунту.    

Своїми міркуваннями аграрій поділився з деякими науковцями. Вони здивувалися: «А кого ж нагороджувати такою медаллю? Хіба тільки Вас…». На що Семен Свиридонович відповів, що хоче бути не кавалером, а засновником цієї нагороди. Що ж до тих, кого можна нагородити, то в світі є люди, гідні цього. І назвав першого кандидата на відзначення: принца Уельського Чарльза. 

Виявляється, наступник Британського престолу вже багато років працює в царині сільського господарства. Причому, не абияк: його ферма Хайгроув у графстві Глостершир з 1986 року переведена на систему органічного виробництва. Тут вирощують пшеницю, ячмінь, овес, жито, овочі, фрукти, виробляють молоко, яловичину, баранину, свинину. Причому, на фермі розводять переважно рослини традиційних сортів і худобу рідкісних локальних порід. Всі тварини мають можливість більшу частину року перебувати на пасовищах, яких тут понад 120 га, причому – окультурених, з підсівом понад 80 видів різних трав. Під час стійлового періоду худобу годують кормами, вирощеними й заготовленими на цій таки фермі. 

Господарство працює за принципом замкненого циклу, демонструючи приклад сталого розвитку в сільському господарстві. І ключовою складовою цієї системи на фермі принца Чарльза вважають родючу здорову землю. Тому роблять все, щоб захистити й зберегти ґрунтову біоту, забезпечити її достатньою кількістю поживи. Тут застосовують сівозміни з великою кількістю бобових трав, вносять компост, зроблений на основі гною, отриманого від великої рогатої худоби, що дозволяє зберегти й підвищити родючість ґрунту. 

Але принц Уельський дбає не лише про землю чи худобу. Велику увагу він приділяє збереженню біорізноманіття. На самій фермі вирощують дуже багато видів і сортів рослин, а, крім того, висадили тисячі дерев і кущів на навколишніх територіях, створивши таким чином умови для життя диких птахів, звірів, комах. Турбуються тут і про енергонезалежність та чистоту атмосфери: ферма живиться електроенергією, отриманою за допомогою сонячних батарей. Завдяки цьому в атмосферу не потрапляє близько 40 тонн викидів щороку, які утворилися б у разі використання енергії, отриманої від спалювання вугілля чи газу. З тих же міркувань не застосовують мінеральні добрива, адже для їхнього виробництва потрібно багато енергії, води, мінеральних ресурсів, а викиди від такого виробництва забруднюють довкілля. Важливо й те, що принц Чарльз проводить велику просвітницьку й освітню роботу. Побувати на його фермі може кожен бажаючий, щороку тут проводять Літню школу, де фермери, науковці, державні й громадські діячі можуть ознайомитися з основами органічного господарювання, традиційними і новітніми методами природного землеробства, системою сталого виробництва екологічно безпечних продуктів харчування.

Що ж, цілком справедливо Семен Свиридонович звернув увагу на аграрну діяльність принца Чарльза. І виявилося, що у засновника «Агроекології» в цьому питанні є однодумці. Почувши цікаву ідею С. С. Антонця щодо заснування медалі й нагородження британського принца, академік НАН України, віце-президент НАНУ Антон Наумовець розповів про це очільнику академії Борису Патону. І невдовзі Борис Євгенович запросив полтавського аграрія на зустріч в академію наук.

Відбулася ця зустріч 30 вересня. На ній також були присутні провідні науковці кількох установ системи НАНУ. Вже на початку розмови Борис Патон запитав у Семена Антонця: «То й що, будемо нагороджувати принца?». І показав папку, в якій зібрані документи про фермерську діяльність наступника престолу. Отже, президент НАНУ підтримав ідею С. С. Антонця щодо заснування міжнародної нагороди, відзначення нею діячів, що зробили великий внесок у збереження безцінного багатства людства – землі. 

Утім, розмова йшла не лише про медаль. Багато уваги співбесідники приділили збереженню природи, питанням продовольчої безпеки, поширенню досвіду органічного виробництва. Зокрема, йшлося про те, що в «Агроекології» зараз створені всі умови для навчання цій справі всіх бажаючих – є приміщення Центру органічного землеробства, де можна проводити семінари, конференції. Турбують Бориса Євгеновича й питання збереження пам’яті, історичної спадщини наших великих земляків. Так, він відзначив велику справу, зроблену С. С. Антонцем, – відбудову дачі письменника В.Г. Короленка і зауважив, що має мрію про відновлення дачі першого президента НАН України В.В. Вернадського, яка була розташована неподалік Яресьок, до столітнього ювілею Академії Наук. Розмови про це ведуться кілька років, в тому числі – й на державному рівні, але поки що справа не зрушила з місця.

Присутній на зустрічі член-кореспондент НАНУ Казбек Гогаєв розповів про результати співпраці з ПП «Агроекологія», продемонстрував створену в Інституті проблем матеріалознавства культиваторну лапу.

Цікавою для всіх стала інформація, озвучена директором Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, академіком Володимиром Моргуном, який розповів, що зараз збільшення врожайності відбувається насамперед за рахунок генетичного поліпшення рослин. Так, наприклад, у Великобританії 20 років тому отримували врожаї пшениці в середньому 7 т/га, зараз отримують 8 т/га. Англійський рекорд становить 14 т/га, світовий – 15,6 т/га. Зараз у Великобританії запущена програма зі створення таких сортів пшениці, завдяки яким через 20 років можна буде отримувати 20 т/га. В Україні зараз в середньому отримують 3–4 т/га озимої пшениці. Рекорд України – 13,18 т/га, показав сорт «Фаворитка», створений в інституті, очолюваному В. В. Моргуном. Отже, наша країна в цій галузі має великі перспективи. І щоб мати гарні врожаї зовсім не потрібно використовувати іноземні сорти. Крім того, на думку Володимира Моргуна, треба відходити від практики продажу зерна за кордон, а продавати продукти його переробки. Зокрема, це стосується й практики, прийнятої в «Агроекології», де більша частина вирощеного зерна йде на корм худобі й збільшує свою вартість, перетворюючись на продукти тваринництва. До речі, пшеницю сорті, виведених в Інституті фізіології рослин та генетики, вирощуємо на своїх полях і ми. Зокрема, добре себе зарекомендували «Фаворитка» і «Смуглянка».   

Досвід «Агроекології» зацікавив і заступника директора Інституту фізіології рослин і генетики, члена-кореспондента НАНУ Віктора Швартау. Він вважає справжнім проривом у сільському господарстві те, що за допомогою лише застосування певної технології, без використання жодних хімічних препаратів, в «Агроекології» вирішили проблему боротьби з хворобами рослин, зокрема – з тими, що викликають грибки. Науковець вважає, що цей унікальний досвід необхідно дослідити й поширити.

Зустріч в Національній академії наук України виявилася цікавою й корисною для всіх її учасників. Семен Антонець подякував науковцям академії за інноваційну розробку в галузі удосконалення ґрунтообробної техніки та допомогу у реалізації справи свого життя – турботи про землю і забезпечення людей екологічно чистою, корисною для здоров’я продукцією. Борис Патон висловив своє захоплення багатогранною діяльністю та високими трудовими досягненнями С. С. Антонця. 

– Ви зробили величезну справу. Ми готові підтримати – бачу перспективу працювати для сільського господарства, – сказав президент НАН України.

Результатом зустрічі стала домовленість про подальшу співпрацю. Вирішено, що з цього приводу буде підписаний відповідний договір. 

Є вже й суто практичні наслідки зустрічі. Так, директора Інституту фізіології рослин і генетики Володимира Моргуна зацікавила можливість задіяти чисті землі ПП «Агроекологія» для виробництва елітного насіння сортів, виведених в цьому інституті. Адже для того, щоб отримувати сертифіковану органічну рослинну сировину, вона має бути вирощена з такого самого чистого, не протруєного насіння. І саме «Агроекологія» – ідеальне місце для отримання такого насіннєвого матеріалу. Тож невдовзі після розмови в академії, господарство придбало насіння двох нових сортів озимої пшениці – «Малинівка» і «Борія», які нині вже висіяні на полях. У цьому випадку наше підприємство виступає в ролі 2-го розсадника, і отриманий на цих полях насіннєвий матеріал матиме клас «супер-еліта».

Отже, співпраця науки та виробництва триває й виходить на новий рівень. І все це – задля людей, розвитку української держави. Для чого все своє життя й працюють два Героя України – Борис Патон і Семен Антонець.  

Ганна Козельська