Майбутнє рідного краю творити молодим

Збереження землі, охорона довкілля, розвиток органічного землеробства задля кращого майбутнього людей – справа для молоді. Ця думка неодноразово знайшла своє підтвердження під час зустрічі юних екологів Шишаччини зі знаменитим українським першопрохідцем органічного землеробства Семеном Свиридоновичем Антонцем, яка відбулася 15 березня в Центрі органічного землеробства.  

Ідея зустрітися із засновником ПП «Агроекологія» С. С. Антонцем виникла в учнів Сагайдацької ЗОШ, коли вони розпочали підготовку до районного конкурсу екологічних агітбригад у рамках Всеукраїнської акції «Земля – наш спільний дім». Нинішнього року тематика акції – охорона ґрунтів. Учасники шкільної екологічної агітбригади «Джерело» вирішили звернутися за порадою до Семена Свиридоновича – господаря, який уже сорок років не лише зберігає ґрунти, а й примножує їхню родючість. 

– Наша екологічна агітбригада – постійний учасник оглядів-конкурсів, неодноразовий призер обласних конкурсів, – розповів директор Сагайдацької школи Михайло Степаненко. – Ще в 2012 році, коли темою виступів були «Продукти харчування», наш сценарій ґрунтувався на матеріалах «Агроекології». Сьогодні ми хотіли приїхати тихенько, поспілкуватися з Семеном Свиридоновичем, щоб він порадив, як агітувати за збереження чорнозему. Але він організував захід, корисний не лише для учасників нашої агітбригади, а й для учнів інших шкіл району. Спілкування розпочалося на полі – в наших дітей, коли вони побачили поля «Агроекології», аж очі загорілися. А потім вони отримали можливість послухати науковців, своїх однолітків, виступити перед ними.

Цього дня захід проходив у форматі засідання Полтавського сільськогосподарського товариства. Це стало справжнім святом екології й ідей органічного землеробства як для дітвори, так і для дорослих ентузіастів збереження довкілля та забезпечення людства здоровою їжею. На нього приїхали науковці з Полтавської державної аграрної академії, представники Шишацької громади, учні й педагоги Сагайдацької й Михайликівської загальноосвітніх шкіл, Полтавської обласної гімназії-інтернату для обдарованих дітей (селище Шишаки). Причому, в заході взяли участь саме ті школярі, які одними зі своїх життєвих пріоритетів уже обрали вивчення екології, біологічних наук, діяльність з охорони природи, господарювання в гармонії із нею. Це – члени екологічних гуртків, агітбригад, учасники, призери й переможці предметних олімпіад з біологічних дисциплін, конкурсів Малої академії наук тощо. Тож спілкування із старшими однодумцями стало цікавим і надихаючим для всіх.

Поки С. С. Антонець розповідав сагайдацьким школярам про систему органічного господарювання посеред полів «Агроекології», не сумували й їхні однолітки з Михайликів та Шишак, які зібралися в залі Центру органічного землеробства. Для них захід розпочався з перегляду мультфільму про те, що ж таке органічна й неорганічна продукція, яка між ними різниця, яку користь людина отримує від споживання органічних продуктів. Коли ж усі зібралися разом, розпочалися цікаві виступи.

Від імені об’єднаної Шишацької громади учасників засідання привітав голова Шишацької селищної ради Олександр Тутка. 

– Щоб вести здоровий спосіб життя, треба споживати екологічно чисту продукцію, – переконаний він. – А ми зараз женемося за великими грішми, урожаями, інтенсивними технологіями. Тому нині велика розкіш – випити чистої води чи молока, з’їсти чистого хліба. Треба преклонити голову перед Семеном Свиридоновичем Антонцем і його командою, що вже сорок років вони бережуть землю, цінувати те, що вони роблять, те, що роблять науковці. І дуже добре, що сагайдацькі школярі, директор школи виступають з екологічними ініціативами, пропагують ідеї органічного господарювання. Впевнений, що за цим – майбутнє. Бажаю учням пов’язати своє життя із землею, із виробництвом екологічно чистої продукції.

На ці слова відразу відгукнувся Семен Антонець. На його думку, органічне землеробство може об’єднати громаду, згуртувати її навколо унікального досвіду, яким сьогодні небагато в яких місцях можуть похвалитися. І це дасть нові можливості для розвитку.

– У Шишацькому районі вже створена громада, – говорить Семен Свиридонович. – Громада – на першому місці. І в ній треба піднімати добробут людей. Родзинкою нашої громади може стати виробництво натуральної, екологічно чистої продукції. Велика роль у цьому може бути і нашої молоді. Об’єднавшись навколо сагайдацького екологічного гуртка, школярі можуть популяризувати органічне землеробство. І нехай їх почують і в області, і в країні.

Дуже уважно, запам’ятовуючи кожен факт, кожну цифру, вислухала молодь розповіді науковців про сучасний стан природи, зокрема – ґрунтів, в Україні, про внесок учених, суспільних діячів, котрі працювали на Шишаччині, до скарбниці світової науки, про роль її мешканців у відродженні втраченої гармонії з природою. Так, доцент Полтавської державної аграрної академії Віктор Самородов нагадав, що цей край пов’язаний із діяльністю всесвітньо відомих науковців В. Докучаєва, В. Вернадського. Зокрема, саме тут сто років тому Володимир Вернадський почав роботу над своїм вченням про живу речовину. І нинішнє ПП «Агроекологія», засновник якого С. С. Антонець – послідовник ідей В. Вернадського, стало справжнім полігоном із накопичення живої речовини. Також діяльність цього підприємства зі збереження й примноження родючості ґрунту – наочне підтвердження висновків ґрунтознавця Василя Докучаєва про надзвичайну цінність чорнозему. Сьогодні ми бачимо, що земля віддячує за турботу про себе високими врожаями чистої продукції. Крім того, Шишаччина надихала письменника Володимира Короленка, ідеї екогуманізму якого сьогодні актуальні, як ніколи. На переконання В. М. Самородова, громаді випала велика честь нести місію цих видатних особистостей далі.

Кандидат сільськогосподарських наук, професор Полтавської державної аграрної академії Микола Опара навів вражаючі факти. Так, питання збіднення ґрунтів зараз гостро стоїть на більшій частині нашої країни, в тому числі – в усіх сільських районах Полтавщини. Фактично неконтрольоване внесення гербіцидів, інших агрохімікатів – одна з основних причин того, що багато видів рослин, тварин занесені до Червоної книги, деякі – зовсім зникли. Через ерозію в Україні щороку втрачається 10-15 млн. т ґрунту. Утім, всім цим бідам можна зарадити. І ПП «Агроекологія» – взірець того, як сільське господарство може не шкодити природі, а навпаки примножувати її багатства. Так, багаторічні дослідження вчених доводять, що вміст гумусу на полях підприємства не лише не зменшується, а навіть зростає. Причому, земля тут – справді жива: в ній мешкає величезна кількість різних мікроорганізмів, дощових черв’яків, які постійно ведуть свою, непомітну на перший погляд, роботу із перетворення органічної речовини. І для того, щоб цей процес створення ґрунту тривав, на підприємстві створені всі умови: тут не використовують сільськогосподарської хімії, застосовують лише безполицевий обробіток, вносять перегній, вирощують багаторічні трави й сидеральні культури, залишають на полях пожнивні рештки тощо. Завдяки такому господарюванню, на землях «Агроекології» зупинена ерозія. А в тому, яке тут існує біорізноманіття, можна переконатися, побачивши на полях велику кількість лелек, перепілок, жайворів, хижих птахів, лисиць, бджіл, інших представників фауни. А тому, наскільки вдається в умовах органічного господарювання накопичити й зберегти вологу, дивуються навіть досвідчені аграрії.        

– Це підприємство – як оаза в умовах глобального потепління – зауважив Микола Опара. – Земля одна, треба її берегти. І я хочу, щоб ви – натуралісти, юні екологи – пройнялися відповідальністю за збереження ґрунту як основи життя на землі. Звертаюся до вчителів – в усіх школах організувати гуртки «Органік», «Еколог» тощо. Було б добре в школах ввести предмет «Основи органічного землеробства». В основі роботи відновленого Полтавського товариства сільського господарства – органічне землеробство. Тому долучайтесь до цього, вивчайте, пишіть науково-дослідні роботи, беріть участь у конкурсах Малої академії наук. У Центрі органічного землеробства можна проводити конкурси, влаштовувати екскурсії школярів в органічні господарства.

Цілком згодний із представниками аграрної науки директор Михайликівської школи Володимир Веклич. Адже, якщо пощастило жити в чистому Шишацькому краї, необхідно зберегти й примножити його природні багатства й передати їх далі – нашим дітям. Володимир Веклич зауважив, що вивчення «Основ органічного землеробства» можна організувати у шкільному літньому таборі. 

Те, що молодь переймається збереженням довкілля й органічним землеробством, довели виступи талановитих школярів. Ірина Маслівець, учениця 10 класу Михайликівської ЗОШ, виступила з доповіддю «Карабідофауна агроландшафтів Шишацького району Полтавської області», в якій розповіла про вивчення жуків-турунів. Як свідчать дослідження, що вже проводили раніше науковці ПДАА, на землях «Агроекології» мешкає багато цих комах, до речі, дуже чутливих до забруднення навколишнього середовища. Ірина Маслівець поставила мету – дослідити видовий склад турунів, що мешкають на території підприємства та в навколишніх екотопах, визначити, де їх найбільше, порівняти щільність жуків в умовах органічного та інтенсивного господарювання. Ця робота розрахована на два роки. Дівчина вже визначила видову приналежність кількох тисяч таких комах, зробила ряд висновків. Зокрема, виявилося, що найбільше цих комах саме на полях «Агроекології», якщо порівнювати з навколишньою місцевістю. Під час досліджень навіть вдалося виявити рідкісні для Полтавщини види. Роботу дівчина виконувала під керівництвом педагога Зої Сердюк, а консультантами виступили досвідчені дослідники, що вже багато років розробляють цю тему, кандидат біологічних наук, доцент ПДАА Леонід Колєсніков та кандидат сільськогосподарських наук Світлана Ніколаєва. З цією роботою Ірина Маслівець стала переможницею 2-го етапу Всеукраїнського конкурсу науково-дослідних робіт МАН.

Піднесений тон дійству задали юні артисти Полтавської обласної гімназії-інтернату для обдарованих дітей. Учасниця екологічної агітбригади «Еконація» Анастасія Катанцева виконала пісню «Балада про землю», а колектив «Зірки надії» та Надія Асмолова – танцювальну композицію «Найгарніша нація у світі», заряджені національним духом і турботою про українську землю.

Всім присутнім до душі припав театралізований виступ екологічної агітбригади «Джерело» Сагайдацької школи, присвячений збереженню ґрунтів. Танець, слово, міні-сценки, музичне оформлення виступу, реквізит – все було вдало підібране й працювало на головну ідею – популяризацію господарювання без шкоди для головного багатства нашої країни, її землі. А завзяття й натхнення, з якими виконали свою програму учасники агітбригади, нікого не залишили байдужими. Повагу викликав і перелік добрих справ, які роблять юні сагайдацькі екологи. Крім виступів агітбригади, це участь у гуртках, у всеукраїнських екологічних конкурсах, акціях, експедиціях, практичні заходи з озеленення, підгодівлі птахів, збереження водних ресурсів, боротьба з випалюванням трави, турбота про чистоту села та ще багато того, що кожна людина може зробити там, де вона живе. Та, на жаль, не так багато навіть дорослих людей беруться за такі справи. І чудово, що серед молоді з’являються ентузіасти. Це вселяє впевненість, що, навіть коли й не всі сагайдацькі діти стануть професійними екологами, біологами, агрономами, вони неодмінно на все життя залишаться екологами в своїх серцях і завжди дбатимуть про дім, у якому живуть.

Надію на збереження довкілля, а у підсумку – й на поліпшення здоров’я нації, дає ще й масштаб молодіжного екологічного руху. Так, за даними директора Полтавського еколого-натуралістичного центру Віталія Бедніни, лише в нашій області діє близько 500 шкільних екологічних агітбригад, учасниками яких є понад 7 тисяч учнів. І навіть якщо діти не так багато можуть зробити практично для охорони, наприклад, ґрунтів, то вони роблять велику справу пропаганди знань про необхідність збереження природи, поширення органічного землеробства. І дорослі, які дійсно думають про краще майбутнє для своїх дітей, таки мають дослухатися до того, яким бачить молодь це майбутнє. І саме про це написали юні екологи із Сагайдака, Михайликів та Шишак у своєму зверненні до аграріїв та своїх ровесників – школярів, прийнятому за результатами заходу.

– Виступ агітбригади – на високому рівні. В ньому ціла програма оздоровлення нації, органічного землеробства, – підсумував Семен Антонець. – На території нашої громади можна зробити багато добрих справ, наприклад, створити продуктивний парк за принципами австрійського еколога-практика Зеппа Хольцера. На присадибних городах також треба відмовлятися від застосування хімічних засобів захисту, використовувати біопрепарати. Хай ваша діяльність стане початком цієї справи. Двері «Агроекології», цього Центру для вас завжди відкриті. Збирайтеся, готуйте програми. Успіхів вам!

…Зберігаючи в пам’яті нові знання, отримані цього дня, а в серці – добрі побажання й поради знаменитого аграрія, школярі роз’їжджалися по своїх рідних селах. І кожен був переповнений бажанням діяти – на благо прекрасного Шишацького краю, української землі, всього нашого народу.

Ганна Козельська