Збережемо землю для нащадків

22 квітня, у Міжнародний День землі, юні й дорослі екологи зібралися в Центрі органічного землеробства ПП «Агроекологія». Під час засідання круглого столу «Збережемо землю для нащадків» вони обсудили далеко не дитячі питання збереження довкілля, органічного сільського господарства, ролі кожного у тому, щоб у майбутньому наша планета була комфортною домівкою як для людства, так і для всього живого узагалі.

На зустріч, організовану Громадською спілкою «Полтавське товариство сільського господарства», з’їхалися науковці-екологи з Полтавської державної аграрної академії та Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка, Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи, учні – учасники екологічних агітбригад, біологічних гуртків, олімпіад з біологічних дисциплін, які навчаються у Шишацькій гімназії, Cагайдацькій та Михайликівській загальноосвітніх школах, керівники та працівники ПП «Агроекологія». Всі вони – люди, небайдужі до долі землі. Адже нинішній стан як ґрунтів – головного ресурсу сільського господарства, що забезпечує людство їжею, так і Землі – планети з усім її біорізноманіттям, викликає дедалі більше занепокоєння у всіх прогресивних людей, змушує знаходити шляхи для порятунку. 

Відрадно, що ініціаторами зустрічі стали саме діти – учні Шишацької гімназії. Як розповіла вчитель біології Надія Ружиленко, 10 років тому в гімназії був створений біологічний гурток,на базі якого вже чотири роки діє екологічна агітбригада «Еконація». Учасники колективу проводять багато заходів, спрямованих на охорону і збереження природи. Наприклад, майструють новорічні композиції та весняні квіти з підручних матеріалів, роздають агітаційні листівки про збереження первоцвітів, прибирають прибережну зону Псла, почали разом із селищною радою працювати над питанням сортування побутових відходів, проводять виступи агітбригади у дитячому садочку, на батьківських зборах, у райдержадміністрації тощо. Нещодавно «Еконація» підготувала новий виступ на тему збереження землі. Тож у День землі юні екологи були раді зустрітися з однодумцями.

Кандидат сільськогосподарських наук, професор ПДАА Микола Опара, відкриваючи засідання круглого столу, розповів про Міжнародний День землі, про те, які заходи проводять цього дня в усьому світі. Навів і чимало тривожних фактів, які свідчать про те, що родючі ґрунти треба захищати. Адже без цього неможливо ні господарювати, ні взагалі жити.

Уважно слухали юні екологи виступ кандидата біологічних наук, доцента, голови Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи Наталії Смоляр. Вона говорила про те, що кожен з присутніх може зробити для реалізації сучасних природоохоронних концепцій. А почати треба зі зміни уявлень про місце людини у світі. Адже ми звикли вважати, що людина – цар природи. І проявляє вона своє царювання насамперед тим, що експлуатує і знищує все довкола – ґрунти, живих істот, річки, природні ресурси тощо. Проте, на думку Наталії Смоляр, людина цар тому, що має брати відповідальність за свою діяльність. І якщо знищення природи триватиме такими темпами, як зараз, людство просто не виживе. Адже, зокрема, населення планети все збільшується, а додаткових площ, щоб його прогодувати, немає. Навпаки, площі родючих земель стають дедалі меншими, ґрунти деградують через їхню надмірну експлуатацію, хімізацію, ерозію тощо. 

- Нас вчили перемагати природу, - говорить еколог. – Сьогодні ми бачимо, до чого це призвело. Треба змінити такий підхід. Є світові природоохоронні концепції. Але їх можна реалізувати тільки якщо робити це на регіональному рівні.

Наталія Олексіївна розповіла, що може зробити кожна людина там, де вона живе. І це стосується не лише дорослих, але й дітей. Наприклад, можна саджати дерева, інші рослини, адже вони протистоять парниковому ефекту. Не треба рвати первоцвітів самим, а також купувати їх у інших людей. Якщо не буде попиту на цей товар, торгівля лісовими квітами припиниться сама собою. Не можна вбивати живих істот лише тому, що вони чимось нам не подобаються. Наприклад, часто люди знищують павуків. Але ці істоти потрібні у кругообігу природи: вони харчуються різними комахами, а їх, у свою чергу, теж хтось з’їдає. Відпочиваючи на природі, треба поводитися як у гостях, не турбуючи мешканців лісів, луків, не рубаючи дерев, не витоптуючи траву тощо. Багато можуть зробити школярі для екологічної просвіти населення.

Важлива складова частина охорони природи – заповідання особливо цінних її територій та об’єктів. На таких територіях частково обмежують діяльність людини, щоб зберегти біорізноманіття, сприяти відтворенню рослин, тварин, їхньому розселенню в сусідні біоценози. Та, щоб це справді приносило помітну користь природі, площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) на території певного регіону повинна складати не менше 15%. Зараз в Україні цей показник – близько 10%, на Полтавщині – 4,95%. Причому, є в нашій області райони, де охороняють набагато більші площі: у Диканському районі – 17%, Пирятинському – 18%, Кобеляцькому – 15%. 

На Шишаччині, на жаль, ПЗФ складає лише 1,08% площі району. Тут під охороною 10 об’єктів та територій загальною площею 862,32 га, в тому числі – ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Короленкова дача» (79,1 га). Але перспективи поліпшити охорону природи тут є. Кілька років тому в районі працювала наукова експедиція, яка вивчала його природу. Виявилося, що Шишаччина багата рідкісними рослинами, тваринами, унікальними степовими, лучними ділянками, які треба зберегти. Тож є науково обґрунтовані пропозиції зі створення ландшафтних заказників місцевого значення «Шишацький», «Полігон», «Матяшеві луки», регіонального ландшафтного парку «Лісостеповий чорноземний», розширення площі ландшафтного заказника «Короленкова дача». Якщо втілити ці плани в життя, площа ПЗФ в районі становитиме 5-7%, і це вже певна гарантія збереження природи. 

Розповідь Наталії Смоляр доповнив учень Шишацької гімназії, дев’ятикласник Юрій Соляник. Він представив проект регіонального ландшафтного парку «Лісостеповий чорноземний», розроблений науковцями. Школяр вивчав цю тему під час літньої екологічної практики на Бутовій горі. Хлопець розповів, що території, які запропоновано включити до цього парку, мають природоохоронну, агроекологічну, історичну, естетичну цінність. Науковці виявили на цих територіях 39 видів рідкісних рослин, навіть тварин, яких охороняють не лише в Україні, а й узагалі в Європі. Тут є ділянки лісостепу, степу, агроценозів. Щодо останніх, то це – площі, де, завдяки господарюванню в гармонії з природою ПП «Агроекологія», збережений унікальний український чорнозем. І їхнє входження до регіонального ландшафтного парку дозволило б передати безцінні землі в оздоровленому, родючому стані нашим нащадкам. Юрій відзначив, що цю ідею підтримали на рівні району, області, проте, загальмувало її втілення через побоювання селян, що їм не дозволять користуватися власною землею у «заповіднику». Хлопець підкреслив, що регіональний ландшафтний парк – це такий вид природоохоронної території, на якій, на відміну від заповідників, не забороняють проводити господарську діяльність. Тож і агроценози потраплять у господарську зону, на якій триватиме сільськогосподарська діяльність. Хлопець сподівається, що це нарешті зрозуміють усі, і охорона природи, в тому числі – землі, на Шишаччині підніметься на новий, вищий, рівень.

У тому, що саме молодь має стати рушійною силою позитивних перетворень, упевнений доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою екології ПДАА Віктор Писаренко. Він зазначив, що сучасних агрономів навчають насамперед, як боротися зі шкідниками, хворобами рослин, бур’янами за допомогою агрохімікатів. Проте, в «Агроекології» вміють вирощувати врожаї не застосовуючи пестицидів. І, таким чином, роблять велику справу, виробляючи чисту продукцію, придатну для здорового харчування. Адже, як повідомив Віктор Микитович, зараз дуже мало здорових дітей: за даними медиків, майже 85% неповнолітніх мають якісь захворювання, на цукровий діабет страждає кожна п’ята дитина. І половина всіх цих хвороб пов’язана якраз із харчуванням. 

- Семен Свиридонович Антонець і його команда роблять все, щоб пропагувати органічне землеробство, - говорить Віктор Писаренко. – Проте, навіть під час спілкування з академіками, виявляється, що вони мало знають про цей метод. А вам, школярам, пощастило спілкуватися з живою легендою – Семеном Свиридоновичем, жити поруч із «Агроекологією», бачити, як тут відбувається господарювання. Мені свого часу довелося служити в одному полку із першим космонавтом Землі Юрієм Гагаріним. Це – легендарна особистість. Він зробив прорив у космос. Але Семен Свиридонович зробив ще більше – прорив до здорового життя через органічне землеробство. І ви теж пишатиметеся знайомством із ним. А його методи землеробства ви можете застосовувати на своїх земельних ділянках. До речі, в самого Семена Свиридоновича на городі теж 40 років все росте без хімії та оранки. Тож і ви можете запропонувати своїм батькам запровадити таке господарювання на грядках. І це буде ваш внесок і у збереження ґрунтів, і у власне здоров’я.

Зачарував усіх присутніх виступ екологічної агітбригади «Еконація». Діти зі знанням справи і з неабиякою акторською майстерністю показали глядачам загрози, які зараз нависли над землею, про шляхи їхнього подолання, про власне бажання жити у чистому, безпечному навколишньому середовищі. 

Підвів риску під зустріччю Семен Свиридонович Антонець. Високо оцінюючи проведення таких круглих столів, він водночас пошкодував, що в країні ще мало робиться практичних кроків для виправлення ситуації зі здоров’ям людей. Знаменитий аграрій закликав представників шкіл зробити все, щоб забезпечити дітей органічним харчуванням. На його переконання, це й буде найкращим внеском у здоров’я школярів. А самим юним екологам він побажав завжди залишатися такими ж ентузіастами, продовжувати розпочату справу.

- Ваш виступ, тематика, яку ви розкриваєте, захоплює, - сказав він. – Ваше прагнення до добра, ваш романтизм – це те, що потрібно для життя. 

А потім для дітвори й дорослих природоохоронців влаштували дегустацію органічної продукції ПП «Агроекологія». І хлібосольним господарям, і гостям хотілося вірити, що їхні спільні зусилля призведуть до того, що чиста їжа нарешті з’явиться на кожному столі.

Ганна Козельська