Збільшуємо кількість рекордисток

Середній надій на одну корову у нашому господарстві вже давно перевищує 6-ти тисячний рубіж. Але є в нас тварини зі значно вищою молочною продуктивністю. За допомогою ряду зоотехнічних прийомів ми плануємо збільшити кількість таких корів.

Українська червоно-ряба молочна порода виведена шляхом схрещування сименталів з червоно-рябими голштинами. Голштини – найпродуктивніша молочна худоба в світі. Так, в Ізраїлі в цілому по країні отримують від них середні надої близько 12 тис. кг на голову, в Данії є стада з удоєм 14 тис. кг, а світова рекордистка цієї породи в США дала за лактацію понад 20 т молока. Породи, виведені на основі голштинів, також вирізняються високою молочною продуктивністю. Зокрема, середні надої українських червоно-рябих корів, заявлені авторами породи, складають 6,5 – 7,5 тис. кг, від рекордистки було надоєно понад 13,5 тис. кг.

В «Агроекології» є корови, які дають 7-8 тис. кг, а окремі – навіть більше 10 тис. Зараз на МТФ №5 – 63 тварини з добовим надоєм 30 кг і більше, на МТФ №1 – 31 така корова, на МТФ №2 – 32. На МТФ №5 та №2 є корови-рекордистки, від яких надоюють по 39 кг молока на добу. А на МТФ №1 утримуємо абсолютну рекордистку за цією ознакою, добовий надій від якої перевищує 42 кг. 

Всі ці тварини мають велику цінність для підвищення загальної продуктивності нашого стада. Адже високі надої закордонних голштинів отримують не лише за рахунок генотипу, добрих умов вирощування й утримання тварин, а ще й завдяки використанню різних штучних молокогінних кормових добавок. Оскільки ми виробляємо молоко для дитячого харчування, дозволити собі застосовувати такі добавки не можемо. Годуємо корів лише природними кормами власного виробництва. Тому серед дієвих інструментів підвищення продуктивності в наших умовах – племінна робота і поліпшення технології вирощування телиць.

Щоб збільшити кількість високопродуктивних корів, ми відібрали на МТФ №5 та №1 по групі телиць віком 11 – 13 місяців, матері яких мають середній надій за лактацію не менше 7,2 – 7,5 тис. кг. При цьому звертали увагу на ряд селекційних ознак цього молодняку – конституцію, міцність кінцівок, розташування дійок тощо. Проаналізували динаміку приростів живої ваги цих тварин протягом всього їхнього життя, і залишили в цих групах тільки тих, в яких вони ніколи не були меншими 500 г на добу. Це говорить про те, що цих телиць завжди добре годували, вони не хворіли.

Відібраних тварин розмістили в окремих загонах, забезпечили збалансованою годівлею із оптимальною кількістю концкормів. Весь час у них є доступ до сіна. Персонал ферм особливо уважно стежить за вгодованістю й самопочуттям цих телиць. Найкращі умови для них створюватимемо й після осіменіння. Пізніше оцінимо вже власну молочну продуктивність цих тварин, залишивши для подальшої селекції найкращих. Отриманий від них молодняк, який відповідатиме необхідним параметрам, згодом також увійде до селекційного ядра стада. Аналогічна робота з відбору кращих телиць вже проведена й серед тварин 3-місячного віку. За їхнім вирощуванням і годівлею теж стежитимуть особливо ретельно.

Таким чином плануємо збільшити кількість високопродуктивних корів, що дозволить вивести із розведення найменш молочних тварин і збільшити середній надій по стаду загалом. Отже – і виробити більше екологічно чистого молока для українських дітей.     

 Оксана Прокопенко, заступник генерального директора з тваринництва

Повернутись до списку новин