Урожай ранніх зернових уже у засіках

ПП «Агроекологія» завершило збирання ранніх зернових культур.

Зібрано озиму і яру пшеницю, жито, ячмінь, овес, спельту, гречку, а також вико-овес і еспарцет на насіння. Особливою нашою гордістю є озима пшениця. Цьогорічні умови для неї були не дуже сприятливі. Тому, хоча в цілому по області зібраний непоганий урожай цієї культури за валовими показниками й середньою урожайністю, якістю вона не порадувала. Тож по області отримано мало зерна 1 класу. Натомість у нашому підприємстві понад 85% зібраного зерна озимої пшениці – 1–2 класу. Причому, 1 класу – понад половину. При цьому вміст білку складає 28–30%, клейковини – 14–14,5%. Отже, ми вже вкотре дістали підтвердження того, що органічні технології підвищують якість продукції рослинництва.

Серед висіяних сортів озимої пшениці найкращий врожай і якість забезпечили сорти Білоцерківської дослідно-селекційної станції. Можемо пишатися й тим, що співпрацюючи з науковцями цієї установи, наше підприємство зібрало достатній урожай супереліти. Це насіння вирощене за органічною технологією, тому його можна висівати як у нас, так і в інших сертифікованих органічних господарствах.

Уперше в історії нашого підприємства ми зібрали урожай спельти – стародавньої пшениці, яка була відома ще в античні часи. Узагалі ще в позаминулому столітті ті два види пшениці, до яких ми звикли зараз, – тверда і м’яка, не були настільки поширеними у світі. Аграрії різних країн і навіть їхніх окремих регіонів сіяли ті види, які були там поширені століттями, а то й тисячоліттями. Але завдяки праці селекціонерів, спрямованій на підвищення врожайності й технологічності твердої й м’якої пшениці, ці два види стали світовими лідерами і витіснили з полів своїх скромніших «конкурентів», в тому числі – спельту. 

На щастя, інші види не зникли зовсім і збереглися в окремих районах культивування. Зараз, коли підвищився попит на здорову їжу, вони знову завойовують місце на ланах. Адже, на відміну від звичних пшениць, мають деякі переваги. Насамперед це стосується складу їхнього білка. Тому люди, які страждають на непереносимість пшеничного білка, як правило, можуть споживати спельту. Вироблені з неї продукти за кордоном, а тепер уже – і в нашій країні, цінують як дієтичні. Звісно, найцінніша – органічна спельта. Тому ми і вирішили спробувати виростити цю цікаву культуру. І отриманий врожай не розчарував. Спельта у тому господарстві, де ми закупили її насіння, дає 20–25 ц/га. У нас це ж насіння принесло врожай 33 цга. Отже, наша технологія чудово підходить для цієї культури. Тепер думаємо над тим, щоб купити насіння сортів, виведених німецькими селекціонерами. Адже їхній потенціал – 60–70 ц/га. Сподіваємося, що ця культура в наступні роки посяде гідне місце на наших полях поруч із іншими зерновими.

А щоб зібрати врожай усіх цих культур, добросовісно трудилися всі, задіяні в процесі: механізатори Василь Нечитайло, Андрій Сухоручко, Сергій Шаповал, Віталій Санін, Віктор Королев’ят, Сергій Аглотков, водії Іван Коржов, Василь Гарячун, Олександр Гетало, Анатолій Антоненко, Віталій Коробка, Іван Маслівець, Андрій Хоролець, Юрій Дінець, працівники токів, які готували зерно для зберігання, – Михайло Лега, Владислав Прокіпець, Антон Горбаченко, Неля Журилко, Сергій Сало, Владислав Бабич, Олена Барат, Олександр Білоус, Микола Курило, Юрій Дмитерко, Альона Легунова, Іван Цоба, Віталій Шевченко, Олександр Сидоренко, Олександр Дудніченко, Богдан Півень, Світлана Самсоненко, Лариса Кузич, Олена Мандрика, Ніна Новіцька, Раїса Сиволога, Юлія Суденко.

Отже, можемо сказати, що збирання ранніх зернових відбулося успішно. Вітаємо всіх, хто доклав до цього працю своїх рук, розум, інтелект і совість.

Олександр Фесенко, економіст