Триває робота на вересневих органічних полях

Кому, як не аграрію потрібно постійно відслідковувати стан ґрунту і рослин на полях, щоб вчасно вносити корективи у поточні роботи в господарстві, а то й на більш віддалену перспективу. Тому щодня Семен Свиридонович Антонець, засновник ПП «Агроекологія», вирушає на об’їзд полів.

Якщо така робоча поїздка відбувається за участі науковців, партнерів, гостей господарства, державних діячів, журналістів, Семен Свиридонович щедро ділиться із супутниками своїми знаннями й досвідом органічного господарювання, роздумами про долю села і сільського господарства. Так було й 6 вересня, коли у невеличку подорож полями «Агроекології» засновник підприємства вирушив разом із керівником департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергієм Фроловим. Більша частина цьогорічного врожаю вже зібрана, але в господарстві, яке працює за органічними технологіями, завжди є, що показати, й на що подивитися.

Свої пояснення про те, що відбувається на полях, Семен Свиридонович розпочав одразу після виїзду за околицю Михайликів. Він звернув нашу увагу на 140-гектарну площу біля тракторної бригади. Напевне, кожен, хто проїжджав повз це поле влітку, дивувався: «Чому біля дороги пшениця низька, а далі – майже в зріст людини?». Річ у тому, що висока пшениця – це спельта – прадавня пшениця, давній супутник людства. В останні 100–150 років її та інші види старовинних злаків витіснили тверда і м’яка пшениці, які відрізняються більшою пластичністю, краще піддаються селекції, дають більші врожаї. Утім, до древніх пшениць зараз прикута увага прихильників здорового способу життя. Нині ці культури користуються надзвичайним попитом, адже спельта добре підходить для дієтичного харчування. Тож, за ініціативи Г.В. Лук’яненка, директора «Агроекології», вирішили випробувати цю культуру. Експеримент видався вдалим, тому планується вирощувати спельту й надалі. На цьому полі також випробовували озимі пшениці різних сортів. Кращі з них поповнили насіннєвий фонд господарства.

Семен Свиридонович не приховує жодних нюансів технології, яка дозволяє отримувати гарні врожаї високоякісного зерна. Так, він розповів, що на цьому полі три роки ріс еспарцет, збагачуючи ґрунт азотом, поліпшуючи його структуру, зберігаючи вологу. Минулого року після другого укосу площу підготували під посів озимини і засіяли. Поле відгукнулося достойним врожаєм високоякісного зерна. 

Навпроти – 80-гектарне поле, на якому… квітувала гречка. Побачивши здивування супутників, досвідчений аграрій розповів, що під час збирання на цьому полі розтрусили подрібнену солому гречки, а з нею в ґрунт потрапила і частина зерна. З часом на полі зійшла падалиця. Вона вкрила землю рівненькою ковдрою зелені, яка стане чудовим сидеральним добривом. Наступного року тут планується висіяти харчові бобові культури, зокрема, нут. 

Під’їжджаємо до поля, яке спускається до ставка. Цим землям загрожує ерозія, якщо не вжити заходів, дощі змиватимуть ґрунт у ставок. 

– Тут ми застосовуємо протиерозійну сівозміну, основою якої є багаторічні трави, після яких можна вирощувати гречку, пшеницю, ячмінь, – пояснює Семен Свиридонович. – Зараз на схилі росте еспарцет. Торік був ячмінь. Тобто, ми, захищаємо ґрунт і водночас отримуємо врожаї зерна. Ні в якому разі на таких землях не можна вирощувати кукурудзу й соняшник – обов’язково розвинеться ерозія.

Під час цієї поїздки Семен Свиридонович ще не раз розповідатиме про протиерозійні технології. Наприклад, такий, здавалося б, нехитрий прийом, як залишення в зиму валків соломи упоперек схилів, виявляється дуже дієвим – не дає дощам змивати ґрунт. А ще валки затримують сніг, і під час його танення поле насичується вологою. 

Цікаво, що технології «Агроекології» вже починають освоювати й колеги Семена Свиридоновича, які господарюють за інтенсивними методами. Ми проїжджаємо повз поле одного із сусідніх сільгосппідприємств і бачимо на ньому веселу пухнасту зелень.

– Це – падалиця ячменю, – зауважує Семен Свиридонович. – Раніше її придавили б гербіцидами, а цього року – бачите, не стали труїти землю. 

Помітно, що аграрія, який багато років господарює без хімікатів, тішить бажання сусідів також зменшити хімічний тиск на ґрунт, хоча б частково перейти на використання природних технологій. І це – відображення тенденцій, які поширюються в усьому світі: застосовувати методи землеробства, які дозволяють отримувати органічну продукцію.

Хоча вже осінь, поля «Агроекології» продовжують радувати різноманіттям. Ось – культура, яка виручає тваринництво не тільки влітку, але й восени – люцерна. Вона дає кілька укосів на рік, тому йде і на сінаж, і на сіно, і на зелену масу. Останній укіс традиційно забезпечує тварин «зеленкою» у жовтні. Бачимо й посіви редьки олійної з вівсом. Якщо не вдарять ранні морози, ця сумішка стане чудовим зеленим кормом для корів у передзимню пору, в листопаді, що дозволить отримати більше високоякісного молока. Якщо ж через холоди рослини не встигнуть розвинути потужну зелену масу, – що ж, стануть сидеральним добривом. 

Узагалі досвід застосування сидератів на підприємстві величезний. Деякі прийоми сидерації, розроблені саме тут, захищені авторськими свідоцтвами. Семен Свиридонович звертає нашу увагу на поле «Біля бетонки», де були використані саме такі прийоми. Нинішнього року тут вирощували озиму пшеницю, якій передував вико-гречаний сидерат. Використання цих рослин в якості зеленого добрива дозволило швидко підвищити родючість ґрунту, і дало можливість отримати зерно високої якості. 

Саме використання унікальних технологій, розроблених Семеном Антонцем, дозволяє підприємству не залежати від примх погоди, наскільки це взагалі можливо в сільському господарстві. Наприклад, Семен Свиридонович показав 160-гектарне поле, підготовлене під озимину, де на глибині 4 см є волога навіть за досить посушливої й спекотної погоди, яка трималася тривалий час. На цьому полі сходи будуть, навіть якщо не пройдуть дощі. Саме така ситуація склалася торік: коли посуха фактично зірвала осінню посівну по всій країні – в «Агроекології» озимина зійшла навіть за таких умов.

Узагалі в органічному землеробстві, застосувавши знання й досвід, можна вирощувати будь-які культури. Так, цього року на полях «Агроекології» вперше отримали врожай незвичайних для нашої місцевості культур – льону й нуту. А ще нинішньої осені зібрали гарний врожай сої, спростувавши поширену думку, що сою неможливо виростити без гербіцидів. Технологія вирощування органічної сої є – принаймні, в «Агроекології». Нещодавно з Німеччини завезли обладнання для олійниці, так що незабаром можна буде спробувати органічну олію з сої, льону.

Машина наближається до 100-гектарного поля соняшника. Суцільно вкрите важкими головками, наповненими насінням, воно, здається, не має краю. Торік восени, щоб запобігти ерозійним процесам і зберегти вологу, на цій площі залишили стерню. Тепер тут отримали гарний врожай органічного насіння, при цьому ще й скоротивши затрати на осінній обробіток ґрунту.

…Триває неспішна розмова двох фахівців аграрної галузі. Семена Свиридоновича надзвичайно хвилює доля тваринництва в нашій країні. Адже воно – основа продовольчої безпеки, добробуту людей.

– Навіть якщо не говорити про продукцію тваринництва, воно потрібне, – солідарний із засновником «Агроекології» очільник департаменту агропромислового розвитку Сергій Фролов, – адже дає робочі місця. Потужні холдинги виробляють великі обсяги продукції рослинництва, але для цього не потрібно багато працівників. Тваринництво ж забезпечує роботою місцевих мешканців, дає можливість молоді залишатися в рідних краях, розвиватися селам.

Тож висновок співбесідників очікуваний: необхідно, щоб держава підтримувала тваринництво, по-різному підходила в низці питань до господарств, які мають цю галузь або відмовилися від неї. 

…Об’їзд підійшов до свого завершення, залишаючи багато вражень від не по-осінньому зелених полів, спокою чистої природи, яка починає готуватися до зими. А головне – натхнення від дотику до хліборобської мудрості, завдяки якій на землі існує оаза органічного господарювання, де відпрацьовуються унікальні технології, які дозволяють вирощувати справжню продукцію для життя й здоров’я людей.

Ганна Козельська