Холод як… помічник тваринників

Поширена думка, що велика рогата худоба обов’язково має зимувати у теплому приміщенні. Та насправді ці тварини добре переносять холоди, а за певних умов почуваються надворі навіть краще, ніж у сараї. Тож останніми роками ми використовуємо переваги холодного утримання й переводимо на нього взимку частину поголів’я.

Узагалі холодне утримання великої рогатої худоби не є новинкою. Ще в 1930-ті роки таку систему для телят молочних порід запропонував радянський зоотехнік Станіслав Штейман. Здавна її застосовують у Канаді, Швейцарії, інших країнах, насамперед – для утримання молодняка різних порід та м’ясної худоби всіх вікових груп. Та й у нашому господарстві, ще в 1970-ті роки, Семен Свиридонович Антонець успішно використовував цей метод для зимівлі телиць. 

Повернулися ми до «холодної» системи кілька років тому, коли почали працювати з м’ясною худобою. Спочатку взимку наші абердин-ангуси мали можливість вільно виходити з приміщення у загони. Потім значну частину м’ясного поголів’я почали залишати в загонах без доступу в корівники. Наступним кроком було переведення на таку ж систему утримання телиць та нетелей молочної породи. Зокрема, торік у загонах на МТФ №№ 1, 2, 3 успішно перезимували понад 300 телиць та нетелей української червоно-рябої молочної породи. Весну всі ці тварини зустріли здоровими, вгодованими, із добре розвиненими м’язами, пізніше від них були отримані міцні телята. До речі, й новонароджених телят на МТФ №5 перевели у клітки на свіжому повітрі вже в лютому. Цей експеримент також видався вдалим. Позитивний результат отримали й від утримання в загонах з боксами й навісами бичків на відгодівлі, які мали чудовий апетит і добре нарощували вагу. Отже, нинішньої зими продовжуємо застосовувати таку систему.

Так, на МТФ №1 на холодному утриманні перебувають 120 червоно-рябих телиць парувального віку. Їх забезпечили затишком, встановивши до навісів тюки соломи, що захищають тварин від вітру. Організовано регулярне підвезення теплої води для напування. 

На МТФ №2 у загоні зимують 80 нетелей ранніх термінів тільності української молочної червоно-рябої породи. Їхня територія також захищена від вітру й протягів, тварини забезпечені сухою солом’яною підстилкою. Поки що вода надходить із відгодівельного комплексу, але незабаром тут буде встановлено бойлер для її підігріву, щоб тварини були постійно забезпечені теплою водою. 

На 3-й фермі під навісом залишили 107 червоно-рябих телиць. Тварини можуть заховатися від дощу чи снігу, навезено вдосталь соломи. Цими днями на фермі встановлюють бойлер для підігріву води, щоб у морозні дні тварини могли пити теплу воду.

На МТФ №4 вже традиційно значна частина поголів’я абердин-ангусів зимує на свіжому повітрі. Це – і корови з телятами, і нетелі, і телиці. Цього року тут облаштовані два загони, де тварини забезпечені всім необхідним.

А на МТФ №5 ми ще з осені обладнали місце для холодного утримання новонароджених телят. Виділене для цього приміщення утеплене тюками соломи. Додатково соломою утеплені й індивідуальні кліточки. Тваринки живуть на сухій «перині» з товстого шару соломи, в них постійно є доступ до комбікорму, телятниці регулярно напувають їх теплим трав’яним чаєм, що сприяє зміцненню імунітету й запобігає шлунковим захворюванням. Зараз на такій системі утримання перебувають 46 телят до 30-ти денного віку.  

Що ж потрібно, щоб холодна зимівля виявилася вдалою? Головне – тварини мають бути захищені від протягів та забезпечені достатньою кількістю кормів, сухої підстилки, теплої води. У загонах повинно бути чисто, адже волога й бруд, які шкодять у будь-яку пору року, взимку ще швидше можуть призвести до захворювань ніг, вимені, загального переохолодження. Якщо дотримуватися всіх цих умов, худоба «вдягається» в щільне хутро й без шкоди для здоров’я витримує навіть значні морози.

Більше того, зимівля надворі йде тваринам на користь. Так, відбувається природне загартування, завдяки чому зміцнюється імунітет, підвищується опірність до різних захворювань, перш за все – органів дихання. Крім того, в умовах низьких температур припиняється розвиток хвороботворних організмів і їхнє поширення від тварини до тварини. Це дуже помітно, зокрема, на прикладі маленьких телят, які надворі не страждають на захворювання дихальної системи. У загонах тварини не піддаються шкідливій дії аміаку, вуглекислого газу, вологи, які завжди є в повітрі тваринницьких приміщень. Крім того, в сонячну погоду в їхніх організмах виробляється вітамін Д, що сприяє зміцненню кісток. Постійні прогулянки сприяють нарощуванню м’язів. Все це дуже важливо для телиць парувального віку й нетелей, адже від їхнього стану залежить і здоров’я майбутніх телят. Власне, єдина група тварин, яких небезпечно постійно утримувати надворі, – це дійні корови, адже вони можуть відморожувати дійки, застуджувати вим’я, коли лягають на сніг. Утім, як тільки наприкінці зими – навесні дозволяє погода, ми й корів починаємо випускати на прогулянки. І це також зміцнює їхнє здоров’я, сприяє отриманню кращого приплоду.

Важливо й те, що холодне утримання не вимагає великих затрат на його організацію, дозволяє розвантажити тваринницькі приміщення. Тож, зважаючи на всі переваги, ми плануємо застосовувати цю систему й надалі.

Оксана Прокопенко, заступник генерального директора з тваринництва