Дві династії на органічних теренах Європи

Для успішної роботи органічне землеробство потребує сучасної техніки, причому, не тільки звичайної, якою користуються всі аграрії, але й специфічної, зорієнтованої саме на органічні технології. Утім, у всьому світі таку техніку виробляють лише кілька підприємств. І австрійська компанія Einböck, агрегати якої нещодавно з’явилися в «Агроекології», – одна з них.

24 червня на нашому підприємстві з робочим візитом побувала австрійська делегація на чолі із власником компанії Einböck Леопольдом Айнбьоком. У складі делегації прибули Крістіан і Адолф Клінглмаери – власники фірми KLINGlMAYR East Trading GmbH та «КЕТ Україна», яка в нашій країні здійснює продаж і сервісне обслуговування сільськогосподарської техніки, в тому числі – Einböck,  директор «КЕТ Україна» Олександр Мірненко, продукт-менеджер заводу Einböck Олексій Чумаков.

Пан Айнбьок приїхав в Україну вперше. Метою візиту стало відвідування кількох господарств, де працює техніка, вироблена на його заводі. За його словами, такі поїздки необхідні, щоб вивчити потреби ринку, на власні очі побачити умови праці, місцеві ґрунти. Адже створювалися й проходили випробування агрегати в Австрії, а тамтешні ґрунтово-кліматичні умови дуже відрізняються від інших країн, зокрема – України. Пан Айнбьок здійснює робочі поїздки в усі країни, де працює його техніка. Це допомагає удосконалювати агрегати з урахуванням конкретних умов і потреб аграріїв.

В «Агроекології» є два агрегати, вироблені на заводі Einböck. Використовують їх насамперед для видалення бур’янів на посівах різних культур. Про їхню роботу на полях підприємства гостям розповів генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко. Гліб Віталійович зазначив, що вперше побачив роботу культиватора на відео в Інтернеті, коли вивчав можливості придбання техніки, необхідної для догляду за посівами. І відразу ж зрозумів: продукція Einböck – саме те, що можна успішно використовувати в органічному землеробстві.

Отже, минулого року придбали унікальний просапний міжрядний культиватор Einböck Chopstar, розрахований на 16 рядків з міжряддями 70 см. Цей агрегат – оригінальна розробка компанії Einböck, в якій використано ряд новацій. Купили новинку вже невдовзі після того, як вона надійшла у продаж. В Україні це був перший агрегат, а водночас – і один із перших у Європі. Одна з його основних особливостей – устаткування відразу кількома типами робочих органів. Це, зокрема, культиваторні стрілчасті й напівстрілчасті лапи, а також бритви. Причому, на одне міжряддя можна встановлювати від 3-х до 5-ти робочих органів у будь-якій комбінації, залежно від поточних потреб.

Унікальними є силіконові пальчикові диски – робочі органи, які знищують бур’яни безпосередньо в рядках. При цьому «пальці» виривають бур’яни на ранніх стадіях розвитку, а більші за розміром і, відповідно, міцніші культурні рослини не зазнають пошкоджень. Укомплектований культиватор і щитками, які захищають рослини в рядках від загортання ґрунтом під час проходження культиваторних лап. Це дуже важливо для культур, що не переносять присипання землею, наприклад, для кукурудзи. Такий комплекс робочих органів дозволяє добитися максимальної чистоти посівів вже за один обробіток.

Але й це ще не все: агрегат обладнаний системою автоматичного ведення по рядках, яка «бачить» рядки й коригує рух культиватора незалежно від трактора. А система нічного бачення дозволяє використовувати культиватор цілодобово. В «Агроекології», до речі, так і відбувається: Einböck Chopstar практично цілодобово перебуває на полях. Агрегат дозволяє здійснювати якісне прополювання при досить високій швидкості – до 12 км/год., а відтак, за робочий день обробляє великі площі технічних культур. Так, нинішнього року вже повністю завершено перший такий обробіток і там, де це необхідно, розпочато другий. Подивившись роботу культиватора, який працював на сходах кукурудзи, пан Айнбьок залишився задоволений результатом і дав кілька порад щодо ще більш ефективного використання цієї техніки.

Другий агрегат цієї фірми придбали вже нинішньої весни – також першими в Україні. Це – штрігельна ротаційна борона Einböck Aerostar Rotation. Леопольд Айнбьок бачив її роботу на двох полях: на першому вона проводила досходове боронування кукурудзи, на другому – нуту. Узагалі таку борону можна використовувати для різних потреб: досходового обробітку, знищення бур’янів на вузькорядних посівах, вичісування відмерлих листочків на початку весняної вегетації озимини, руйнування ґрунтової кірки тощо. Дуже добре агрегат справляється з бур’янами на ранніх стадіях їхнього розвитку. Пан Айнбьок найдовше затримався біля агрегату на сходах нуту, взявши активну участь у його підготовці до обробітку. Під його керівництвом кілька разів змінювали налаштування агрегату й перевіряли їхню ефективність, роблячи пробні проходи борони по полю. Зрештою все вдалося наладити саме так, щоб максимально очистити поле від бур’янів, водночас не пошкодивши рослинки нуту.

Леопольд Айнбьок дав деякі поради щодо ефективного застосування штрігельної ротаційної борони. Він розповів, що в основі створення цього агрегату була ідея найбільш раннього знищення бур’янів – вже на стадії білої ниточки. Причому, якщо звичайна штрігельна борона починає ефективно працювати починаючи зі швидкості 6–8 км/год., то ротаційна – вже з 2 км/год. Також пан Айнбьок повідомив, що зараз на заводі працюють над подальшим удосконаленням цієї моделі.

Під час візиту на підприємство пан Айнбьок побачив не лише техніку власного виробництва. На одному з полів на нього чекав справжній сюрприз: тут працював культиватор «Квант-7», зроблений за ідеєю засновника ПП «Агроекологія» Семена Антонця. Біля цього агрегату й познайомилися Семен Антонець та Леопольд Айнбьок. Семен Свиридонович розповів історію створення власної техніки для органічного землеробства. Адже в ті часи, коли він започаткував свою систему, ніяких спеціальних агрегатів і робочих органів для цього не було. Так само, як і протягом тривалого періоду роботи за цією системою. Отже, довелося спочатку вдосконалювати наявну техніку, а потім і будувати нову.

Зокрема, культиватор «Квант-7» зроблений так, щоб зрізати багаторічні трави на рівні кореневої шийки, тим самим зупиняючи їхній ріст і залишаючи на поверхні поля зелену масу, а під землею – коріння. Таким чином, відбувається мульчування поверхні й водночас у ґрунті залишається органіка для розвитку ґрунтової біоти. Крім того, культиватор обладнаний лапами певної форми, також виготовленими за ініціативи С.С. Антонця. Вони зроблені із спеціального металу і можуть працювати набагато довше, ніж звичайні. Обладнаний агрегат і серповидними стійками, які здатні самоочищуватися від ґрунту і рослинності, що на них накопичуються.

Семен Свиридонович звернув увагу на те, що ця техніка створена у співпраці з науковцями інститутів системи Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, всі використані ідеї запатентовані. Леопольд Айнбьок дуже уважно вислухав пояснення, оглянув культиватор і лапи, поставив ряд запитань. А тоді сказав, що йому дуже подобається цей агрегат. Звісно, така оцінка з вуст відомого виробника техніки дуже цінна.

Потім гість побував на тракторній бригаді у Михайликах, де зміг подивитися на ще один агрегат С.С. Антонця – «Квант-12». Гліб Лук’яненко розповів про особливості цієї техніки. «Квант-12» також отримав схвальний відгук австрійського машинобудівника, який зробив такий висновок: «Хороша якість!». Цілком можливо, що зацікавлення, проявлене гостем, з часом стане основою для використання ідей патріарха органічного землеробства і для будівництва австрійської техніки.

Разом із паном Айнбьоком австрійську й українську техніку оглядали всі члени делегації. Високу оцінку побаченому дав Адолф Клінглмаер. Особливо він акцентував на тому, що дуже приємно бачити, як на підприємстві працюють різні покоління родини засновника «Агроекології». На думку пана Клінглмаера, дуже важливо, щоб була така наступність поколінь, створювалися династії, а нащадки продовжували й розвивали справу своїх батьків і дідів. І сказав він про це не випадково. Адже в Австрії цінують стабільність, яку дає родинна справа. І фірма Клінглмаерів – це сімейний бізнес, і на заводі Einböck трудяться представники вже четвертого покоління династії Айнбьок. Тому австрійці раді були побачити представників української династії.

Спеціально для нашої газети Леопольд Айнбьок розповів історію компанії Einböck. Заснована вона була у 1934 році в містечку Дорф-ан-дер-Прам його дідусем, якого теж звали Леопольд Айнбьок. А розпочав засновник із виготовлення кінних повозок на гумовому ходу. Причому, в своєму регіоні він освоїв їх випуск першим. Але в 1939 році в долю Леопольда-старшого втрутилася друга світова війна, яку йому довелося пройти від початку й до кінця. Повернувся додому він лише у 1947 році, після полону, під час якого перебував у Новосибірській області. Звісно, протягом цього часу фірма не працювала. Але після повернення засновник відновив її роботу. 1956 року він передав бізнес своєму сину – також Леопольду. З того часу фірма зосередилася на випуску культиваторів і машин для садіння картоплі. У 1970-х роках був побудований перший міжрядний культиватор. 1981 року продукція компанії вперше була відправлена на експорт – до Німеччини.

1984 року на підприємстві зібрали першу штрігельну борону. До речі, цей агрегат, який став одним із основних для компанії, має власну цікаву історію. Якось одного зі спеціалістів заводу його друг-фермер попросив зробити штрігельну борону – напевне, десь побачив агрегат зі схожим принципом роботи. Той спеціаліст не став сам працювати над цим замовленням, але розповів керівництву, що є такий запит від аграрія. То, може, подумати над випуском таких борін? Так почалася робота над цим агрегатом, який став досить популярним серед аграріїв, а компанія Einböck – однією з провідних у Європі у виготовленні саме такої техніки. Зараз тут випускають як звичайні, так і ротаційні штрігельні борони.

1987 року сімейний бізнес очолив наш гість. Тоді Леопольду-молодшому був лише 21 рік. «Мені батько сказав: «Якщо ти вже можеш женитися, то зможеш бути й керівником підприємства»», – усміхається пан Айнбьок. Утім, на виробництві він працював з 18-ти років, тож із сімейним бізнесом був добре знайомий і впорався з управлінням компанією. Під його керівництвом у 1990-х роках було налагоджено випуск машин для догляду за луками й пасовищами, підсіву трави на них. А в 2000-х, коли стало виникати все більше органічних ферм, Леопольд Айнбьок теж спрямував свій погляд в бік цієї галузі.

– Я зрозумів, що треба робити ставку на машини для органічних ферм, – згадує він. – 7–8 років знадобилося, щоб перебудувати виробництво й зрозуміти, чи є цей напрямок правильним. І не пошкодував, що прийняв таке рішення.

Зараз компанія Einböck – розвинений сімейний бізнес, яким керують Леопольд Айнбьок та його дружина Брігітта, яка закінчила сільськогосподарську школу для біоорганічних виробників. На заводі працюють також старший син і дочка. Молодший син зараз навчається в США, наступного року має повернутися до Австрії на сімейне підприємство. До речі, молодшого сина теж звуть Леопольдом, отже, продовжується не лише династія, але й родинна традиція щодо найменування дітей.

Фірма виробляє техніку для органічного, або, як це називається в Австрії, біовиробництва. 80% її йде на експорт у 35 країн світу. На підприємстві працює 140 робітників. Вони не лише збирають агрегати, але й виготовляють більшу частину комплектуючих. Купують лише невелику частину деталей, наприклад, колеса. Пан Айнбьок підкреслює, що власники фірми – не просто виробники техніки, які не уявляють потреб галузі, для якої її випускають. Вони й самі працюють у біовиробництві, маючи власну органічну ферму у 28 га. Для невеликої за площею Австрії це, до речі, не мало. На цій фермі вони використовують техніку, вироблену на власному заводі, що допомагає її випробовувати й удосконалювати. Зважаючи на те, що попит на органічну продукцію зростає, ринок техніки для біовиробництва теж розвивається. Так, в Австрії під органічним землеробством уже близько 20% сільськогосподарських земель. Це – найвищий показник у Європі. Але дедалі популярнішим органічне виробництво стає і в інших країнах. Продаючи туди свою техніку, Леопольд Айнбьок відвідує їх, вивчає умови використання. Що, власне, було й під час його візиту до «Агроекології».

Пан Айнбьок поділився своїми враженнями від першого відвідування України. Зокрема розповів, що люди, з якими йому тут довелося познайомитися, – добрі, гостинні, він почувався серед них дуже комфортно. Дуже сподобалося, що скрізь – чисті доглянуті поля, а ще – те, що в Україні є хороше пиво й смачна їжа. Єдине, до чого в нього виникли претензії, – це до якості українських доріг. Сподобалося австрійському машинобудівнику й ПП «Агроекологія».

– Я побачив, що керівники підприємства не сидять в офісі, чекаючи, коли на рахунок впадуть гроші, – говорить він. – Вони виїжджають у поле, дивляться на стан ґрунту, працюють з технікою, персоналом. Я впевнений, що в майбутньому ваше підприємство стане ще більш відомим, популярним, і у вас все буде якнайкраще.

 …Надвечір австрійська делегація вирушила в аеропорт – час було повертатися додому. Та роз’їжджалися усі, задоволені знайомством, з новими знаннями й перспективами подальшої співпраці, яка триватиме задля спільної справи – розвитку органічного виробництва в Україні, Австрії та у світі.

Ганна Козельська

Повернутись до списку новин