Досвід з Полтавщини – у широкий світ

 

Цими днями на повну силу запрацював навчальний Центр органічного землеробства. Здійснилася мрія засновника ПП «Агроекологія» Семена Свиридоновича Антонця щодо поширення досвіду органічного господарювання на регулярній основі. Лише протягом одного тижня в Центрі органічного виробництва, пройшли навчання дві групи: 25 українських керівників підприємств та агрономів і 15 фермерів із Молдови.

Досвід, молодість і наука

Семен Свиридонович ніколи не приховував того багажу знань і досвіду, який накопичив за багато років роботи за системою органічного землеробства. За цими знаннями до нього приїжджали тисячі людей з усього світу. Але хотілося, щоб працював навчальний центр, де люди отримували б глибокі знання про обробіток ґрунту, захист землі від ерозії, способи підвищення родючості, вирощування сільськогосподарських культур без застосування пестицидів і багато іншого. Зрештою «Агроекологія» створила такий центр, ряд заходів тут провело Полтавське товариство сільського господарства, стали відбуватися семінари, наукові конференції, ділові зустрічі. А нещодавно навчальний Центр органічного землеробства повністю підтвердив свою назву: з 19 по 24 травня тут пройшли два перших навчальних семінари для виробників органічної продукції, організовані у співпраці з Інститутом органічного виробництва.

У нашій країні дедалі більше фермерів та власників сільгосппідприємств роблять вибір на користь повного чи часткового переведення своїх господарств на органічну основу. Проте, спеціалізованого навчального чи наукового закладу, де можна було б отримати ґрунтовну підготовку для роботи у цій сфері, в Україні донедавна не було. Та ідея з його створення, як то кажуть, витала у повітрі. Втілили її в минулому році люди, які мають безпосереднє відношення до розвитку органічного сектору у вітчизняному сільському господарстві, експерти з органічного виробництва і ринку з багаторічним стажем: кандидат сільськогосподарських наук, директор Державного науково-виробничого підприємства Дослідне господарство «Сквирське» НААН України Андрій Вдовиченко, органічний фермер Олексій Качковський і директор сертифікаційного органу «Органік Стандарт» Сергій Галашевський. Разом вони заснували НВО «Інститут органічного виробництва».

– Ми побачили, що є колосальна нестача знань у тих, хто намагається працювати в цій галузі, – розповідає Андрій Вдовиченко. – При цьому багато людей говорять про органічні технології, але таких, котрі знають, як застосувати їх на практиці, – дуже мало. І ми вирішили створити наукову установу, яка об’єднає людей, що багато років працюють в органічному виробництві, мають великий практичний досвід з різних напрямків, в тому числі – безпосередньо виробництва, сертифікації, експорту, наукових досліджень, викладання тощо. 

Зараз в Інституті вже створена команда з близько 30-ти співробітників, які є кращими фахівцями у своїх галузях, серед яких – науковці, агрономи, експерти. Очолює Інститут Олексій Качковський. У Київській області на базі Дослідного господарства «Сквирське» створене найбільше в Україні демонстраційне органічне поле, де можна побачити всі елементи відповідної технології, отримати щодо цього коментарі, поради. Там вже розпочато навчання директорів, агрономів сільгосппідприємств, фермерів. Також ведеться робота з вищими навчальними закладами: відібрано 15 студентів, які хотіли б у майбутньому пов’язати свою діяльність з органічною сферою, зараз узгоджують місця проходження їхньої виробничої практики. Тож, закінчивши виш, вони одразу, без переучування, зможуть працювати в органічних господарствах. Великі сподівання засновники Інституту покладають на співпрацю з ПП «Агроекологія».

– Коли ми стали думати, де проводити освітні модулі, інших варіантів, ніж Центр органічного землеробства у ПП «Агроекологія», навіть не розглядали, – говорить Андрій Вдовиченко. – Адже засновник підприємства Семен Свиридонович Антонець – це епохальна фігура у органічному землеробстві України й Європи. Директор підприємства Гліб Віталійович Лук’яненко має чималий виробничий і організаторський досвід у цій сфері й великий потенціал у науковому та викладацькому відношенні. Його підхід до виробництва багатогранний, комплексний, сучасний, і водночас він базується на досвіді Семена Свиридоновича. Отже, «Агроекологія» сьогодні – синтез колосального досвіду, молодості й прогресивних ідей. Символічно й те, що «Агроекологія» розташована на Полтавщині, яка є душею України, де зароджувалися ідеї Вернадського, Овсінського, де вивчав чорноземи Докучаєв. Тому ми переконані, що на базі цього підприємства повинен працювати потужний міжнародний науково-демонстраційно-освітній Центр. Тут можна проводити заняття в конференц-залі, і одразу ж виїхати на поле та побачити, як працюють технології, поспілкуватися зі спеціалістами-практиками. Крім того, ми хочемо організувати на території підприємства демонстраційні ділянки, де в одному місці будь-який фермер зміг би подивитися й порівняти, як почуваються на органічному полі ті чи інші сорти, гібриди, як працюють мікробіологічні препарати тощо. Ці плани вже почали втілюватися в життя. 

Перебудувати мислення й годувати землю

Українським аграріям випало бути першопрохідцями у втіленні спільних освітніх проектів. З 19 по 21 травня керівники й агрономи підприємств з усієї України, які виробляють органічну продукцію або перебувають в перехідному періоді, пройшли навчання в Центрі органічного землеробства за програмою «Органічне рослинництво». Програма розділена на три модулі: «Вступ до органічного виробництва», «Сівозміна та вибір культур», «Живлення рослин та ґрунту». Побудовані вони так, щоб якомога повніше розкрити питання, найбільш важливі передусім для тих, хто нещодавно розпочав працювати в цій галузі, але вже має досвід у сільському господарстві узагалі. 

Викладачами виступили вісім спікерів, кожен з яких є досвідченим і визнаним фахівцем у своєму напрямку: генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко, директор НВО «Інститут органічного виробництва» Олексій Качковський, директор ДГ «Сквирське» Андрій Вдовиченко, директор ТОВ «Органік Стандарт» Сергій Галашевський, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач відділу систем землеробства Науково-дослідного інституту польових культур «Селекція» (Республіка Молодва) Борис Боінчан, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу агроекології і біобезпеки Інституту агроекології і природокористування НААН України Ярослав Чабанюк, начальник відділу органічної сертифікації та технологій СОК «Перший національний аграрний кооператив» Микола Биков, головний агроном ПП «Агроекологія» Сергій Козін.

Доповіді кожного зі спікерів торкалися найважливіших аспектів органічного виробництва й доповнювали одна одну. Так, Гліб Лук’яненко представив ПП «Агроекологія», розповівши про історію створення й розвитку та сьогодення підприємства. Сергій Галашевський зупинився на питаннях сертифікації органічних підприємств, особливостях перехідного періоду, розвитку ринку органічної продукції. Олексій Качковський зробив аналіз вітчизняного та зарубіжного ринку з точки зору його перспектив щодо реалізації тієї чи іншої органічної продукції. Борис Боінчан та Микола Биков докладно розповіли про конкретні елементи органічних технологій, особливу увагу приділивши питанням обробітку ґрунту, сівозміни, використання добрив тощо. Одним словом, за три дні слухачі отримали багато знань, які стосуються всього циклу роботи органічного підприємства: від підготовки до сертифікації й до продажу продукції.

Але теорія – це ще не все. Кожного дня значну частину навчального часу слухачі проводили на полях «Агроекології». Гліб Лук’яненко і Сергій Козін демонстрували їм посіви різних культур і розповідали про особливості їх вирощування саме за органічними технологіями. Таким чином слухачі ознайомилися з вирощуванням озимої й ярої пшениці, соняшнику, кукурудзи, льону, нуту тощо, побачили роботу сучасної сільськогосподарської техніки. На власні очі пересвідчилися у перевагах використання сидератів і перегною, багаторічного ґрунтозахисного обробітку. Найпопулярнішим інструментом під час таких виїздів була лопата, яка постійно переходила з рук в руки. Адже кожному хотілося перевірити, наскільки щільний чи пухкий ґрунт на різних полях, яку має структуру, як розвивається в ньому коренева система рослин, на якій глибині є волога тощо. Оскільки разом з учасниками семінару на полях були ґрунтознавці Борис Боінчан і Микола Биков, вони одразу ж коментували побачене з наукової точки зору.

Під час одного з виїздів на поля слухачі й спікери зустрілися із засновником ПП «Агроекологія» Семеном Свиридоновичем Антонцем. Він поділився з учасниками семінару своєю філософією господарювання у гармонії з природою. Адже таке господарювання стає можливим лише тоді, коли є розуміння процесів, що відбуваються у ґрунті. За словами Семена Свиридоновича, аграрії звикли думати, що треба дати якусь поживу рослині. Насправді ж треба годувати землю, точніше – ті мікроорганізми, які в ній живуть і створюють її родючість. Завдяки цьому буде нагодована й рослина. Мудрі слова патріарха органічного землеробства теж стали поживою – для роздумів аграріїв над тим, як краще організувати цю «годівлю» землі. Було помітно, що для багатьох перебудувати своє мислення відповідним чином непросто. Утім, для успішної роботи в органічній сфері це необхідно.

Поєднання теорії й практики під час семінару сприяло щонайкращому засвоєнню знань, розумінню того, як їх застосовувати на практиці. Учасники високо оцінили такий формат проведення занять. Багато з побаченого й почутого вони планують використати у власних господарствах.

Знання й натхнення для молдавських фермерів

Вже наступного дня, 22 травня, розпочався семінар «Вивчення моделі органічного землеробства ПП «Агроекологія»» для фермерів з Республіки Молдова. У цій країні органічне, або як визначено законодавством Молдови, агроекологічне землеробство робить лише перші кроки. І фермери, учасники семінару, – це ентузіасти, які ризикнули взятися за нову справу, вірять у її перспективи й хочуть отримати якнайбільше знань для успішної роботи.

– Зараз у Молдові втілюється проект з розвитку агроекології, – розповів менеджер проекту Григорій Дарабан. – Його фінансують донори з Голландії, Чехії й США. Він спрямований на вирощування перш за все зернових, а також овочів, винограду та інших культур. До кінця 2019 року в країні планується мати не менше 20 тис. га агроекологічних полів. Але органічний рух у Молдові виник лише два роки тому. Тож у нас поки що немає прикладів успішної роботи органічних господарств, експертів, фахівців цієї галузі. Тому й приїхали в «Агроекологію» – навчитися технологіям виробництва, зберігання, транспортування продукції, проходження сертифікації тощо. 

Фермери, які прибули з Молдови, мають по 500–600 га землі і використовують переважно інтенсивні технології, але зараз частина їхніх полів уже перебуває у перехідному до органічного землеробства періоді. Окремі ділянки навіть сертифіковані як агроекологічні. Основний напрямок господарювання – зерновий. Лише три фермери з усієї групи мають тваринництво. 

Органічне збіжжя планують продавати за кордон. Власне, передусім на це й спрямована міжнародна програма підтримки розвитку агроекологічного землеробства у Молдові. Адже споживання органічної продукції на Заході продовжує зростати, а землю, на якій її можна виробляти, знайти все важче, тому що площі її не безмежні й значною мірою перебувають під інтенсивним господарюванням. Отже, закордонні партнери готові допомагати розвивати органічний сектор в тих країнах, які мають для цього великий потенціал. В тому числі – у Молдові. Звісно, молдавські фермери залюбки вирощували б органічну продукцію для своїх земляків. Але, на жаль, поки що населення не розуміє важливості споживання таких продуктів і не готове платити за них більшу ціну. Утім, Григорій Дарабан сподівається, що з часом органічні продукти будуть купувати й земляки.

До ПП «Агроекологія» група з Молдови приїхала цілком свідомо. Серед цих фермерів є один, який уже побував тут раніше, – Олексій Міку. Експерименти з вирощування сільськогосподарських культур без гербіцидів він розпочав 2013 року. 2015 року сертифікував перші 78 га земель як агроекологічні, ще 98 га зараз у перехідному періоді. Вирощує озиму пшеницю, спельту, овес, ячмінь, горох, кукурудзу, соняшник, гірчицю, гречку, люцерну, сорго, має горіховий і сливовий садки. А ще вирощує… ялинки, які продає до новорічних свят. Батько Олексія – Миколай Міку – теж фермер. У нього є не лише рослинництво, а ще й ферма на 130 голів великої рогатої худоби. Причому, інтенсивне виробництво залишилося лише на одному полі. Тож і це господарство батько й син хочуть сертифікувати. У планах – створення разом ще з двома фермерами (вони також прибули у складі цієї навчальної групи) кооперативу для переробки молока на сири, йогурт, сметану, масло. Звісно, сподівається значну частину продукції рослинництва експортувати. Але перейти на органічне землеробство спонукало не лише бажання розвивати бізнес.

– Одна з причин цього – бажання змінити щось у житті на краще, – говорить Олексій Міку. – Я помітив, що, мешканці сіл часто не доживають до пенсії. Вважаю, що це значною мірою – наслідки хімізації сільського господарства. Я сам із села і думаю, що зможу змінити тут становище, щоб люди вже зараз харчувалися кращою їжею, а дітям залишилася чиста земля.

Напевне, людина з такою філософією просто не могла не потрапити в «Агрекологію». Про господарство Олексій дізнався від фахівців «Органік Стандарт», які проводили семінар у Кишиневі. Зайшовши в Інтернет і почитавши статті про Семена Свиридоновича Антонця, засноване ним підприємство, зрозумів, що хоче побачити все на власні очі. Зв’язався з керівництвом «Агроекології» й минулої зими побував тут. З його ініціативи приїхала до нас на навчання й група його колег. І не пошкодували. Адже за три дні дізналися стільки, скільки самотужки довелося б опановувати роками.

У Центрі органічного землеробства своїми знаннями з першопрохідцями молдавського органічного землеробства щедро поділилися спікери з Інституту органічного виробництва та «Агроекології». Були розглянуті всі найважливіші питання – від того, як діяти під час перехідного періоду, і як живляться рослини, до особливостей виробництва органічного молока й правильного зберігання органічного збіжжя. А всі практичні питання можна було з’ясувати безпосередньо на виробництві. Так, молдавські фермери простежили весь ланцюг виробництва молока на фермі, ознайомилися з сучасною технікою для рослинництва, особливостями вирощування окремих культур, з роботою складу тощо. 

Надихаючою стала зустріч з Семеном Антонцем. Семен Свиридонович розповів, що спонукало його перейти на органічні технології, як доводилося діяти в умовах, коли в державі був прийнятий курс на хімізацію сільського господарства. На гостей від цієї розповіді повіяло романтикою того часу, коли Семен Свиридонович робив перші кроки до своєї системи господарювання в гармонії з природою. Молдавські фермери його дуже добре розуміють, адже зараз теж перебувають на початку шляху. З тією різницею, що вони мають можливість перейняти перевірений досвід і натхнення засновника «Агроекології».

– Керівники, спеціалісти – всі люди, з якими ми познайомилися в «Агроекології», виявилися дуже відкритими, доброзичливими, з готовністю ділилися з нами знаннями, досвідом, – поділився враженнями від імені всіх учасників семінару Григорій Дарабан. – Вразило те, що вони не говорили про конкуренцію, а говорили про кооперацію. Це дуже цікавий і незвичний для нашого часу підхід. Ми обов’язково використаємо отримані знання. Думаю, що років за два у нас вже буде досить розвинений органічний сектор. І ми із задоволенням запросимо людей, з якими познайомилися в Україні, до нас – показати, що в нас вийшло.

…Учасники семінарів роз’їхалися по своїх господарствах, сповнені надій і натхнення. А ми раді тому, що знання, накопичені за сорок років, принесуть ще більше користі, слугуватимуть розвитку органічного виробництва в Україні та за кордоном. А Центр органічного землеробства виконуватиме свою місію – нести людям знання про господарювання у гармонії з природою.

Галина Озерська

 

 

Повернутись до списку новин