Підтверджена правда про Семена Антонця

Рядки з поеми Івана Нечитайла «Коваль не лиш своєї долі», яка розповідає про засновника ПП «Агроекологія» Семена Антонця, звучали цими днями у Полтаві й Шишаках. Презентації твору познайомили читачів із автором і його героєм, особливостями літературної й хліборобської праці.

Тут зійшлися митець і аграрій

Перша презентація книги відбулася у затишній літературній вітальні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П. Котляревського. Тут говорили про поезію, органічне землеробство і людей, які досягли успіху в цих, здавалося б, далеких одна від одної сферах.

Утім, хто сказав, що органічне землеробство не має відношення до поезії? Все життя і діяльність Героя Соціалістичної Праці, Героя України, засновника ПП «Агроекологія» Семена Свиридоновича Антонцяє підтвердженням того, що працювати на землі можна так, немов пишеш вірші: з натхненням римуючи колосся і трави, приводячи до єдиної гармонії розум, труд людських рук і природу… Томуй не дивно, що написано про Семена Свиридоновича та його систему землеробствадуже багато – науковцями, журналістами, письменниками, поетами.

Поему «Коваль не лиш своєї долі» Іван Нечитайло,член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України, лауреат премій імені Панаса Мирного та Леоніда Бразова, неодноразовий дипломант конкурсів «Українська мова – мова єднання» та «Краща книга Полтавщини»,створивдо 80-річного ювілею Семена Антонця. Книга вийшла друком у видавництві «Дивосвіт» наприкінці 2016 року. З того часу її прочитало чимало людей.

Про інтерес до книги говорить уже те, що літературна вітальня ледве вмістила всіх бажаючих. А зібралися тут науковці аграрного, філологічного, екологічного, медичного, педагогічного профілю, літератори, видавці, музейні працівники, соратники Семена Антонцята Івана Нечитайла по роботі й громадській діяльності, журналісти. Приємно було бачити багато молоді – студентів Полтавської державної аграрної академії та Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка.

А послухати тут було що. Уривки з поеми зачитувала провідний бібліотекар відділу соціокультурної діяльності, ведуча заходу Галина Вовченко. Поетичні рядки налаштували всіх на відповідний лад і задали тон розмові. Автор твору поділився з аудиторією своїми спогадами про зустрічі з героєм поеми про роки їхньої роботи на Шишаччині.В той час Іван Якович працював головним редактором районної газети «Сільське життя», згодом – заступником голови Шишацького райвиконкому, а Семен Свиридонович очолював колгосп «Шлях до комунізму». Розповів Іван Нечитайло і про одну з розмов із Семеном Свиридоновичем, яка відбулася кілька років тому на Короленковій дачі, яку відбудувало і якою опікується ПП «Агроекологія». Саме тоді й виникла ідея написати поему про знаменитого аграрія.

Присутнім цікаво було дізнатися, як відбувалася безпосередня робота над книжкою. За словами Івана Яковича, перша частина поеми, в якій йдеться про становлення героя, далася досить легко. А от друга, в якій треба було торкнутися аграрних тем, зокрема, питань збереження землі, органічного господарювання, виявилася міцним горішком.

– Треба було наукові, агрономічні терміни подати поетичною мовою, – пояснив Іван Якович. – І це стало найважчим у моїй роботі. Тому звернувся за порадою до науковців.

Консультантами, які допомогли розібратися із спеціальною термінологією, стали науковці ПДАА – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою Віктор Писаренко, доцент Віктор Самородов, професор кафедри землеробства та агрохімії Микола Опара.

Зрештою, поема була написана, видана й знайшла своїх читачів. З часу її виходу більша частина тиражувже розійшлась. Науковці й аграрії з інших областей, які знають Семена Свиридоновича, цікавляться його діяльністю, почувши про цей твір, зверталися до своїх полтавських колег із проханням надіслати примірник книги.

Високу оцінку твору з точки зору фахівця-літературознавця далакандидат філологічних наук, доцентПНПУ Віра Мелешко:

– Тут зійшлися митець, ужинок якого – 21 книга, і аграрій, ужинок якого – органічне землеробство. Поема «Коваль не лиш своєї долі» – це біографічно-художній твір. З кінця ХХ століття література, яка містить підтверджену правду, дуже важлива для читача. А Івану Нечитайлу довіряти можна, адже під час написання своїх книг він працює з документами. На сторінках поеми він прямо говорить про свою одночасовість і однопросторовість із Семеном Антонцем. Говорити про людину, яку знаєш, важко і відповідально. Треба сказати правду. У своєму творі Іван Нечитайло вдало поєднав правду і красу.

Представниця педуніверситету подякувала Івану Яковичу за поему, а Семену Свиридоновичу – за органічне землеробство, та не менше – за Хатки. Адже те, що Короленкова дачазбережена, дуже важливо для кожного, хто має відношення до університету, який носить ім’я письменника-гуманіста.

Своїми спогадами про спільну роботу з Семеном Свиридоновичем поділилисяпрофесор кафедри землеробства та агрохімії ПДАА Микола Опара, активні громадські діячі, а в минулому – працівники органів влади – Борис Чичкало, який обіймав посаду заступника голови виконкому Полтавської обласної ради, Валентин Шаповал, котрий багато років очолював санітарно-епідеміологічну службу області. Іван Гопей, який працював на посаді заступникапершого секретаря Полтавського обкому з питань сільського господарства, розповів про часи, коли перший секретар обкому Федір Моргун впроваджував безвідвалку на теренах Полтавщини. Разом із ним опановував цю систему в своєму господарстві Семен Антонець. На його прикладі потім навчалися керівники інших господарств. Під час презентації виступив син Федора Моргуна – професор кафедри психології ПНПУ Володимир Моргун, поет. Своїми віршованими рядками про Семена Антонця він поділився із присутніми.

Узагалі поезія цього дня звучала з уст багатьох талановитих людей. Так, учасникам заходу було цікаво дізнатися, що вірші про С.С. Антонцятакож написала його землячка, яка ходила з ним до однієї школи, Лідія Васькова. А один із улюблених творів Семена Свиридоновича – романс про духмяні грона білої акації у виконанні Віри Мотчаної, солістки ансамблю пісні і танцю України «Лтава»,додав усім романтичного настрою.

Зрештою, висновок присутніх був одностайний: поема читається на одному подиху і розкриває етапи шляху Семена Антонця до створення системи органічного землеробства. Та водночас у всіх учасників заходу було побажання: побачити продовження поеми – розповідь про сьогодення «Агроекології» та її засновника, про всесвітню славу його системи землеробства. Іван Якович пообіцяв, що намагатиметься це зробити, і зізнався, що вже написав кілька нових рядків і сподівається, що з них народиться гідне продовження поеми.

Слава шишацького краю

15 грудня презентація поеми «Коваль не лиш своєї долі» відбулася у Шишацькому селищному будинку культури. Ця подія привернула увагу мешканців шишацького краю, і до будинку культури з’їхалися гості не тільки із самого райцентру, але й із інших сіл району. Була тут і поважна публіка, яка знає автора і героя поеми особисто, і школярі, для яких цінна можливість доторкнутися до сьогодення й історії, що возвеличують рідний край.

Ведучими презентації були директор Шишацького краєзнавчого музею Наталія Прасольченко і методист Олена Чернова. Вони представили автора твору і гостей заходу, яскраво розповіли про життєвий шлях героя поеми, щедро цитували віршовані рядки.

Публіка тепло зустріла автора поеми Івана Нечитайла, який передав слово доценту кафедри екології ПДАА Віктору Самородову. Віктор Миколайович провів паралелі між минувшиною й сучасністю Шишаччини. Розповів присутнім, що їхній земляк письменник Микола Гоголь у 2-му томі «Мертвих душ» описував поля поміщика Костанжогло, на яких, коли в інших була посуха, о – не було посухи і , коли в інших був неврожай – не було неврожаю. Це, фактично, були описані елементи системи органічного землеробства. Прообразом цього гоголівського персонажу був миргородський поміщик, лісовод, агроном Василь Ломиковський. Саме на Шишаччині академік Володимир Вернадський сформулював вчення про живу речовину, яке стало однією з основ господарювання у гармонії з Природою. У наші дні всі ці ідеї й передбачення втілені Семеном Антонцем у стрункій і дієвій системі органічного землеробства. Іван Нечитайло зробив цю систему доступною для розуміння й читачам, далеким від сільського господарства, розповівши про нею мовою поезії.

Цікаво було присутнім почути виступ Ганни Грибан,видавця поеми, засновника й директора ПП «Художньо-рекламне агентство «Дивосвіт». Про значення звитяжної праці Семена Антонця для району говорили голова Шишацької об’єднаної територіальної громади Олександр Тутка, заступник голови райдержадміністрації Юрій Онацько, керівник районного відділу культури і туризму Любов Титаренко, краєзнавець Василь Магда.

– Пишаюсь тим, що маю можливість жити і працювати на тій землі, де живе і працює Семен Свиридонович Антонець, – зізнався Олександр Тутка. – Протягом цього року у нашій громаді побувало близько 40 делегацій. І перше, про що вони запитують, – про «Агроекологію». Приємно, що Семен Свиридонович – людина, яка створює позитивний імідж нашого краю. Він – патріот України. Зараз є чимало «патріотів», які лише співають гімн і нічого більше не роблять. А Семен Антонець робить просту справу – працює на землі, не вносячи хімікатів. І це – справжній патріотизм. За цією справою майбутнє, бо це – здоров’я наших людей.

– Коли земля скрізь виснажена, тут, в «Агроекології», вона збережена, – продовжив Юрій Онацько. – Ми прагнемо в Європу, але вона вже поруч – на полях С.С. Антонця. І вся Європа приїжджає сюди за досвідом.

Любов Титаренко у своєму виступі зазначила, що герой поеми, відомий аграрій С.С. Антонець – людина, яка прославила шишацьку землю.

Далі своє вагоме слово про захист природи і важливість органічного господарювання, зокрема в «Агроекології», сказала молодь – екологічна бригада «Джерело» Сагайдацького навчально-виховного комплексу.

У фойє СБК на всіх чекала ще одна культурна подія – відкриття виставки картин Ганни Грибан. Ганна Петрівна закінчила Миргородський керамічний технікум ім. М. Гоголя, згодом – Поліграфічний інститут за фахом художник-ілюстратор. Тож проілюструвала дуже багато книг відомих письменників і поетів. Не припиняє улюбленої художньої праці дотепер, приділяючи їй не менше уваги, ніж видавничій діяльності.

…Кажуть, що не ми вибираємо часи, в які жити, а часи вибирають нас. І натхненна праця хлібороба Семена Антонця та поета Івана Нечитайла свідчить, що, якими б не були ці часи, людина може багато зробити для суспільства, для своєї держави і народу. І на якій би ниві вона не працювала, бажання робити добро обов’язково дасть свій ужинок.