Полтавщина вшановує пам’ять В.І. Вернадського

12 березня виповнилося 150 років з дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863–1945) видатного науковця, мислителя, одного із засновників та першого президента Української академії наук, державного і громадського діяча. За традицією, весь ювілейний 2013 рік буде присвячений пам’яті Вернадського. У ці дні його ім’я згадують і в Росії, де він народився й провів значну частину життя, і в Україні, для якої він зробив дуже багато. На Полтавщині ж нині найбільше говорять про зв’язки вченого з нашим краєм.

Масштабною подією стало відкриття у обласному краєзнавчому музеї виставки «На шляху до ноосфери». Її експозиція розповідає про багаторічну діяльність вченого на Полтавщині. Так, ще будучи зовсім молодою людиною, у 1890–1891 роках Володимир Іванович брав участь у знаменитій експедиції В.В. Докучаєва, яка проводила ґрунтознавчі, геологічні, природознавчі дослідження на території Полтавського, Кременчуцького, Хорольського, Кобеляцького повітів. З ініціативи Докучаєва був заснований Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства, одними з перших експонатів якого стали докучаєвські колекції ґрунтів, серед яких були й зразки, відібрані В.І. Вернадським. На нинішній виставці ці безцінні експонати представлені з підписами, зробленими рукою В.І. Вернадського.

Неодноразово вчений досліджував різні куточки Полтавської губернії і в наступні роки. Його наукові інтереси не обмежувалися природними об’єктами. У 1915 році В.І. Вернадський досліджував пізньопалеолітичну стоянку давніх людей поблизу села Гінці Лубенського повіту.

У 1913–1917 роках родина В.І. Вернадського проводила літні дні на дачі, збудованій поблизу Шишак на Бутовій горі. Саме тут вчений працював над питаннями біогеохімії, тут викристалізувалися основні положення вчення про живу речовину і біосферу, були написані ґрунтовні наукові роботи.

Багато пов’язувало В.І. Вернадського і з Полтавою. У цьому місті мешкала родина Старицьких – родичі дружини Вернадського. Їхній будинок був розташований на місці, де нині побудована церква Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Тут Вернадські бували неодноразово. Полтава прихистила ученого й після Жовтневої революції: будучи членом ліберальної конституційно-демократичної партії він ризикував постраждати від більшовиків, залишаючись у Києві чи Санкт-Петербурзі. Полтава врятувала життя й сину Володимира Івановича – Георгію, коли той захворів холерою. Його вилікував знаменитий лікар, професор Микола Скліфософський, який останні роки свого життя мешкав у маєтку на околиці міста.

Цікаві відомості про В.І. Вернадського прозвучали й у Полтавській державній аграрній академії на конференції, присвяченій ювілею вченого. У своїх доповідях відомі дослідники і студенти академії розкривали нові сторінки життя та діяльності Володимира Івановича. Говорили виступаючі й про вплив наукової спадщини вченого на сучасність. Кілька доповідей були присвячені діяльності відомого аграрія Полтавщини засновника ПП «Агроекологія» С. С. Антонця, як послідовника ноосферного підходу до сільськогосподарського виробництва. Його практика підтверджує: людський розум справді є великою силою, що перетворює Землю, але перетворення ці повинні відбуватися у гармонії з природою. Тема органічного господарювання у ПП «Агроекологія» також представлена на стенді у краєзнавчому музеї. Тут розміщені фотографії, книги про унікальний досвід, представлені зразки ґрунтів, які промовисто свідчать, що полтавські чорноземи в цьому господарстві не тільки не виснажуються, але й підвищують свою родючість.

Невичерпним джерелом цікавих відомостей про В.І. Вернадського стали виступи Віктора Самородова, доцента ПДАА, Світлани Кигим, завідуючої відділом Полтавського краєзнавчого музею, та Людмили Ольховської, наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею В.Г. Короленка, які тривалий час вивчали наукову спадщину видатного вченого, відомості щодо його перебування на Полтавщині та родинні зв’язки. Завдяки їм у краєзнавчому музеї діє й поповнюється фонд В.І. Вернадського.

26 березня у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбулася презентація книги цих трьох авторів «В. Вернадський та В. Короленко: у поєднанні доль і поглядів», яка стала підсумком 25-річної дослідницької роботи. На сторінках видання представлені перетини доль цих великих людей, які були троюрідними братами. Книга, на жаль, вийшла невеликим накладом, але її отримають обласна бібліотека, вищі навчальні заклади, музеї, тож усі бажаючі зможуть ознайомитися із працею полтавських науковців.

Відділ документів із природничих та аграрних наук обласної бібліотеки представив книжково-ілюстративну виставку «Натураліст, мислитель, гуманіст», де можна ознайомитися з науковими працями В. І. Вернадського, публікаціями про його життя та діяльність, а також із літературою, що розповідає про зв’язки вченого з Полтавщиною. Є тут, до речі, й література про ПП «Агроекологія».

Шкода, що так і не вдалося виконати важливий пункт заздалегідь прийнятої на державному рівні програми вшанування пам’яті В.І. Вернадського, – відновити його садибу на Бутовій горі поблизу Шишак. Однак шанувальники В.І. Вернадського від цих планів не відмовляються. Більше того, сподіваються не лише відродити саму будівлю, але створити цілісний комплекс садиби, який став би привабливим об’єктом для гостей краю і підняв би рівень Шишаччини як території для туризму. Адже спадщина В.І. Вернадського важлива для всього світу. І доторкнутися до краю, де були виплекані найважливіші ідеї вченого, хотіло б багато людей. Поки що в цьому куточку бувають лише завзяті ентузіасти. Та хочеться вірити, що з часом він гостинно прийматиме всіх, хто цікавиться особистістю В.І. Вернадського – так само, як зараз зустрічає тих, котрі приїжджають, щоб відвідати гоголівські й короленківські місця.

Ганна Козельська