«Подвиг на користь всього людства»

Нещодавно до засновника ПП «Агроекологія», Героя Соціалістичної Праці, Героя України,почесного академіка НААН, заслуженого працівника сільського господарства України Семена Свиридоновича Антонця завітали представники найпотужніших наукових установ всеукраїнського рівня. Привід для цього був надзвичайно поважний – вручення Державної премії України в галузі науки і техніки. А ще – бажання обговорити з патріархом органічного землеробства України нагальні питання вітчизняного сільського господарства і аграрної науки.

Цього року виповнилося вже 44 роки відтоді, як Семен Антонець очолив тодішній колгосп ім. Орджонікідзе й почав впроваджувати в ньому ґрунтозахисну систему землеробства. А ще – 41 рік, як він пішов наперекір хімізації сільського господарства і для того, щоб зберегти здоров’я людей, заборонив у колгоспі, яким керував, застосовувати отрутохімікати. Зрештою, це вплинуло й продовжує впливати на розвиток органічного виробництва в Україні та за її межами. Уже цього вистачило б, щоб золотими літерами вписати ім’я Семена Свиридоновича в історію нашої держави й світової аграрної галузі. Але він ніколи не зупиняється на досягнутому й продовжує робити свій внесок в удосконалення системи органічного землеробства. Яскраве підтвердження цього – праця над агрегатами для потреб такого господарювання і робочих органів для них. Саме вона стала часткою колективної роботи, яка й отримала високу нагороду – Державну премію. 

Робота колективу авторів «Високоефективні комплекси технічних засобів для вирощування зернових та інших культур» була представлена на розгляд Комітету з присудження Державної премії Національним науковим центром «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України в 2018 році. Вона отримала багато схвальних відгуків від науковців, підтримав присудження їй премії Президент Національної Академії Наук України академік Борис Патон. Комітет виніс позитивне рішення, відповідний Указ підписав Президент України.

Для вручення Диплому й нагрудного знаку Державної премії Семену Свиридоновичу Антонцю як одному з авторів відзначеної роботи до Михайликів з Києва прибула поважна делегація науковців.

Високу відзнаку С.С. Антонцю вручив віце-президент НАНУ А.Г. Наумовець і передав лауреату привітання від Президента НАНУ Бориса Євгеновича Патона.

– Дякую долі, яка розпорядилась так, що я вручаю Вам цю нагороду, – сказав Антон Григорович. – Те, що Україна вшанувала Вас, – це знакова подія.

–        Безумовно, це – успіх, визнання, – зазначив директор ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН України Валерій Адамчук, який ввійшов до колективу авторів, удостоєних державної премії. – Сама робота спрямована на вирощування, насамперед, зернових культур. Авторський колектив – різноманітний, але всі автори – особистості. Наприклад, голова правління ПАТ «Богуславська сільгосптехніка» Петро Гавриленко, під керівництвом якого Богуславський машинобудівний завод зараз 30% своєї продукції реалізує за кордон. ПАТ «Ельворті», яким керує Сергій Калапа, – був майже знищений, а за минулий рік продав 6 тис. машин в ЄС. Великий внесок в загальну справу зробили науковці-теоретики. Але з точки зору державної рівного Семену Свиридоновичу Антонцю в цій команді немає.

Дякуючи за високу нагороду, Семен Свиридонович і цього разу не відступив від державницьких позицій, у бесіді з науковцями говорив насамперед про проблеми України і всього людства.

–        Хочеться, щоб ми дали суспільству гідну ідею, яка б об’єднала усіх. Упевнений, що це могла б бути ідея сталого розвитку, яка включає багато складових, і головна з них – робота на землі.

Семен Свиридонович упевнений, що аграрне виробництво, особливо – органічне, здатне багато чого в житті нашої країни і людства змінити на краще. Так, розвиток його в Україні міг би не лише забезпечити населення екологічно безпечною продукцією, а й чистим повітрям і довкіллям. А на світовому рівні – це допомогло б багатьом людям позбутися злиднів.

– Зараз гербіциди взяли людство в полон, – розмірковує Семен Антонець. – Та вони не піднімають добробуту народу й вигідні лише олігархам, тому що збільшують їхні прибутки. Якщо працювати без гербіцидів, потрібно більше робочих рук. Наскільки б це зменшило безробіття!

С.С. Антонець розповів присутнім як понад чотири десятиліття тому відмовився від використання пестицидів, побачивши, що люди, котрі працюють з цими отруйними речовинами, постійно наражають себе на небезпеку. З часом було відпрацьовано систему господарювання у співпраці з природою, яка дозволяє отримувати врожаї без застосування хімікатів, причому, стабільно, навіть у складні для аграріїв роки. І дуже важливо, що ця система допомагає зберегти чорнозем і навіть примножити його родючість. Про це велике багатство українського народу, турботу про землю цього дня говорили багато.

– Читав Вашу книгу – яка вона глибока, з якою повагою до землі написана, – зазначив Антон Наумовець. – Ви сприймаєте її у всій її складності. Це – гімн поваги до землі, яка нас годує. Ви – легендарна людина. Коли читаю, як Ви пишете про землю, складається враження, що ставитесь до неї, як до живої істоти.

– Тільки так, – відповів С.С. Антонець. – Коли йдеться про органічне землеробство, всі перш за все уявляють, що це – коли не вносять пестицидів, мінеральних добрив. Але насамперед потрібно освоїти механізми природного відтворення ґрунту.

– Семен Свиридонович у першу чергу думає не про врожай, а – про землю, – наголосив доктор наук, професор, завідувач кафедри Полтавської державної аграрної академії Віктор Писаренко. – І земля віддячує врожаєм. Філософія буття Семена Свиридоновича, філософія його ставлення, це – ідеологія гуманного землеробства. Є вже випускники, які захоплені цими ідеями. Я починаю свої лекції в аграрній академії з системи захисту рослин в органічному землеробстві. Пестицидів менше там, де більше інтелекту.

Таке господарювання автора унікальної системи органічного землеробства дуже високо оцінює Антон Наумовець:

–        Це – Ваш подвиг на користь всього людства, – запевнив віце-президент НАНУ С.С. Антонця.

Турботу про землю Семен Свиридонович вважає настільки важливою, що навіть пропонує запровадити спеціальну нагороду – медаль за відтворення родючості землі, якої удостоювали б тих, хто працює в цьому напрямку. Першим кавалером цієї медалі С.С. Антонець бачить одну з визначних у світовому масштабі осіб – представника британської монаршої династії принца Чарльза, який багато років на власній землі практикує органічне виробництво. 

Цікаво було послухати науковцям про те, як у господарстві С.С. Антонця починали впроваджувати безполицевий обробіток, про реакцію суспільства на його програмну статтю «Тернисті шляхи безвідвалки», семінари, які проходили на базі колгоспу ім. Орджонікідзе, співпрацю з тодішнім керівником області Федором Трохимовичем Моргуном, про вирішення важливих проблем сучасного землеробства – збереження й накопичення вологи, запобігання ерозії ґрунтів тощо. Згадав Семен Свиридонович і про те, які труднощі довелося долати.

–        Генрі Форд сказав: «Якщо вам здається, що весь світ повстав проти вас, пам’ятайте, що літак злітає проти вітру», – зауважив з цього приводу член-кореспондент НАНУ, завідувач відділу Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАНУ Казбек Гогаєв. – Ви, не знаючи цього вислову, завжди діяли відповідно до нього.

Звісно ж, багато уваги було приділено обговоренню спільної роботи, удостоєної Державної премії. Так, А.Г. Наумовець згадав, з чого розпочалася праця над новими робочими органами для культиваторів. Якось при зустрічі Антон Григорович поцікавився, чи не потрібна знаменитому аграрію допомога з боку науковців. Семен Свиридонович відповів, що органічне землеробство потребує культиваторних лап, які мали б здатність до самозагострення, щоб не горнути ґрунт разом з бур’янами або багаторічною травою, а зрізати їх на точно визначеному рівні. Академіка ідея зацікавила, він переглянув чимало матеріалів з цієї тематики, провів засідання. Зайнятися втіленням ідеї було запропоновано Казбеку Гогаєву, який вже тоді мав напрацювання щодо створення культиваторної лапи з унікального сплаву. Так розпочалася ця співпраця. Паралельно відбувалася й робота над культиваторами, в основу конструкції яких були покладені ідеї С.С. Антонця.

–        У 2011 році я став директором інституту механізації та електрифікації сільського господарства, – розповів Валерій Адамчук, – і ми зробили за ідеями Семена Свиридоновича культиватори КВАНТ-7 і КВАНТ-12. Бог дав йому інженерний талант, відчуття фізики процесів. Вдячний за те, що, коли працюю, відчуваю його підтримку. Коли Семен Свиридонович говорить про культиватори, завжди згадує наш інститут і внесок науковців у роботу над ними.

Спільна робота з С.С. Антоцем настільки надихає, що А.Г. Наумовець і цього разу запевнив знаменитого аграрія:

–        Академія з Вами, давайте завдання, – зробимо все, що зможемо.

Вчені – люди широкого мислення, вони не обмежуються лише роботою. Тому в бесіді згадували видатних земляків, зокрема – академіка Володимира Вернадського, дача якого була розташована на Бутовій горі у Шишаках. І не випадково. Адже вже не перший рік йдуть розмови про те, щоб відновити цю будівлю. Багато для цього робить Полтавський національний технічний університет. Всі раді були почути від ректора цього вишу Володимира Онищенка, що його колектив уже веде роботи в цьому напрямку. А доцент ПДАА Віктор Самородов розповів про нещодавню знахідку – перший прижиттєвий портрет Вернадського, створений саме на Бутовій горі. Восени копію цієї картини мають представити у Полтаві. Всім було цікаво почути й про те, як за ініціативи та під керівництвом Семена Свиридоновича й Антоніни Семенівни Антонців створювали у Михайликах храм Праведного Симеона Богоприїмця.

Зустріч однодумців видалася урочистою і водночас – теплою; дружньою – і спрямованою на пошук вирішення проблем сільського господарства і людства. Загальне враження від неї висловив керівник Секретаріату Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки Вадим Стогній:

–        Це був день великих сподівань і очікувань. І сьогодні буття перевершило мої сподівання і очікування. Мої враження від спілкування в цьому колі – не просто задоволення, а велика насолода. Хочеться зробити ще більше. Спасибі, що вмієте захопити, надихнути.

Чудові враження отримали науковці не лише від спілкування, а й від екскурсії на поля. А перед від’їздом з Михайликів гості відвідали храм Праведного Симеона Богоприїмця. Тут кожен зміг побачити, з якою любов’ю він створений, доторкнутися до духовного виміру буття, помовчати про щось своє. А потім усі вирушили в дорогу – у піднесеному настрої, із бажанням нових звершень на благо суспільства і держави.

Ганна Козельська

Назад до списку