Закінчується 2017-й рік. Нелегким він був для трудівників нашого господарства. Але яскрава зелень озимини на полях свідчить про те, що випробування погодними умовами, яких ми зазнали цьогоріч, витримані гідно.
Надто рання весна, а потім екстремальна погода у квітні – снігопади і морози – внесли певні корективи в роботу та негативно позначились на майбутньому врожаї. Не кращими виявилися й подальші сюрпризи: тривале бездощів’я, низька відносна вологість повітря, часті вітри-суховії призвели до повітряної, а потім і ґрунтової посухи, що, звісно, продовжувало негативно впливати на врожай.
Та, дякуючи працьовитості, відповідальності, високому професіоналізму працівників нашого підприємства, застосуванню вологозберігаючих органічних технологій вирощування сільськогосподарських культур, отримано гарний урожай, закладено кормову базу для тваринництва.
Віджнивувавши, ми сподівалися, що осіння посівна пройде за кращих погодних умов. Проте, наближалися строки посіву озимих культур, зокрема, основної культури – пшениці озимої, але дощів все не було. Тому ми використовували вологу, яка була накопичена в ґрунті за рахунок снігозатримання та застосування вологозберігаючих технологій обробітку. Ці прийоми дозволили зберегти капілярність ґрунту і сприяли підйому до поверхні водорозчинних поживних речовин за рахунок осмотичного тиску.
Обробіток ґрунту під озимі був традиційним для нашого господарства. Після сидератів було проведено дискування на глибину 8–10 см в два проходи з метою ефективної заробки зелених рослин в ґрунт і кращої та швидшої роботи біоти. Потім провели передпосівну культивацію на глибину посіву (4–5 см) культиватором «КВАНТ–7», який має жорсткі стійки та горизонтально розміщені лапи для створення рівного насіннєвого ложа.
Випробуваний метод обробітку застосували на площах, де зростала багаторічна трава останнього року використання. Такі поля після весняного укосу були задисковані, а після відростання отави, закультивовані на глибину 6–7 см, що є ідеальною для зупинки росту багаторічних рослин. Адже зупинити їхнє відростання можливо, тільки зрізавши кореневу шийку. При цьому в ґрунті залишається розвинена трирічна коренева система. Після відмирання та висихання цих коренів утворюються отвори, що пропускають у нижні шари ґрунту повітря, необхідне для роботи аеробних бактерій. Також за рахунок розгалуженої кореневої системи відбувається розпушування ґрунту.
Посів озимих ми розпочали 12 вересня з озимого жита силосного типу німецької селекції. Це жито має великий коефіцієнт кущіння – 1:20, тому зможе вже у травні дати потужну зелену масу для годівлі тварин, після чого поле вивільниться для посіву кукурудзи на силос. Таким чином, ми зможемо взяти з одного поля два врожаї. Посіяли також гібридне жито на зерно з покращеними хлібопекарськими показниками селекції інституту ім. Юр’єва.
Озиму пшеницю розпочали сіяти з полів, які були під сидератами, наступними були поля після багаторічних трав, завершували посівну там, де була зібрана кукурудза на силос. В залежності від сорту, ми дотримувалися норми 5,0–5,5 млн. насінин на гектар, враховуючи несприятливі погодні умови. В товарних посівах використали сорти пшениці озимої Білоцерківської селекційно-дослідної станції, ТзОВ «Бучачагрохлібпром», Одеського селекційно-генетичного інституту, канадської компанії Strube GmbH & Co. KG. Цієї осені на полях «Агроекології» був закладений полігон, на якому висіяні сорти озимої пшениці селекції Полтавської державної аграрної академії: Сагайдак, Вільшана, Царичанка, Зелений гай, Кармелюк для вивчення впливу різної маси 1000 зерен на урожайність.
Завершали посівну компанію кормовим трітікале, рослини якого довгий час залишаються зеленими та мають соковите стебло, що дасть можливість включити його до зеленого конвеєру після жита.
Посіявши ці культури, з нетерпінням чекали сходів, щодня спостерігаючи за тим, як проростає зерно. Першими з’явилися сходи озимого жита – порадував добрий розвиток кореневої системи. Дощі, що випали восени, поліпшили стан озимого клину – на всіх полях милувала око вруниста зелень. Додає оптимізму те, що зійшло 98% посіяного зерна пшениці озимої, отже, отримали необхідну кількість рослин на одиницю площі для доброго врожаю. Маємо й оптимальні показники входу рослин пшениці озимої у зиму – 40% рослин мають 3 листочки й знаходяться на початку фази кущення, решта – 2 листочки. Вся озимина має відмінний і задовільний стан.
Приємно спостерігати також поля багаторічних трав – люцерни й еспарцету. Завдяки вологій і теплій погоді, рослини тут тривалий час продовжували вегетувати і увійшли в зиму в доброму стані.
Зараз температура повітря знизилася, випав сніг. Зимуючі культури перейшли у стан анабіозу. Сподіваємося, що так вони зимуватимуть до весни, щоб із настанням тепла відновити вегетацію і дати високий урожай.
Сергій Козін, головний агроном
18.02.20
Biofach 2020: світові тенденції й українські перспективиЗ 12 по 15 лютого ПП «Агроекологія» вже вп’яте взяло участь у Міжнародній виставці органічних продуктів BioFach у німецькому місті Нюрнберг.
12.02.20
Роздоюванню первісток – особлива увагаОдним із важливих чинників, який формує молочну продуктивність корів є роздоювання первісток.
26.01.20
Сторінками книги – до країни ОрганікиУ рамках проекту «Ми органічні» у світ вийшла книжка «Подорож до країни Органіки»