Органічний проект для ринку Казахстану

Продовжують зміцнюватися зв’язки між Україною й Казахстаном в органічній галузі. Допомагає у цьому й ПП «Агроекологія», представники якого нещодавно взяли участь у Першій Міжнародній конференції з органічного виробництва «QazaqOrganicFood: нові можливості, нові ринки».

Організаторами конференції, яка відбулася у столиці Казахстану Астані, виступили українські компанії ІА «АПК-Інформ» і «Органік Стандарт» та казахська «Агро Індустрія KZ». Взяти участь у ній запросили, насамперед, казахських сільгоспвиробників, які вже працюють в органічному напрямку, або хочуть перейти на такі технології. Поки що сертифікованих виробників в країні небагато, адже існують побоювання як щодо практичного застосування органічних технологій, так і з приводу можливості реалізувати вироблену продукцію, бо внутрішній її ринок поки що майже не розвивається. Серед спікерів, які мали розвіяти сумніви колег, були генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко та головний агроном Сергій Козін, фахівці компанії «Органік Стандарт», яка віднедавна є офіційним сертифікаційним органом у Казахстані, інші відомі українські експерти. А ще захід відвідало чимало трейдерів з європейських країн, зокрема, з Німеччини, Нідерландів, Швейцарії, Чехії, Польщі, а також із Китаю. Загалом учасниками заходу стали представники 12 країн.

Таке потужне представництво експертів привабило на конференцію понад сотню казахських аграріїв. Якщо зважати на те, що кожен із них має десятки й сотні тисяч гектарів землі, перехід їх на органічні технології може викликати неабиякий інтерес з боку західних держав і принести відчутну економічну користь самому Казахстану.

Про зацікавленість держави у розвитку цієї галузі під час відкриття конференції розповів відповідальний секретар Міністерства сільського господарства Республіки Казахстан Асилжан Мамитбеков. Він зазначив, що важливу роль у розвитку органічного виробництва в Казахстані відіграє залучення міжнародних органів сертифікації, яким є, зокрема, «Органік Стандарт». Також він висловив упевненість у тому, що експортний потенціал Казахстану пов’язаний з виробництвом чистої, органічної, продукції, тому виробникам важливо орієнтуватися на пріоритетні світові ринки збуту.  

Фахівці «Агроекології» виступили у сесії «Успішні проекти: від виробництва до експорту». Справжньою родзинкою цього засідання й усієї конференції стала доповідь Гліба Лук’яненка «Органічний проект для ринку Казахстану». У ній Гліб Віталійович представив готовий бізнес-проект, розроблений для одного з казахстанських підприємств-партнерів, яке має вже налагоджені зв’язки з «Агроекологією». Він містить у собі технологічну карту для конкретних полів з набором певних агрономічних прийомів, відповідної техніки тощо. Базується цей проект на досвіді й моделі органічного господарювання ПП «Агроекологія» з урахуванням умов Казахстану. Це дуже зацікавило присутніх виробників, які пересвідчилися, що потрібні їм технології існують і їх можна адаптувати для їхніх господарств. У своїй другій доповіді генеральний директор «Агроекології» поділився досвідом застосування різної техніки для механічної боротьби з бур’янами, надав практичні рекомендації щодо цього.

Дві теми розкрив і Сергій Козін. Насамперед, він представив систему органічного землеробства, яку застосовує ПП «Агроекологія», розповів про її особливості, значення тих чи інших елементів для кінцевого результату. А потім детально зупинився на тому, як правильно скласти план сівозміни. Він розповів про основні принципи цієї роботи, які можна застосувати на практиці у будь-якому господарстві відповідно до місцевих кліматичних і ґрунтових умов та з урахуванням майбутньої економічної ефективності.

Конференція такого рівня завжди приносить користь усім її учасникам. Тож українські фахівці теж почерпнули для себе чимало нової інформації.

– Було цікаво послухати казахських фермерів, які розповідали про запобігання водній, вітровій ерозії, боротьбі з посухами, збереження вологи, – говорить Сергій Козін. – Адже ці проблеми зараз є й у українських аграріїв. Проте, в Казахстані з ними стикалися завжди, тож мають чималий досвід того, як впоратися з цими явищами. Також цікавим видалося спілкування з імпортерами. Можливо, в майбутньому нові знайомства дозволять розширити географію нашого експорту.

Також вдалося поглибити свої знання щодо сільського господарства Казахстану. Так, переважна більшість аграрних підприємств має тваринництво. Великі площі господарств, можливість сіяти вдосталь кормових культур, мати пасовища, сінокоси, заготовляти багато соломи роблять тваринництво тут важливим і ефективним. Тому виробники забезпечені органічними добривами. Серед культур, яким віддають перевагу органічні виробники, – льон, соняшник, кукурудза, яра пшениця, нут, сочевиця, горох. Це, насамперед, посухостійкі культури. Отримане від них зерно має свої особливості, пов’язані з кліматичними умовами. Так, у Казахстані дуже сувора зима, тому тут не вирощують озиму пшеницю. Натомість яра пшениця вдається добре. І хоча її врожаї менші, ніж в озимої, зате зерно – вищої якості. Також високої якості тут отримують насіння льону і, відповідно, виробляють дуже смачну лляну олію.

Отже, Казахстан має гарні перспективи для того, щоб стати великим гравцем на світовому органічному ринку. А український досвід йому в цьому допоможе. Так і має бути, адже все більше людей в усьому світі потребують органічних продуктів.

Галина Озерська

Повернутись до списку новин