Дбати про землю для людей і держави

Вихід фотоальбому Валерія Черкаса «Автограф на землі. Семен Антонець» в минулому році став подією не лише для тих, хто над ним працював, і для його головного героя – засновника ПП «Агроекологія» С. С. Антонця, але й для всього наукового співтовариства нашої країни. Адже книга розкриває особистість відомого аграрія, насамперед, крізь призму його великої праці зі створення унікальної системи органічного землеробства. Причому, приділена увага як практичному, так і науковому аспектам цієї роботи. Тож цілком логічним стало проведення низки презентацій книги у Полтаві й Києві, а також наукових читань, присвячених виходу фотоальбому, Семену Антонцю і органічному землеробству.

Наукові читання зазвичай стають подіями не одного дня, а залишаються окремою сторінкою у літописі науки, завдяки збіркам матеріалів, які традиційно виходять у світ після такого заходу. Таку збірку планували видати і за матеріалами VIII наукових читань, що відбулися 12 лютого 2014 року в Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України (м. Київ) з нагоди презентації фотоальбому. Та в укладача альбому Віктора Вергунова, який, з властивою йому енергією взявся втілювати в життя новий проект, з’явилася ідея – доповнити матеріали читань рецензіями й публікаціями в пресі, які з’явилися після виходу книги «Автограф на землі». А тоді виявилося, що є багато науковців, які також хотіли б висловити свої думки щодо альбому, міркування про органічне землеробство, розповісти про окремі аспекти органічного господарювання й наукові розробки в цій галузі. Всім бажаючим надали таку можливість. В результаті,замість простого збірника матеріалів наукових читань, світ побачила книга, яка ще більше розкриває тему органічного господарювання як у ПП «Агроекологія», так і взагалі в Україні та світі. 

Збірник «Дбаючи про землю: думка, дія турбота» був рекомендований до друку вченою радою Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН України і вийшов у видавництві «Зерно» (Київ). Її відкриває звернення до Президента України від ряду народних депутатів України, в якому вони обґрунтовують необхідність підтримки органічного виробництва в нашій країні і наполягають на збереженні для нащадків, України і всього світу унікального господарства – ПП «Агроекологія». Адже його досвід, будучи поширеним, обов’язково виведе нашу державу на провідні позиції в світі за виробництвом органічної продукції. Отже, автори листа пропонують надати підприємству особливий статус, із закріпленням природного землеробства і виробництва органічної продукції та сировини, як його профілю діяльності, і створити на базі господарства Національний центр природного землеробства. 

Перша частина книги складається з виступів учасників наукових читань. Тон проведенню заходу задав член-кореспондент НААН, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН В. А. Вергунов. Розповівши про історію органічного землеробства в Україні, він особливо наголосив на ролі в цьому С. С. Антонця. В. Вергунов переконаний, що «всі в Україні остаточно зрозуміють, що іншого стосовно села і господарювання на землі для неї не існує, як це вже сорок років робить Герой України С. С. Антонець». Продовжив тему член-кореспондент НААН, директор ННЦ «Інститут землеробства НААН» В. Ф. Камінський, зупинившись на сучасному стані й перспективах ведення органічного землеробства. Зокрема, він проінформував присутніх щодо того, як сільське господарство, і ця галузь зокрема, розвивається в світі. Так, він навів цікаві висновки вчених щодо наслідків широкого використання інтенсивних технологій. А це – «експлуатація невідновлювальних ресурсів і енергії в процесі виробництва, забруднення компонентів навколишнього середовища і підвищення нестабільності екосистем, істотна залежність землеробів від хімічних концернів-виробників. У той же час, за оцінками експертів Інституту світового спостереження (WWI), інтенсифікація сільськогосподарського виробництва не забезпечила стабільності приростів урожайності культур, а в останні роки відмічена тенденція до прогресуючого її зниження. Якщо з 1950 по 1984 рр. середня врожайність зернових зростала приблизно на 4% у рік, то з 1984 по 1990 рр. – вже тільки на 1%, на сьогодні ж цей відсоток продовжує знижуватися». Отже, доповідач упевнений, що інтенсивне сільське господарство в майбутньому не зможе забезпечити продуктами харчування населення планети, яке весь час збільшується. Вихід з цього становища він бачить у використанні альтернативних систем землеробства, зокрема – органічної. Цим шляхом зараз ідуть все більше господарів, цілих країн. Так, з 2001 по 2009 рік площі під органічним землеробством у світі збільшилися в 3,5 разу і зараз становлять близько 1% світової площі сільськогосподарських земель, а в країнах Євросоюзу – 3%. Світовими лідерами тут є Австралія, де органічне господарювання ведеться на 12 млн. га, Аргентина – 4,4 млн. га і США – 1,95 млн. га. Зростає й світовий ринок органічної продукції: якщо в 2004 році він оцінювався у 25 млрд. доларів, то прогноз на 2014 рік – 96,5 млрд. доларів. 

Україна поки що не може похвалитися стрімким розвитком цієї галузі – зараз сертифікованих органічних господарств в нашій країні дещо більше 150, обсяг ринку органічної продукції в 2010 році складав 2 млн. 400 тис. євро, а за площею сертифікованих сільськогосподарських угідь Україна – 16-та в світі. Проте, є й безперечні успіхи. Так, наша країна – світовий лідер з виробництва органічного меду, за площею сертифікованих сільськогосподарських угідь під зерновими вона посідає 4 місце в світі, під соняшником і в цілому під олійними культурами – 5 місце, під овочами – 9 місце. Водночас, Україна має великі перспективи в розвитку органічного землеробства. Цьому, зокрема, сприяє й прийняття Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». З метою реалізації його положень наукові дослідження проводять установи Національної академії аграрних наук України. Домовленості щодо проведення таких досліджень існують і між установами НААН та ПП «Агроекологія».

Виступи науковців – професорів, академіків, керівників наукових установ, людей, відомих своїми здобутками і шановних, – змінюють один одного. В усіх червоною ниткою проходить одна думка: органічне землеробство сьогодні – те, що потрібно як Україні, так і всьому світу. І важлива роль в його подальшому розвитку належить вивченню і впровадженню досвіду господарювання С. С. Антонця. Як сказав академік НААН, представник Інституту агроекології та природокористування НААН О. Г. Тараріко, «ця наукова проблема, розроблена Семеном Свиридоновичем, фундаментальна. Багато вчених було до нього, але він здійснив синтез багатьох ідей і реалізував їх у практику. Створена ним українська модель органічного виробництва має всесвітнє значення. Якщо подумати, то це перетворення сонячної енергії, за С. Подолинським, у хімічну енергію врожаю, яка перетворюється в інтелектуальну енергію – в т.ч. наукову діяльність, мистецтво, літературу, поезію та ін. Тому ця розробка має фундаментальне значення і, на мою думку, є підґрунтям глобальної продовольчої місії України у світі. Я думаю, що пройде ще певний час і це надбання буде реалізоване в більших масштабах. Україна стане світовим лідером органічного землеробства, того, що в європейських програмах зараз називають «їжею для життя», і наше продовольство на світових ринках буде дуже відомим».

Наведений у книзі й виступ Героя Соціалістичної праці, героя України, Почесного члена НААН, засновника ПП «Агроекологія» С. С. Антонця. І говорив він не просто про органічне землеробство чи технології, а, насамперед, про людей. Адже все життя працює саме для того, щоб поліпшити їхнє життя, в тому числі – й забезпечити чистою їжею. Через це й відмовився від використання будь-яких агрохімікатів у своєму господарстві. Здоров’я людей продовжує турбувати аграрія й зараз. В усіх своїх виступах він наголошує: треба дбати про людей. Про це він сказав і цього разу: «Нам треба схаменутись. Поміняти ставлення до людей. На першому місці у державі повинна бути Людина! Тоді і органічне землеробство успішно розвиватиметься!».

Цю частину книги «Дбаючи про землю: думка, дія, турбота» вдало доповнили публікації в пресі, присвячені науковим читанням, а також світлини Валерія Черкаса з виставки «Земля в пошані: з досвіду захисту ґрунтів від ерозії у ПП «Агроекологія», яку відомий фотомайстер підготував спеціально до цього наукового заходу. 

Друга частина книги має назву «Людина і земля: вектор ґрунтозберігаючого землеробства для всієї України». Тут укладачі видання дали можливість висловитися всім науковцям, державним діячам, шанувальникам землеробського таланту С. С. Антонця. Їхні статті склалися в цікаву мозаїку, з якої кожен читач почерпне щось, важливе для себе. Адже тут є й слова про значення праці С. С. Антонця для людей і науки, і думки щодо подальшого розвитку органічного землеробства, і конкретні наукові дослідження й технічні описи. Наприклад, академік НААН, представник ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства НААН» С. Ю. Булигін розповів про культиватор «Квант-12», розроблений і побудований за ідеєю С. С. Антонця, на основі його багаторічного досвіду використання різних агрегатів в системі органічного землеробства. У співпраці з науковцями, створений культиватор, який відповідає потребам саме такої системи господарювання. На даний час він захищений патентом і готовий до серійного виробництва. Тож у своїй статті С. Ю. Булигін наводить технічні характеристики цього культиватора, розповідає про особливості його використання. 

Академік НААН, директор ННЦ «Інститут аграрної економіки НААН» Ю. О. Лупенко розглядає органічне господарювання з точки зору безпристрасних цифр. І переконливо доводить економічні переваги такої системи. Так, він пише: «У науковій літературі поширена думка, що за відмови від хімізації сільськогосподарського виробництва урожайність сільськогосподарських культур знижується на 30-40%. Однак досвід ПП «Агроекологія» переконує, що із застосуванням органічного землеробства можливо не лише утримати урожайність на попередньому рівні, а навіть її підвищити. Зокрема, урожайність зернових та зернобобових (без кукурудзи) у 2011 р. становила 42,2 ц/га, озимої пшениці – 47,1 ц/га. В окремі роки урожайність пшениці озимої сягала за 60 ц/га, а в 1990 р. – 75 ц/га. За сприятливих кліматичних умов урожайність кукурудзи досягала 112, гречки – 22, соняшнику – 30, цукрових буряків – 643 ц/га». Науковець також доводить, що органічне землеробство – рентабельна галузь. Адже рентабельність рослинництва в «Агроекології» досягає 45%, а тваринництва – 52%. Отже, переходячи на таку систему землеробства, аграрій не лише забезпечує людей здоровим харчуванням, але й нічого не втрачає в економічному плані, отримуючи рентабельне виробництво.

А доктор сільськогосподарських наук, професор Полтавської державної аграрної академії В. М. Писаренко порівнює здобутки С. С. Антонця з працею знаменитого ґрунтознавця В. В. Докучаєва: «Перед нами великий теоретик ґрунтознавства – В. В. Докучаєв і великий практик природного відтворення родючості ґрунту – С. С. Антонець. Дві події, дві постаті, гідні визнання історією, гідні визнання людством! Історія не пам’ятає багатства, історія пам’ятає особистостей». У своїй статті В. М. Писаренко розмірковує про долю українського чорнозему, шляхи його збереження, основа яких – у господарюванні в гармонії з природою – такому, як у ПП «Агроекологія».

До третьої частини книги увійшли рецензії й відгуки в пресі на вихід фотоальбому «Автограф на землі». А їх було чимало. І головна думка всіх цих статей відображена в заголовку однієї з них, написаної науковцем В. М. Самородовим, – «Органічне землеробство потрібне людям і державі».

Безперечно, потрібною для подальшої популяризації цього напрямку господарювання вийшла і книга «Дбаючи про землю: думка, дія, турбота». А над тим, щоб її побачили читачі, працював творчий колектив: науковий редактор і укладач видання, доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН, директор ННСГБ НААН В.А. Вергунов, літературний редактор О. С. Яремійчук, дизайнер О.І. Зоря, велику допомогу надали головний редактор журналу «Зерно», відомий журналіст Юрій Гончаренко, директор видавництва «Зерно» Лариса Ржевська. У збірнику використані світлини В. Черкаса, О. Байрак, Г. Козельської, С. Назаркіна, С. Поспєлова.

Галина Озерська