Вадим Чикало: «Майбутнє бачу виключно в органічному виробництві»

Органічне землеробство можна розвивати як на великому підприємстві, так і буквально на власному подвір’ї. Це підтверджує досвід родини Чикало з села Шилівка Зіньківського району. До їхнього особистого селянського господарства ми завітали у рамках проекту «Органічна Полтавщина»

Ошатна садиба з фруктовими деревами, міні-агрегатами для обробітку ґрунту, невеличкими приміщеннями для тварин, сінником, акуратним будинком – центр ОСГ Чикало В.О. На Полтавщині це єдине особисте селянське господарство, земля якого сертифікована як органічна. Не дуже багато їх і в Україні загалом. Хоча в багатьох інших країнах такі «одноосібники» в органічному виробництві – не рідкість. Не маючи тисяч гектарів землі й можливості виробляти у великих обсягах зерно пшениці чи кукурудзи, вони, тим не менш, мають чудові перспективи у садівництві, ягідництві, овочівництві, дрібному тваринництві, виробництві сиру, варення, пастили тощо. Існування такого господарства додає привабливості й населеному пункту, де воно розташоване, як об’єкту «зеленого» чи гастрономічного туризму.  

Власне, все це чудово розуміють у родині Чикало. «Органічну» тему тут рухає 25-річний Вадим В’ячеславович. Він генерує ідеї з органічного виробництва, шукає шляхи їх втілення, впроваджує нові технології. Як юрист за освітою, має в ОСГ, крім суто селянських обов’язків, статус відповідального за органічне виробництво, вирішує юридичні питання, працює з документацією, спілкується з представниками різних інстанцій, а також і з журналістами. Тож і про те, щоб сертифікація в компанії «Органік Стандарт» відбулася успішно, подбав саме він.  

Родина Чикало – корінні мешканці Шилівки. Ще з 1990-х років обробляють невеликий клаптик власної землі у третину гектара. Зараз до земельного масиву додали три паї загальною площею 9,5 га. А ще мають невеликі «дорізки» – так у Шилівці називають ділянки для ведення особистого селянського господарства. Загалом набралося 13 га. Нинішнього року всі вони були сертифіковані як органічні.

Та ще кілька років тому про цей статус ніхто не думав. Адже, попри звичку до селянської праці, Вадим після закінчення школи вирішив стати юристом, успішно закінчив навчальний заклад і кілька років працював за спеціальністю. Але нинішнє судочинство швидко розчарувало юнака.

– Якби ще три роки тому мені сказали, що працюватиму на землі – не повірив би, – говорить він.

Повернувшись у село, активно включився у роботу. Але хотілося привнести в цю справу щось нове, щоб і задоволення отримувати, і приносити більше користі. Так з’явилася думка звернутися до органічних технологій.

– Що мене надихнуло на органіку? – перепитує Вадим В’ячеславович. – А хіба може бути по-іншому? Кожен, хто хоч трішки цікавиться не просто власним здоров’ям, а станом навколишнього середовища в глобальному масштабі, обов’язково помічає негативні наслідки хімізації. Так, у нас неподалік є кар’єр з водою. Там раки водилися. А 16 років тому вони зникли – після того, як на полях стали застосовувати дешеві китайські хімікати. Або якось позаторік у нас пройшов дощ-десикант, – на кукурудзі листочки посохли, їх просто попропалювало.

Наводить молодого фермера на невеселі роздуми й рівень захворюваності серед односельців. За його словами, з близько 800 людей, які мешкають у Шилівці, понад 70 мають невиліковні хвороби. А, як відомо, серед причин таких недуг – потрапляння до організму різних небезпечних речовин.

Доля природи, яка страждає від хімізації, людей, які хворіють від неякісної їжі, води, повітря, пригнічувала, але й спонукала до роботи. Вадим Чикало вважає, що кожна людина має замислитися над тим, що може зробити вона сама, не чекаючи якихось директив згори. Він зізнається, що, звертаючись до органіки, мав перед собою приклад – Героя України, засновника ПП «Агроекологія» Семена Свиридоновича Антонця.

– Я багато чув і читав про Семена Свиридоновича, – розповідає Вадим Чикало. – Це – унікальна людина. І я подумав: «Чому не зробити те саме на одному чи десяти гектарах?»  

Власне, ця сім’я здавна має культуру вирощування й споживання екологічно безпечних продуктів. Деякі елементи природних технологій застосовував ще дідусь Вадима – Олексій Сергійович Чикало, який три десятиліття пропрацював головою місцевого ксп «Дружба». В господарстві, яке він очолював, використовували пожнивні рештки для збагачення ґрунту органікою, тоді як у багатьох інших колгоспах їх просто спалювали. А зараз втілювати органічні ідеї його внуку допомагає вся родина – батько В’ячеслав Олексійович, мати Юлія Миколаївна, старший брат В’ячеслав В’ячеславович.  

Як водиться на селі, родина повністю забезпечує себе продукцією зі власної землі, а надлишки продає за тією ж ціною, що й вирощену за інтенсивними технологіями. Отримання органічного статусу дає підтвердження того, що земля – чиста, пестициди й мінеральні добрива на ній не застосовують, звісно ж – з’являються і перспективи виходу на інші ринки, можливість продавати продукцію за гідною ціною. Тому й не зупинилися перед витратами на сертифікацію і перед тим, що відтепер не зможуть використати агрохімікати, навіть коли є загроза втратити врожай. Та родину це не засмучує, а Вадим В’ячеславович узагалі висуває нову ідею щодо поводження з агрохімікатами.

– Чому сертифікують тільки органічні господарства? – запитує він. – Я вважаю, що сертифікувати треба ті підприємства, які використовують хімічні засоби, і перевіряти, які препарати вони купують, наскільки правильно вносять. Адже зараз державного регулювання цього питання немає. Тому землю просто вбивають. Вона перетворюється на субстрат, в якому не залишилося нічого живого.

На своїх полях родина Чикало вирощує цілий ряд культур, що дозволяє планувати сівозміну, використовує сидерати. Тут є пшениця, ячмінь, овес, цукрова кукурудза, суданка, гречка, редька олійна, різні овочі – кормовий буряк, гарбузи, картопля тощо. Бур’яни видаляють механічним способом. Мають ряд агрегатів для цього і взагалі для обробітку ґрунту. Це невеликі агрегати, багато з яких зроблені власноруч, наприклад, пружинна борона, глибокорозрихлювач. Іноді доводиться прикладати руки навіть до купленої техніки, щоб досягти бажаного ефекту, – так, повністю переварили міжрядний культиватор. А ще мріють мати культиватор на кшталт «Кванту», побудованого за ідеєю С.С. Антонця. Є й маленький трактор. Щоб його купити, довелося продати легковик.

Хоча проблемою номер один Вадим Чикало вважає бур’яни, є труднощі й з контролем шкідників. Наприклад, минулого року баштанні культури постраждали від попелиці. Цього року багато хвилювань було через картоплю – чи вдасться впоратися з колорадським жуком. Допомогли мікробіологічні препарати з ряду дозволених для використання у органічному виробництві.

– Деякі люди кажуть, що біопрепарати не допомогли, – розповідає Вадим Чикало. – Але насправді вони ефективні, якщо їх правильно використовувати, ретельно дотримуючись інструкцій. Ми цього року провели три обробки картоплі і цього вистачило, щоб впоратися з жуком. Я ж бачив, як інші по сім разів обробляють хімікатами, щоб отримати такий самий результат.

У цьому ОСГ не обмежуються лише польовими й городніми культурами. Є тут і фруктовий садок, ягідник. Вадим В’ячеславович зізнається, що «захворів» ягідними культурами, плодовими деревами. Тому, наприклад, ожини в нього вже понад 30 сортів. Любить і виноград, але купований не вживає, бо вирощують його здебільшого із застосуванням агрохімікатів. Тому придбав саджанці й збирається виростити свій, органічний. Інформацію про те, як вирощувати ту чи іншу нову для себе культуру, знаходить, насамперед, в Інтернеті, а потім експериментує. Для всього намагається знайти наукове підґрунтя, тому читає наукові статті, підручники, уважно вивчив працю Івана Овсінського «Новая система земледелия». Все, що стосується агрономії, вважає не лише корисним, але й цікавим.

Розвивають у цьому ОСГ і тваринництво. У той час, як інші селяни все частіше відмовляються від утримання тварин, тут, навпаки, вирішили серйозно взятися за козівництво. З Хмельниччини завезли чистопородних зааненських та помісних з білою німецькою породою кізок та цапиків. Зараз у Чикало близько трьох десятків тварин. У планах – довести їх кількість до сотні. Адже збираються не просто продавати молоко, а налагодити його переробку. Вже зараз випробовують різні технології виробництва сирів на натуральній заквасці. Крім кіз, для власних потреб, розводять ще й птицю.

А от варення – продукт, зроблений за випробуваними рецептами з органічних плодів ожини, яблук, груш, – вже знайшло своїх покупців. Кілька тижнів тому воно з’явилося у Полтаві, на полицях магазину «Fresh&Local».

У планах також – зробити теплицю, щоб вирощувати овочі в холодну пору року, звісно ж, за органічними технологіями. Засмучує лише те, що не кожен українець може купувати органічні продукти. На думку Вадима В’ячеславовича, люди недостатньо турбуються про здорове харчування, тому що в більшості з них не вистачає грошей на більш дорогу органічну продукцію.

Якби українці жили заможніше, то була б можливість розвивати в країні агротуризм, щоб всі охочі могли задовольнити під час подорожей інтерес до аграрних і культурних об’єктів, відвідати органічні господарства. До речі, у Шилівці народилися відомі українські письменники Григорій і Григір Тютюнники, в селі створений музей.    

…Ось так живе проста, але сучасна й відповідальна «органічна» селянська родина – в постійній праці, дивлячись у майбутнє, віддаючи перевагу не заробіткам на чужині, а розвитку власної країни. Утім, на запитання, чи погодився б Вадим очолити велике аграрне підприємство, якби була така пропозиція, він відповів:

– А чому б і ні? На 300 відсотків погодився б. Тільки працював би обов’язково органічними методами. Адже майбутнє бачу виключно в органічному виробництві.

Ганна Козельська

 


Назад до списку
Вадим Чикало

Вадим Чикало

© фото Ганни Козельської


Новини

20.01.19

Борошно, гречка, пшоно: що замовляють покупці

Купівля продуктів за допомогою сучасних засобів зв’язку і доставки стає дедалі популярнішою. Повною мірою це стосується органічної продукції нашого підприємства, яку покупці замовляють дистанційно.

16.01.19

Підсумки і плани тваринницької галузі

Озираючись на 2018 рік, ми бачимо, що нам є, чим пишатися, але також є й над чим працювати.

08.01.19

Отримали сертифікат COR

Цими днями ПП «Агроекологія» отримала ще один органічний сертифікат на свою продукцію – за канадським стандартом COR (Canada Organic Regime).

01.01.19

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 1 січня 2019 р.