Час повертатися до людяності

21 березня до ПП «Агроекологія» завітали гості з Сумщини, щоб запросити Семена Свиридоновича Антонця на великий семінар із землеробства, який відбудеться на початку квітня у Державному підприємстві «Дослідне господарство «Правдинське»» Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України.

– Ми хочемо показати учасникам семінару різні системи обробітку ґрунту, – розповів директор ДП ДГ «Правдинське», доктор економічних наук, академік Української технологічної академії Юрій Ситник. – Але важливо, щоб вони насамперед побачили технології органічного землеробства. Тому запрошуємо Семена Свиридоновича, аби він поділився своїм безцінним досвідом. Адже кому, як не очільникам дослідних господарств, науковцям бути подвижниками органічного землеробства? 

Юрій Ситник ознайомився з тим, як господарюють в «Агроекології». Він побачив поля підприємства, де вже повним ходом йдуть весняно-польові роботи з використанням сучасної техніки; спостерігав у дії унікальний культиватор «Квант-12»; уважно вислухав пояснення С. С. Антонця щодо протиерозійних заходів, які застосовуються на полях; ознайомився з організацією складування гною; оглянув приміщення майбутнього екологічного центру. 

Ю. В. Ситник – людина досвідчена як у сільському господарстві, так і в управлінських справах. Протягом життя довелося працювати завідуючим фермою, головним зоотехніком, директором племінного господарства, був мером міста Охтирки, головою Охтирської райдержадміністрації та райради. «Правдинське» очолює останні роки. Господарство займається насінництвом, тут застосовують ґрунтозахисний обробіток, є й тваринництво. Середня урожайність зернових – 35–40 ц/га. Директора цікавили органічні технології, тому з цікавістю слухав пояснення С.С. Антонця.

Семен Свиридонович навів ряд прикладів, як можна розпочати органічне виробництво, підійшовши до цього з розумом, враховуючи місцеві умови. Часто недосвідчені аграрії припускаються помилок, прислухаючись до некваліфікованих порад. Наприклад, одного разу фермеру, який вирощував соняшник на полі, розташованому на схилі, хтось порадив залишити це поле на пар. Натомість Семен Свиридонович переконав його, що на схилі не можна ані соняшник сіяти, ані влаштовувати чисті пари, адже в такому разі дощі змиватимуть родючий шар ґрунту. На таких полях треба вирощувати багаторічні трави, чергуючи їх з пшеницею, ячменем. Така технологія відпрацьована в «Агроекології», тут її застосовують на полях, де є ризик виникнення ерозії. Саме на схилах можна розпочинати роботу із запровадження органічного виробництва, відновлення родючості землі без мінеральних добрив та агрохімікатів. До того ж, вирощування кормових культур дасть можливість розвитку тваринництва, а від цієї галузі господар одержить молоко, м’ясо та органічні добрива. 

С. С. Антонець розповів, що фермеру, який мав власний млин і взяв в оренду чималий шмат землі, він порадив через рік чергувати на полях посіви озимої пшениці із зайнятим паром. Таким чином і земля не виснажувалася б і млин був би завантажений переробкою власного зерна. Але фермер засіяв всю площу соєю. Протягом трьох років морочився з цією культурою, проте очікуваного прибутку не отримав, тож зрештою відмовився від неї. А от іншому господарю, який дослухався до подібної поради, довелося будувати власний елеватор – настільки вагомими виявилися врожаї пшениці, вирощені після консультації з Семеном Свиридоновичем.

Проте, економічна складова – важлива, але не головна мета, коли йдеться про  органічне виробництво. Звісно, сьогодні ПП «Агроекологія» отримує добрі врожаї. У господарстві відпрацьовані органічні технології вирощування не лише зернових чи круп’яних, а навіть таких культур як цукровий буряк чи соя. Інша річ, що зараз в Україні ніхто не виробляє органічний цукор чи соєві продукти, тож немає й потреби вирощувати ці культури органічними методами. 

Семен Свиридонович розповів гостю, як розпочиналося освоєння органічних технологій і як влітку 1978 року прийняв вольове рішення відмовитися від «хімії»:

– На тих місцях, де випадково розлили гербіциди, нічого не росло роками. І я вирішив зупинити хімізацію, не труїти людей. Високі врожаї ми отримували й без отрутохімікатів. Але коли в світі з’явився попит на органічну продукцію, ми вже мали готову, відпрацьовану модель органічного виробництва і природного відтворення родючості ґрунту. Щоб піти на ризик, пов’язаний зі зміною технологій, треба в першу чергу думати про людей. На перше місце поставити людину. Якщо це буде так, то й здоров’я нації поліпшиться, і господарі отримають свій прибуток, і працівники житимуть заможніше. 

З мудрим аграрієм згодний і Юрій Ситник. «Зараз не економіка для людей, а люди – для економіки», – зауважив він під час розмови і навів невтішний приклад, коли не думають про потреби людей, зокрема, дітей. Так, у них в районі шкільний автобус вилучили для потреб АТО. Тепер діти з двох віддалених сіл вже два місяці не ходять до школи. Юрій Володимирович переконаний, що треба повертатися до людяності. І органічне землеробство є складовою цього поняття, адже це – система, яка працює для людей. Тільки навчати людяності треба з дитячого садочка, а органічному землеробству – зі студентської лави, адже, зазвичай, майбутніх агрономів орієнтують виключно на інтенсивні технології. 

Багато говорили і про якість життя людей: про чисту їжу, спокійну мирну працю умовах, які не шкодять здоров’ю людей. Саме органічне виробництво, чи в умовах сільгосппідприємств, чи на власних паях чи городах забезпечує працю в гармонії з природою. 

Семен Свиридонович поділився своїм прагненням зберегти землю, села. А щоб ця мрія втілювалася в різних куточках нашої країни та світу, він готовий передавати свій досвід всім, хто також має прагнення до органічного господарювання, до покращення життя людей. Тож С. С. Антонець подякував гостеві за запрошення на семінар і можливість поділитися своїми напрацюваннями з його учасниками, які здатні підхопити ці знання й використати у своїй праці на благо суспільства.

Ганна Козельська