Задля збереження «короля ґрунтів»

«…Чорнозем дорожчий усякої нафти, усякого кам’яного вугілля, дорожчий золотих та залізних руд, у ньому – віковічне, невичерпне багатство…». Ці слова належать природознавцю, основоположнику наукового генетичного ґрунтознавства, загальної агрономії, провіснику вчення про біосферу та екологічного напрямку в природознавстві, вченому світового масштабу Василю Васильовичу Докучаєву. Сказані понад століття тому, в сучасних умовах вони стають дедалі актуальнішими.

У 2 березня виповнилося 170 років від дня народження великого науковця. З цієї нагоди на Полтавщині пройшла науково-практична конференція. Перша частина заходу відбулася в Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського, як данина поваги науковцю, діяльність якого тісно пов’язана з Полтавщиною. Саме завдяки Василю Докучаєву в Полтаві був створений краєзнавчий музей, в якому досі дбайливо зберігають матеріальні свідчення життя й роботи вченого. Особливу цінність має колекція ґрунтів, зібрана В. Докучаєвим під час його ґрунтознавчих експедицій. На конференції прозвучала низка доповідей представників музею та наукових установ Полтави про діяльність В. Докучаєва, пов’язану з Полтавським товариством сільського господарства, створенням музею, про унікальні експонати, що зберігаються тут, про взаємозв’язок поколінь, втілення ґрунтозахисних ідей В. Докучаєва в діяльності ПП «Агроекологія».

А наступного дня захід продовжився в Центрі органічного землеробства ПП «Агроекологія», куди на засідання круглого столу з’їхалися науковці, практики, керівники великих і малих аграрних підприємств, представники екологічних громадських організацій, щоб обговорити шляхи ведення сільського господарства Полтавщини на засадах органічного землеробства. 

Учасників привітав засновник підприємства, президент Полтавського товариства сільського господарства, Герой України Семен Антонець. Він наголосив на важливості цієї зустрічі, оскільки сьогодні постає проблема не тільки якісного харчування, а й збереження найбільшого багатства України – її чорноземів. 

– Ми маємо бути зацікавлені у збереженні землі і передачі її нащадкам. Це наш святий обов’язок, – наголосив Семен Антонець.

Модератором заходу виступив професор Полтавської державної аграрної академії, голова Наукової ради при Полтавському товаристві сільського господарства Віктор Писаренко. Він запросив присутніх до активної роботи та відкритого діалогу. Перше слово надав секретарю Полтавської єпархії отцю Михаїлу, який передав учасникам вітальне слово від митрополита Полтавського і Миргородського Филипа. 

 - Україна – споконвіку селянська територія. Полтавщина – її серце. Органічне землеробство, наче судинна кров, яка має наповнювати її. Протягом століть люди нашого краю жили завдячуючи землі, – йдеться у вітальному листі. – Людство часто створює багато такого, що на перший погляд, здається корисним і потрібним, але потім негативно впливає на екологію і здоров’я людей. Це, зокрема, стосується хімічних препаратів. Сьогодні тільки органічне землеробство може підтримувати природний баланс і зберігати здоров’я людей. Його розвиток є справою, праведною перед очима Господа. 

Про шляхи розвитку аграрного виробництва на Полтавщині розповів директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Сергій Фролов. Він зупинився на окремих цифрах і фактах, що переконливо доводять ефективність органічного господарювання.

– Полтавщина має одні з найкращих у державі показники урожайності, але практично всі вони досягаються шляхом інтенсивного виробництва. У структурі посівних площ кормові культури становлять лише 8%, а багаторічні трави, які є основою збереження ґрунтів, і того менше. Ще один прикрий факт: основна соціально важлива культура – пшениця теж у структурі посівних площ займає далеко не лідируючі позиції, тому щороку ми піднімаємо питання, чи буде регіон із хлібом, чи вистачить його до наступного урожаю. А у ПП «Агроекологія» протягом 40 років, не застосовуючи мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, досягають середньої урожайності озимої пшениці – на рівні 50 ц/га. Якщо ж дивитися на нинішній стан посівів, то загалом по області майже 90 тисяч гектарів доведеться пересівати. У ПП «Агроекологія» зійшла вся пшениця. Це свідчить про те, що органічні землі краще тримають вологу, вони «здоровіші».  

Сергій Фролов наголосив, що в основі діяльності нинішнього Полтавського товариства сільського господарства лежить розвиток органічного землеробства, тому закликав усіх небайдужих долучатися до діяльності громадської спілки. 

Традиційно цікавою була доповідь доцента Полтавської державної аграрної академії Віктора Самородова про історичну роль Полтавщини у формуванні пріоритетів аграрного виробництва. 

– Землю не можна порівняти ні з яким іншим природнім багатством. Наша історична місія не лише вирощувати врожай, а й плекати чорноземи – саме таку назву дав цим ґрунтам відомий вчений Василь Докучаєв. Цей вид ґрунту унікальний, але останнім часом стрімко втрачає свою родючість. С.С. Антонець 40 років дбає про царя ґрунтів – чорнозем. Досвід господарства – неоціненний, він базується на принципах, які свого часу пропагували почесні члени Полтавського сільськогосподарського товариства, у тому числі й Василь Докучаєв. Сьогодні потрібно гуртуватися навколо «Агроекології», яка втілює усі надбання вчених, має свої принципи господарювання, перевірені часом. Перефразовуючи Шевченка, можна сказати: хай вогник, засвічений Антонцем, не згасне, а розгориться, щоб всіх нас зігріти.

Важливими для кожного з присутніх були дані, представлені у виступі доктора медичних наук, професора Української медичної стоматологічної академії Вікторії Почерняєвої. Вона розповіла про природні чинники запобігання онкологічним захворюванням, виділивши найголовніше: органічні продукти – запорука міцного здоров’я. За даними Інституту харчування України, людина за рік з’їдає до двох кілограмів несумісних із життєдіяльністю речовин, до 10 % продуктів, які містять важкі метали. 

– Щоб зберегти своє здоров’я ми повинні не тільки переглянути свій стиль життя, а й серйозно поставитися до того, що ми їмо, – зауважила лікар. 

Про загальні принципи органічного землеробства розповів професор Полтавської державної аграрної академії Віктор Писаренко. На думку науковця, сучасним аграріям варто переглянути структуру посівних площ і сіяти не 3–4 культури, а 12–15, адже тільки за таких умов можна підтримати родючість ґрунтів і природне різноманіття. Також дуже добре впливає на стан землі вирощування сидератів, внесення органічних добрив, мілкий обробіток. При виборі систем захисту рослин необхідно віддавати перевагу біологічним препаратам, які не шкідливі для людини та навколишнього середовища. 

Приємно було почути, що українська екологічно чиста продукція була представлена у Німеччині на міжнародній торгівельній виставці органічних продуктів «БіоФах–2016». Досвідом реалізації української органічної продукції на європейському ринку поділився генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко. 

– Для реалізації органічної продукції у Європі важливо залучитися довірою закордонних партнерів, – сказав Гліб Віталійович. – На виставці «БіоФах» українські стенди викликали великий інтерес. Найбільше європейців зацікавило зерно та продукти переробки, зокрема, олія. Є кілька шляхів реалізації нашої органічної продукції за кордон. Перший і, мабуть, найлегший – знайти партнера і вирощувати продукцію на замовлення, другий – знайти трейдера, і третій – складніший, але найбільш вигідний – вирощувати продукцію, переробляти її і самому шукати кінцевого споживача. Європейські колеги говорили, що Європа готова купувати українську чисту продукцію. Сьогодні потрібно користуватися тією логікою, за якою один плюс один дорівнює три. Тобто, сила виробників органічної продукції – в об’єднанні й кооперації. То чому б на Полтавських землях не створити аграрно-органічний кластер? 

На зібранні виступив генеральний директор агрофірми ім. Довженка, голова Полтавської обласної організації Аграрної партії України Віктор Скочко. 

– У нашій агрофірмі вже зроблені перші кроки щодо впровадження органічного землеробства. Більшість директорів агрофірм у складі «Астарти» відзначають, що за органічним землеробством – майбутнє. Ми вже сіємо ці зерна, і я вірю, що вони обов’язково проростуть. У Полтавського товариства сільського господарства велика місія – органічне землеробство, а в Україні має бути не менше 40 мільйонів прихильників «зеленого господарювання». 

Про успіхи впровадження органічного виробництва розповіли керівник дослідної станції лікарських рослин Олександр Устименко та завідувач відділом технології вирощування культур Олександр Губаньов. У них уже є позитивний досвід вирощування розторопші плямистої, ромашки лікарської, м’яти перцевої, ехінацеї пурпурової, меліси, шоломниці байкальської та валеріани лікарської за органічними технологіями.

Про свої здобутки й проблеми говорили фермери. Їх, ентузіастів, які вже господарюють органічними методами, або перебувають у процесі переходу на них, на зібрання з’їхалося чимало. Так, Володимир Ярошенко із Семенівського району відмовився від застосування будь-якої сільськогосподарської хімії 15 років тому. І хоча після цього в нього дещо зменшилася врожайність пшениці й ячменю, зате підвищилася якість зерна. Зокрема, зараз в його господарстві отримують пшеницю із найвищим вмістом білку в районі. А врожаї гречки й соняшнику на органіці, навпаки, зросли. Фермер пов’язує це з тим, що чисті квіти охочіше відвідують бджоли. Поділився Володимир Михайлович і своєю тривогою щодо законодавчої незахищеності оздоровленої землі. Це призводить до того, що після закінчення договору оренди й зміни орендаря площі, що були органічними, потрапляють в інтенсивне використання. Нещодавно саме так трапилося з 80 га сертифікованої землі в Семенівському районі. В. Ярошенко переконаний, що в законодавстві необхідно закріпити норму, відповідно до якої така земля може бути передана лише тому, хто й надалі підтримуватиме її унікальний статус. Чи, принаймні, органічні господарі повинні мати першочергове право на її оренду.   

Під час засідання всі бажаючі мали можливість висловити свої думки, побажання і пропозиції. Для кожного ці три години надзвичайно цікавого спілкування залишили лише приємні враження, і зростало переконання, що ми здатні щось змінити, якщо є бажання, досвід і знання. Завдяки цьому є надія, що вже у недалекому майбутньому люди зрозуміють важливість простих істин органічного землеробства, які беруть початок із давніх часів і ведуть до подолання глобальних світових проблем. 

Наталія Хорольська, Ганна Козельська