Здоров’я чи хвороба: вибираємо самі

Нещодавно довелося прочитати в одній статті, що нібито дослідження якихось там учених не показали різниці між органічними й звичайними продуктами. Мовляв, їхня поживність, вміст білків, жирів, вуглеводів та інших речовин, за винятком хіба деяких вітамінів і мікроелементів, – однакові. Таким чином автор статті натякав споживачам, що не важливо, які саме продукти купувати, – поживні речовини все одно будуть отримані в однаковій кількості. 

Без сумніву, стаття та була замовною. Адже цілковите безглуздя – вимірювати цінність продуктів, вироблених за різними технологіями, лише кількістю калорій чи протеїну. Такий підхід вигідний тільки виробникам і продавцям пестицидів та агрохімікатів чи тієї самої «звичайної» продукції, але аж ніяк не споживачам. І добре, що є науковці, які можуть розповісти про справжню різницю між цими продуктами, яка вимірюється впливом на здоров’я людей.

Одна з таких учених – Вікторія Почерняєва, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри радіології та радіаційної медицини Української медичної стоматологічної академії. Її робота пов’язана, зокрема, із дослідженням впливу тих чи інших чинників на виникнення онкологічних захворювань. Вона намагається привернути увагу людей і до здорового харчування. Доповідь «Вплив довкілля на здоров’я людини», де йдеться про ризики, з якими ми стикаємося в повсякденному житті, Вікторія Федорівна представила на засіданні круглого столу в рамках науково-практичного семінару «Від ноосфери В. І. Вернадського до агросфери С. С. Антонця», який відбувся нещодавно в Михайликах (про нього ми писали в попередньому випуску газети). Упевнені, що факти, які вона навела, потрібно знати кожній людині, яка хоче бути здоровою.

В. Ф. Почерняєва розповіла, що рівень захворюваності на рак в Україні зріс через 20 років після аварії на Чорнобильській АЕС. Але підвищена радіація – далеко не єдиний фактор, який шкодить нашому здоров’ю. Вчена нагадала відому формулу: на 10% здоров’я людини залежить від якості медичного обслуговування, на 15% – від спадковості, на 25% – від довкілля і на 50% – від нашого способу життя. Отже, певною мірою ми можемо обирати, як жити, щоб не хворіти. А для цього маємо бути, перш за все, обізнаними.

Отримання кожним громадянином України повних і достовірних відомостей про стан навколишнього природного середовища гарантує Конституція нашої країни та інші закони. Та насправді багато таких відомостей замовчується, і ми часто думаємо, що екологічні проблеми – десь далеко, а нас це не стосується. Насправді ж, за даними Вікторії Почерняєвої, з екологічними причинами в Україні пов’язано 30–40%, а за деякими оцінками – навіть 40–60% передчасних смертей щорічно. Тож екологічні проблеми стали в нашій країні питанням національної безпеки.

Значна частина наших співгромадян втрачає здоров’я, а то й життя через онкологічні захворювання. Ступінь ризику їхнього виникнення залежить від низки несприятливих чинників, зокрема й екологічних. І на першому місці серед них – вплив токсичних речовин різного походження, у тому числі – й тих, які надходять в організм з продуктами харчування. Цей фактор спричинює 60 % ризику розвитку онкозахворювань. На другому місці – паління та часте штучне переривання вагітності, відмова від грудного вигодовування немовлят, використання протизаплідних гормональних засобів – ці фактори збільшують ризик на 20 %. На третє місце науковці ставлять негативні емоції, стреси, страхи (10 %). Далі йдуть іонізуюча та сонячна радіація (6 %) і професійні шкідливості (4 %).

Які ж токсичні речовини довкілля шкодять нашому здоров’ю? Звісно, найбільше – викиди промислових підприємств та речовини, що потрапляють в довкілля з сільськогосподарського виробництва. Загалом агропромисловий комплекс, через використання гербіцидів, інсектицидів, десикантів та іншої «хімії», є одним із найбільших забруднювачів природи. Тисячі заводів по всьому світу виробляють різноманітні хімічні препарати для інтенсивного сільського господарства, вже на цьому етапі отруюючи довкілля шкідливими відходами. А далі мільйони тонн продукції цих підприємств опиняються на полях, звідки потрапляють в атмосферу, питну воду і, звичайно ж, у продукти харчування. Проблемою є й утилізація тих пестицидів та агрохімікатів, які з тих чи інших причин залишилися невикористаними.

Свій внесок робить і харчова промисловість, додаючи в свою продукцію різні штучні консерванти, барвники тощо. Зрозуміло, що органічне виробництво не має цих недоліків і не постачає в довкілля та людям на столи шкідливих речовин.

Проте виробників органічної продукції мало, принаймні в Україні, та й більшість споживачів самі не цікавляться, чим же вони насправді харчуються. У результаті кожна людина за рік з’їдає в середньому 2–5 кг несумісних із життям речовин.

Науковці склали своєрідний рейтинг продуктів, небезпечних для здоров’я, які мають канцерогенну дію. Очолюють цей список солодкі газовані безалкогольні напої. Це й не дивно, адже в їхньому виробництві використовують такі шкідливі речовини, як замінники цукру, барвники, консерванти, ароматизатори тощо. Про напій одного відомого виробника ходять анекдоти – нібито ним можна городніх шкідників труїти або іржу на автомобілях виводити. На жаль, це не жарти і, за словами Вікторії Почерняєвої, цей напій та йому подібні насправді не є продуктами для вживання всередину...

Друге місце в рейтингу займають маргарини та продукти, в яких їх використовують (наприклад, випічка). Річ у тім, що в процесі виробництва маргарину в ньому утворюються канцерогени – трансізомери, або трансжири. Вживання лише 40 г цього продукту на добу значно збільшує ризик захворювання на рак молочної залози, ішемічну хворобу, інфаркт міокарда.

На третьому місці – ковбасно-сосисочні вироби. Шкідливе тут не саме м’ясо як таке, а ті речовини, що потрапляють у нього під час промислового вирощування тварин (наприклад, стимулятори росту, антибіотики), а також  ті, з допомогою яких примудряються зробити ковбасу навіть без м’яса, – знов-таки ароматизатори, барвники, підсилювачі смаку тощо.   

Наступними пунктами у списку йдуть майонези промислового виробництва; продукти швидкого приготування (наприклад, ті макаронні вироби, які треба лише залити окропом, бульйонні кубики, концентрати й т. ін.), а також продукція значної частини закладів швидкого харчування, особливо певних мереж; кетчупи, соуси, заправки, закуски фабричного виробництва; картопля «фрі», смажені на жирі пиріжки, пончики, чіпси; солодощі.

Звісно, є й інші джерела шкідливих речовин. Серед них – побутова хімія, тобто різні засоби для чищення, миття, прання, ароматизації і т. д. Навіть синтетичні лікарські засоби можуть не лише рятувати, а й викликати так звані «медикаментозні» хвороби. Наприклад, у США 15 % пересадок печінки проводять людям, в яких цей орган вийшов з ладу через вживання звичайного парацетамолу.

Нагадала доповідачка й про різноманітне випромінювання, яке також негативно впливає на людину. Зокрема, це стосується мобільних телефонів, високовольтних ліній, передатчиків стільникового зв’язку. Навіть засмага в солярії може призвести до раку шкіри. До слова, у багатьох країнах солярії вже заборонені.  

То що ж робити – взагалі не їсти, не прати, не мити посуд, не користуватися мобілкою? Звісно, неможливо зовсім відмовитися від усього того, що дає сучасна цивілізація. Та, на щастя, в багатьох випадках ми поки що маємо здорову альтернативу. Наприклад, відмовившись від шкідливих продуктів харчування, можемо замінити їх продукцією органічних виробників або власноруч вирощеними овочами, фруктами – звісно, не застосовуючи на городі чи в садку агрохімікатів. Замість ковбаси сумнівного походження краще використовувати страви, приготовлені з натурального м’яса, замість фабричних солодких напоїв – домашній сік або компот. Мобільний телефон можемо не носити постійно в кишені, а перекласти в сумку. Медикаменти застосовувати лише за призначенням лікаря. Посуд можна відмити за допомогою харчової соди або гірчиці. Усі ці рекомендації – дуже прості, не знижують якості життя, але дозволяють зберегти здоров’я.

Ганна Козельська

Назад до списку