Німецький погляд на український чорнозем

"У вас дуже хороша земля. Це – багатство, яке треба зберегти. Дай Бог, щоб ви так господарювали ще сто років", – саме так висловився про ґрунт полів нашого підприємства один із провідних ґрунтознавців Німеччини Юрій Клєр.

Науковий співробітник робочої групи "Ґрунтова фізика" Інституту аграрної екології Баварського науково-дослідного центру для сільського господарства Юрій Клєр певною мірою наш співвітчизник, адже народився в колишньому СРСР. Він – нащадок німців Поволжя, переселених на Алтай. Там, у сибірському краї, й з'явився на світ майбутній ґрунтознавець. Закінчив Барнаульський сільськогосподарський інститут, трудився агрономом у колгоспі. А останні два десятиліття живе й працює на батьківщині предків, де знайшов себе у справі дослідження ґрунтів і надання рекомендацій сільгоспвиробникам з їхнього використання й збереження.

– Наш інститут – проміжна ланка між Баварським міністерством сільського господарства і сільгоспуправліннями на місцях, – пояснює Юрій Клєр. – Наше завдання – науковий супровід сільськогосподарського виробництва, особливо, коли у фермерів виникають проблеми в їхній діяльності. У таких випадках виробники звертаються у сільгоспуправління. Коли там накопичується певна кількість звернень, управління доповідає про це міністерству, і разом з науково-дослідним центром починається вирішення тих чи інших проблем. Міністерство виділяє кошти, а центр направляє на місце відповідних фахівців. Буває, що в процесі цієї роботи народжуються докторські дисертації. Ми в інституті маємо необхідні лабораторії, інструменти, знання, щоб дослідити й вирішити будь-яке питання за нашою спеціалізацією, зокрема – пов'язане з ґрунтами.

Проводить інститут і довготермінові дослідження. По всій Баварії визначено 136 ділянок на полях реально діючих господарств. Тут уже чверть століття науковці відстежують зміни в ґрунтах, що відбуваються під впливом обробітку. Інтервали між дослідженнями – 10 років. За результатами науковці бачать як загальну тенденцію змін на всій площі Баварії, так і в окремих господарствах, надають відповідні рекомендації.

Подібні дослідження протягом тижня Юрій Клєр планував проводити і в Україні. У нашу країну ґрунтознавець приїхав на прохання австрійської фірми Пьоттінгер, виробника сільськогосподарської техніки. Багато цієї техніки працює зараз в Україні, і виробники хочуть знати, як вона поводиться на наших ґрунтах.

– Є питання, які важко вирішити не маючи достовірної інформації про умови, в яких працюють наші машини, – говорить Сергій Логвиненко, директор з продажу ДП "Пьоттінгер-Україна". – Ця інформація необхідна для подальшого удосконалення техніки. З іншого боку, керівництво компанії хотіло б зрозуміти, чому в Україні на хороших ґрунтах виробники не отримують настільки високих результатів, як могли б. Тож, можливо, разом вдалося б знайти рецепт, як вирощувати більші врожаї, отримувати продукцію вищої якості.

Юрій Клєр і Сергій Логвиненко разом із директором ДП "Пьоттінгер-Україна" Вадимом Андрущаком і спеціалістом з маркетингу Володимиром Мирненком побувають в ряді господарств з різними кліматичними умовами та ґрунтами. Зокрема, відвідають підприємства в Полтавській, Черкаській, Київській, Житомирській областях. В усіх цих виробників є техніка компанії Пьоттінгер.

Перше господарство, в яке приїхав науковець, – це ПП "Агроекологія". І справа навіть не в тому, що господарство вже ряд років співпрацює з фірмою Пьоттінгер, зараз тут працює сівалка компанії.

– Ми вибрали органічне господарство, землю якого візьмемо за еталон, – розповів Сергій Логвиненко. – З нею ми порівнюватимемо ґрунт інших підприємств. Адже ми не можемо порівнювати його, наприклад, із баварською землею. Щоб рішення, які прийматимемо, не були абстрактними, для зразку потрібен саме хороший український чорнозем із стабільною структурою.

Юрій Клєр розпочав свої дослідження в польових умовах. Перші інструменти науковця зовсім прості: лопата, бур, ніж, лінійка, невеличкий металевий циліндр, шматок фанери. І, звісно ж, власні руки та органи почуттів. Маючи досвід, навіть без складних аналізів можна визначити багато показників стану ґрунту. Так, Юрій Олександрович просто в полі зробив певні висновки про склад ґрунту, наявність у ньому гумусу, вологи, його щільність на різній глибині тощо. Наприклад, на полі за Перетятьком, де протягом трьох років вирощувалася люцерна, він звернув увагу на ущільнення ґрунту на глибині 25–30 см від поверхні. Зважаючи на те, що в нашому підприємстві не застосовують оранку, на думку фахівця, причина цього ущільнення – не в ґрунтообробних агрегатах, а в надмірному тиску важкої техніки на ґрунт. У тому ж таки шарі землі та в ще глибших є багато добре розвинених корінців рослин. Це засвідчує, що ущільнення поки що не заважає рослинам. Утім Юрій Клєр радить звернути увагу на цей показник і вжити заходів для зменшення тиску на ґрунт, зокрема, випускати трактори в поле на не повністю накачаних шинах, намагатися не заїжджати сюди, поки ґрунт містить надлишок вологи.

В цілому ж німецький науковець був у захваті від нашої землі, сказав, що багато баварських фермерів могли б нам позаздрити, і побажав господарювати, зберігаючи й примножуючи родючість ґрунту, ще довгі роки. Для детальніших досліджень, що будуть проведені в лабораторних умовах, Юрій Клєр узяв кілька зразків ґрунту.

Спілкуючись з Юрієм Олександровичем, ми, звісно, цікавилися й тим, як господарюють німецькі фермери. Виявляється, що досить багато питань там контролює держава, і до фермера, який не дотримується умов, що сприяють збереженню довкілля, можуть застосувати певні санкції. Увагу там звертають здебільшого на ті ж самі моменти, що й у нас. Наприклад, якщо господарство розташоване на нерівному рельєфі, землю фермер мусить обробляти впоперек схилів. Вінповинен стежити, щоб шкідливі речовини або рідка фракція гною не забруднювали воду, не турбували навколишніх мешканців тощо.

Особлива політика держави щодо питної води. Оскільки в наш час неможливо гарантувати чистоту води в колодязях, у Німеччині навіть фермери, які живуть на хуторах, мають централізоване водопостачання і колодязну воду використовують лише для технічних потреб. Причому, якщо людина захворіла, одне з перших запитань лікаря: "Яку воду ви вживаєте?" Якщо пацієнт зізнається, що пив з колодязя, йому навіть не виплатять медичної страховки. Водночас компанії, які експлуатують мережі водогонів, відповідають за якість води в них, вживають заходів для її очищення, тому й вважається, що вона безпечна для здоров'я. Утім, забезпечити населення повністю чистою водою все одно важко. Тому розробляються різні проекти, як поліпшити становище. Наприклад, є пропозиції встановлювати додаткове очисне обладнання на... каналізації окремих квартир, в яких є хворі, що постійно приймають ті чи інші синтетичні ліки. Річ у тому, що залишки цих речовин не затримують очисні споруди міст, і вони потрапляють у річки, а звідти – у водогін і можуть шкодити іншим людям.

Узагалі в Німеччині, як і в багатьох інших країнах, помітно підвищення інтересу до здорового способу життя. Так, все більше німців обирають для свого харчування органічні продукти. Причому, купити їх можна не лише в магазинах. Наприклад, популярною є торгівля просто з поля. Для цього десь з краю поля, біля траси фермер ставить контейнер зі своєю продукцією, скажімо, картоплею. Тут також встановлені ваги й скринька для грошей. Будь-хто може зупинитися біля цього контейнеру, зважити потрібну кількість продукції і вкинути в скриньку гроші. Цікаво, що у німців не виникає бажання прихопити картоплю не розрахувавшись за неї, хоча за контейнером ніхто не стежить і весь процес купівлі-продажу побудований на довірі між покупцем і виробником...

У нашій країні ми поки що такого рівня довіри не досягли. Утім, про те, щоб споживати здорову їжу, українці також замислюються все частіше. Та й жити у чистому довкіллі хочуть так само, як і мешканці інших країн. І приємно, що візит німецького ґрунтознавця ще раз довів правильність нашого курсу на біологізацію виробництва, засвідчив, що зусилля зі збереження й підвищення родючості ґрунту потрібні людям – і зараз, і в перспективі.

Ганна Козельська

Назад до списку