Зерно за оренду паїв ллється в селянські засіки

За традицією, що склалася в ПП «Агроекологія», підприємство починає розраховуватися з власниками землі вже першим зерном, отриманим з полів. Цьогоріч перші тонни пшениці озимої надійшли на тік 3 липня, а вже 8-го числа зерно було нараховане на паї, і 9 липня почалася його видача. Трохи пізніше, 17 липня, стали видавати й ячмінь. Ті ж, кому зерно не потрібне, одержують гроші.

Утім, достатньо завітати зранку на будь-який тік, щоб побачити: більшість орендодавців все ж беруть зерно. Адже в селі так заведено – утримувати власних курочок, свинку, а то й корівку. Всі вони потребують якісного корму, а кращого, ніж зерно з «Агроекології», годі й шукати. До речі, на тих таки токах видно, з яких саме куп видають збіжжя орендодавцям. Це – чудове зерно продовольчої якості. Тож, якщо хтось хоче постійно мати вдома найсмачніші пироги й вареники, отриману пшеничку можна перетворити на борошно. І для того, щоб це зробити, не треба навіть кудись везти зерно. 

Той, хто хоче отримати борошно, може залишити потрібну для переробки кількість зерна на тому складі, де його одержував – в Михайликах, Куйбишевому чи Ставковому. Для цього треба звернутися до завідуючого складом. Коли борошно буде готове (а переробляємо його на власному млині підприємства в Михайликах), можна його отримати на тому ж складі. 

Люди, яких довелося зустріти біля комір, задоволені і якістю зерна, і обслуговуванням, яке працівники складів намагаються проводити швидко, без затримок. В цю гарячу пору їхній штат посилений молоддю. На току в Михайликах зараз працюють вагарями дві симпатичних дівчини – Людмила Калин і Тетяна Драч. 

Людмила освоїла професію вагаря ще торік, коли була в господарстві на практиці. Зараз вона вже закінчила Полтавську філію Європейського університету за спеціальністю фінанси і кредит, працює в планово-економічному відділі підприємства. Але йдуть жнива, тому на цей гарячий час знову пішла забезпечувати облік зерна на току. І хоча іноді робота буває досить напруженою, дівчина не скаржиться, навпаки, зазначає, що працювати тут цікаво. 

Тетяна – студентка, майбутній програміст, закінчила 2-й курс Харківського політехнічного університету. Зараз вона на канікулах і вперше вирішила попрацювати на виробництві. Тож нині опановує роботу вагаря. І дуже добре, що молодь, навіть навчаючись у місті, не боїться праці в селі, адже, – де родився, там і знадобився, – кажуть в народі.

Видача зерна триватиме й надалі. Попереду ще – збирання цілого ряду культур. Тому веселий людський гамір на токах не змовкатиме, поки власники землі не отримають весь розрахунок. А якщо комора повна, то, як відомо, й зима не страшна.

Олександр Фесенко, економіст з рослинництва