Створили гарні умови для овець і кіз

Ми продовжуємо розвивати галузь вівчарства й козівництва. Так, нещодавно дрібну худобу переселили у кращі умови, що відразу дало позитивні результати.

Розведення овець і кіз – справа, яка на Полтавщині була традиційною протягом тривалого часу. Тут навіть виведено дві породи овець – решетилівську й сокальську. Саме на Полтавщині свого часу з’явилося перше в Україні племінне стадо високопродуктивних зааненських кіз. На жаль, в останні два десятиліття поголів’я дрібної рогатої худоби тут різко зменшилося. Зараз в області її утримують переважно в присадибних господарствах, а також окремі фермери. 

Тим приємніше, що в нашому підприємстві вдалося розвести чималу отару овець. Крім того, минулого року ми завезли ще й кізочок, які мають стати основою для високопродуктивного стада цих тварин. Але утримання й розведення дрібної худоби має свої особливості. Тож минулого року ми розпочали ревізію й упорядкування стада, поліпшення умов утримання цих тварин. Продовжуємо цю роботу й зараз. Так, нещодавно племінні вівці й кози «переїхали» в нове житло.

На МТФ №1 ми пристосували два приміщення для утримання тварин. Внутрішній простір кожного приміщення розділений на окремі станки, кожен з яких розрахований на 4–6 дорослих тварин. Саме таке утримання – не у загальній отарі, а невеликими групами, дозволяє стежити за станом кожної тварини, впорядкувати годівлю, вести племінну роботу. Станки забезпечили солом’яною підстилкою, є невеликий рейковий кормороздавач, який полегшує роботу персоналу.

Щоб розсортувати стадо, ми запросили фермерів-вівчарів, які спеціалізуються на утриманні й розведенні овець. Вони перевірили кожну тварину на наявність і кількість зубів – від цього залежить, наскільки тварина здатна поїдати корми. У вівцематок перевірили, наскільки розвинені молочні залози, чи немає в них маститів. Певну кількість тварин після цього відбракували й поставили на відгодівлю. Відібраних для племінної роботи маток і ярок оселили в станках по 4–5 тварин, залежно від їхньої живої маси, віку й фізіологічного стану. 

Наші консультанти також провели навчання для працівників МТФ №1, які доглядатимуть за дрібною худобою. Їм розповіли й показали на конкретних прикладах, як доглядати за цими тваринами, годувати їх, визначати овець в охоті. Особливої уваги потребують новонароджені ягнята. Адже ці тваринки не завжди відразу починають ссати матку, до того ж, вівця може не підпустити до себе свого ж малюка, а інші тварини, чогось злякавшись, можуть його узагалі затоптати. Тому ми в окремій кімнаті зробили теплі ящики для новонароджених ягнят, де вони спокійно зігріваються й обсихають протягом двох годин. Потім спеціально навчений працівник повертає ягня в станок, допомагає йому знайти соски, стежить за тим, щоб вівцематка прийняла дитинча. Ця практика вже показала свою результативність: за місяць ми отримали 75 живих ягнят. Це гарний результат.

Важливо й те, що проводиться планове поліпшення стада. Так, у нас для розведення відібрано близько сотні маток. Ми унеможливили безсистемне розмноження овець, ще минулого року відділивши від отари баранців, каструвавши їх і поставивши на відгодівлю. Вчасно переводимо до цієї групи і тих баранців, які народжуються після цього. Це дозволяє уникнути спорідненого спаровування, народження слабкого потомства. Оскільки основний напрямок продуктивності нашої отари – м’ясний, подбали про відповідних плідників. Для поліпшення м’ясних якостей наших тварин, ми придбали двох племінних баранів харківського м’ясного типу. За певним графіком запускаємо плідників у станки до вівцематок для запліднення. Це дозволяє зафіксувати дати осіменінь, визначити приблизні дати окотів, знати, від яких конкретно тварин народжене те чи інше ягня, що має значення для подальшої племінної роботи.  

До речі, під час спілкування з вівчарями, дослідження ринку, виявилося, що продукція вівчарства має попит. Так, м’ясокомбінати охоче беруть відгодованих валухів і відбракованих вівцематок. Нещодавно в нас купили вже 60 таких тварин. Крім того, минулого року після стрижки овець ми продали всю вовну. Був період, коли її практично неможливо було збути. Зараз ситуація змінилася на краще, запрацювало підприємство, яке виробляє вовняні нитки, килими. Тож і вовна тепер дає, хоч і невеликий, але дохід. 

Звісно, не забуваємо й про кіз. Ці тварини в Україні знову стають популярними, насамперед – завдяки молоку, з якого можна виробляти дуже смачні сири. Наших кіз ми також оселили в реконструйованому приміщенні на МТФ №1. Утримуємо їх у таких самих станках, що й овець, по п’ять голів у станку. Невдовзі їх уже можна буде парувати, отже, зараз шукаємо для них племінних козликів. Наші кози мають гарне походження й потенціал продуктивності. Тож підбір відповідних плідників дозволить вести роботу з поліпшення стада й серед цих тварин.  

Отже, робимо все, щоб наша дрібна рогата худоба була забезпечена всім необхідним. Тому маємо обґрунтовані сподівання, що незабаром отримаємо високопродуктивне стадо, яке постачатиме органічну продукцію, а вівчарство й козівництво стануть повноцінними напрямками тваринницької галузі підприємства.

Оксана Прокопенко, заступник генерального директора з тваринництва