Спочатку – порядок на полях, потім – на ринку

Створення й насичення ринку органічної продукції в Україні вимагає зусиль як від виробників, так і від держави. Ця тема стала однією з основних під час чергового об’їзду полів ПП «Агроекологія».

2 червня Семен Свиридонович Антонець запросив у господарство кандидата сільськогосподарських наук, професора Полтавської державної аграрної академії, заступника голови ГС «Полтавське товариство сільського господарства» Миколу Миколайовича Опару, який постійно вивчає досвід органічного землеробства «Агроекології», багато робить для його поширення. Кожна така поїздка додає науковцю нових знань, стає темою для написання наукових робіт і статей. Участь в об’їзді полів також взяли головний агроном підприємства Сергій Козін, та завідуючий складом Михайло Лега.

…До намічених полів вирушаємо Опішнянською трасою. Звернувши з неї на Зелену дорогу, на схилі бачимо ділянки, розмиті дощами. Землевласники вирішили самостійно вирощувати сільськогосподарські культури на власних паях, але, на жаль, не мають для цього необхідних знань. Семен Свиридонович звернув увагу учасників об’їзду на те, що, маючи ділянки на схилах, власники почали орати землю й вирощувати просапні культури – соняшник, кукурудзу, чого на таких землях категорично робити не можна через загрозу ерозії. І вона не забарилася: дорогоцінні метри їхніх наділів буквально «з’їдають» рівчаки, втрачається родючий оздоровлений чорнозем, вода розмила й дорогу, яка проходить біля ділянок.

– Ще в 70-х роках минулого століття влада проводила протиерозійну політику,– нагадав Семен Свиридонович. – Схили засівали багаторічними травами, проводили спеціальні агротехнічні заходи. В нашому підприємстві це поле багато років було залужене, тут косили люцерну на сіно, ерозія була зупинена.

Помітно, що рослини на деяких ділянках потерпають від бур’янів, власники вирішують цю проблему з допомогою гербіцидів. Поряд з полем «Під Гребіняками», помітили, що на сусідньому фермерському полі кукурудза оброблена гербіцидами, від чого рослини пожовкли.

Семен Свиридонович занепокоєний таким сусідством. Незадовго до об’їзду на адресу підприємства надійшло запрошення на семінар під назвою «Формування ринку органічної продукції в Україні».

– Про який порядок на ринку продукції можна говорити, коли в полі немає порядку? – запитує знаменитий хлібороб.

На думку Семена Свиридоновича, формування такого ринку неможливе без наведення ладу там, де вирощується органічна продукція. Вже вкотре він піднімає питання про впорядкування виділення паїв людям, які хочуть господарювати самостійно. Він переконаний, що цього категорично не можна робити посеред масиву органічного поля. Адже це не тільки створює значні незручності як для землевласника, так і для підприємства, але ще й наражає на небезпеку забруднення органічного врожаю пестицидами, що їх так щедро використовують на своїх ділянках власники земельних ділянок. Те саме стосується й площ, які межують із полями фермерів та сусідніх сільгосппідприємств. Органічні господарі не захищені законом від застосування сусідами заборонених у органічному виробництві препаратів.

Семен Свиридонович також констатував, що нині зустрічається й таке ганебне явище, як фальсифікація органічних продуктів. Наприклад, деякі фермери вносять певну кількість мінеральних добрив та засобів захисту рослин і при цьому стверджують, що їхня продукція – органічна, хоча насправді це не так.

– Треба захистити, розширити органічне землеробство, а тоді вже говорити про органічний ринок, – вважає засновник ПП «Агроекологія». – Щоб органічні продукти були доступні для населення, а органічний ринок був насичений продукцією, корисною для здоров’я людей.

На полі «Під Гребіняками», яке має площу 147 га, милує око пшениця – густа, темно-зеленого кольору. Основну частину площі займає німецький сорт Акротос. Ця пшениця зарекомендувала себе в Україні як високоврожайний сорт з високими хлібопекарськими якостями. В «Агроекології» вона висіяна вперше. На прохання науковців Полтавської державної аграрної академії, тут також посіяно шість дослідних сортів пшениці їхньої селекції.

– Миколо Миколайовичу, чому пшениця така зелена?– запитує Семен Свиридонович.

– У землі достатньо азоту, бо попередниками були багаторічні трави, бобові культури, – відповідає професор.

– Застосована система природного відтворення родючості ґрунтів, – доповнює засновник підприємства.

Про агроприйоми, які проводились на цьому полі, розповів Сергій Козін. Він постійно оглядає ці експериментальні ділянки, спостерігає розвиток рослин, контролює наявність хвороб, вивчає опірністю пшениці до них, робить висновки.

Наступне поле, де робимо зупинку, – «На Христі». Тут на 140 га посіяна кукурудза, попередником для якої був соняшник. Завдяки грамотній агротехнічній роботі (снігозатримання, внесення компосту в кількості 20 т/га, обробіток ґрунту, догляд за посівом), отримано гарні сходи кукурудзи без бур’янів.

Далі Семен Свиридонович звернув увагу присутніх на різницю у висоті сходів кукурудзи в різних частинах поля обабіч Харенок Там, де поле з обох боків прикриває лісосмуга, сходи кращі, вищі. Це відбувається завдяки тому, що лісосмуга сприяє снігозатриманню, накопиченню і збереженню вологи, захищає культурні рослини від вітрів і протягів.

Біля Маначинівки відмітили ще одне поле пшениці, розділене на 12 смуг. Тут також закладені дослідні ділянки. Агрономи випробовують сорти пшениці, які найкраще підходять для умов «Агроекології».

На багатьох площах, повз які проїжджаємо, бачимо різноманітну техніку, адже зараз на полях – гаряча пора. Прополюють кукурудзу і соняшник, скошують зелену масу, дискові борони готують площі під посів озимої пшениці.

Автомобіль зупиняється біля одного з полів, де еспарцет уже зібраний. Микола Миколайович з допомогою спеціального прибору перевіряє наявність вологи в ґрунті. Ці дані необхідні для наукової роботи. Лінійка вільно входить у ґрунт на глибину 10–15 см, вже на глибині 5 см вологи вдосталь.

– Вологи достатньо, азоту теж, і все це – завдяки правильній технології, – констатує науковець.

…Черговий об’їзд завершений. Кожен із його учасників отримав чимало вражень і інформації, необхідної для подальшої роботи. А ще – доторкнувся до мудрості патріарха органічного землеробства. Безумовно, якщо до неї дослухаються й державні діячі, у нашій країні буде і корисна продукція для людей, і розвинений органічний ринок.

Олександра Калашнікова

Повернутись до списку новин