40 років органічній Україні: досвід і перспективи

Поєднання науки та практики, праці й свята: такими стали два дні, 21 і 22 червня, під час яких на Полтавщині відбулися масштабні органічні заходи – конференція в Полтавській державній аграрній академії «Органічне рослинництво: найкращі практики за 10 років» та День органічного поля в ПП «Агроекологія».

Динамічна галузь країни

Нинішній рік видався щедрим на заходи, події і ювілеї в органічному секторі України. Тут і виставки, і семінари, і конференції, і дні поля, і важливі для галузі державні рішення. Так, якраз у день проведення конференції відбулося засідання профільного комітету Верховної Ради України, на якому розглядали проект закону «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». За результатами засідання законопроект був винесений на сесію Верховної Ради для голосування у другому читанні. Сама ж конференція стала своєрідним підбиттям підсумків десяти років активного розвитку органічного руху в Україні та водночас – можливістю поглянути у майбутнє галузі.

За словами одного з організаторів заходу, директора органу сертифікації «Органік стандарт» Сергія Галашевського, основна мета конференції – підвищити рівень знань виробників, без чого неможливий подальший розвиток. Адже лише за кілька останніх років відбулося багато змін, з’явилися нові підходи в органічному виробництві. Іноземці, які бувають у нашій країні і відвідують органічні підприємства, приємно здивовані їхнім рівнем. Але зупинятися не можна. Тож два дні органічних заходів – вдале поєднання теорії з практикою, коли найкращі спікери можуть поділитися своїми секретами, а безпосередньо на виробництві можна ознайомитися з технікою, технологіями, реальними полями.  

– Органічний сектор – один із найбільш динамічних в Україні, – зазначила, звертаючись до учасників конференції, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. – Перша причина цього – сектор відносно молодий: активно почав розвиватися з 2008-го року. Друга – розвивається завдяки ринковій спрямованості, завдяки тому, що українські виробники орієнтовані на світовий ринок, насамперед – на європейський. І це рухає й український ринок. Третя причина – цей сектор дуже перспективний для держави, для Мінагрополітики. Є вже й регіональні програми підтримки органічних сільгоспвиробників. І ця підтримка буде посилюватися.

Ольга Трофімцева повідомила, що зараз в Україні 381 тис. га земель сертифіковані як органічні або перебувають у перехідному періоді. Це – менше 1% загальної площі земель сільськогосподарського призначення нашої країни, утім, за цим показником Україна входить до двадцятки світових лідерів. На переконання заступника міністра, потенціал для зростання ще є, тож воно триватиме.

– Сьогодні ми не бачимо передумов для зменшення попиту на органічну продукцію у світі, – говорить вона. – Упевнена, що розвиток сектору в Україні надалі відбуватиметься не лише за рахунок розширення площ, а й завдяки впровадженню новітніх технологій, використанню сучасної техніки, зростанню продуктивності. Я – оптимістичний симпатик цього сектору.

Представниця міністерства вважає, що ті понад 400 операторів органічного ринку, які діють в нашій країні зараз, – це піонери, котрі є взірцем для інших виробників харчових продуктів. Адже саме на цих підприємствах найкраще простежуються всі виробничі процеси, постійно відбувається оновлення виробництва, тут знаходять передові рішення щодо вирощування продукції, її зберігання тощо.

Серед лідерів органічної галузі в Україні – і Полтавщина. Напевне, так і має бути, адже саме тут зароджувався органічний рух нашої країни, який у ці дні відзначає ще один ювілей: 40 років тому засновник ПП «Агроекологія», Герой України Семен Свиридонович Антонець відмовився від застосування пестицидів на своїх полях. Щоправда, тривалий час на теренах області це підприємство залишалося єдиним органічним. Але за два останніх роки, як повідомив заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Олег Палій, кількість операторів органічного ринку на Полтавщині збільшилася практично вдвічі – з 12 до 23. У шести з них сертифікована переробка, тобто вони реалізують уже не сировину, а органічні продукти для кінцевих споживачів. Площа під органічним виробництвом досягла майже 20 тис. га, або 1,5% від усіх сільгоспугідь області. Діють на Полтавщині і організації, які популяризують органічне виробництво, надають виробникам консультації, інформаційну підтримку тощо. Це – Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства», об’єднання «Полтава органік». А науковці Полтавської державної аграрної академії вивчають досвід органічного виробництва, узагальнюють його, видають відповідну літературу.   

Виклики й здобутки

Під час конференції своїм досвідом змогли поділитися представники органічних операторів та їхніх партнерів – наукових установ, сертифікаційного органу, компаній з виробництва й постачання техніки тощо. Особливими почуттями був наповнений виступ представника одного з організаторів конференції – Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) – експерта напрямку сільськогосподарських орних культур Торальфа Ріхтера. Цей інститут кілька років поспіль працював у нашій країні над проектом «Розвиток органічного ринку в Україні». Саме завдяки йому багато виробників зацікавилися органічною галуззю, змогли отримати знання й різноманітну підтримку для переведення своїх господарств на екологічно безпечні технології. Цими днями проект добіг свого завершення. Торальф Ріхтер окреслив основні досягнення проекту, подякував усім за співробітництво і пообіцяв, що FiBL і надалі співпрацюватиме з Україною. Але перш за все майбутнє галузі залежить від самих виробників.

– Всі досягнення треба утримати на належному рівні, – сказав представник FiBL. – Адже залишається багато питань, актуальних і в нинішньому році, і на майбутнє. Це – забруднення ґрунтів, ґрунтообробна техніка, собівартість продукції рослинництва та ін. Але органічний ринок – перспективний, він зростатиме, й імпортери нарощуватимуть обсяги.

Ще один представник FiBL, спеціаліст відділу міжнародного співробітництва Харун Цичек, зупинився на особливостях ведення органічного землеробства у посушливих зонах. Через зміни клімату ця тема стає все актуальнішою і для центральних регіонів України. Пан Цичек розповів про ряд проведених фахівцями інституту досліджень, в тому числі – впливу різних типів обробітку на вміст азоту в ґрунті. Так, вони підтвердили, що постійна оранка зменшує кількість азоту. Деякі дослідження були дещо несподіваними. Наприклад, спеціалісти інституту вивчали вплив випасання худоби на стан земель і зробили висновки, що правильне, науково обґрунтоване застосування цього прийому може зменшити кількість шкідників і хвороб рослин, повернути в ґрунт значну частину азоту, допомогти контролювати бур’яни.

Зацікавив присутніх виступ німецького бізнесмена Міхаеля Хорша, власника компанії Horsch – відомого виробника ґрунтообробної техніки, популярної, зокрема, і в українських органічних господарів. Утім, пан Хорш розповів не лише про техніку. Крім машинобудівної компанії, він має також і фермерське господарство на 200 га землі. Тож поділився з українськими колегами практичним досвідом виробництва, власними напрацюваннями щодо технологій обробітку ґрунту. Але почав з того, чому зацікавився органічним напрямком.

Якось Міхаель Хорш вирішив дослідити, що містить один із популярних продуктів, який вважають корисним для здоров’я. Отже, у звичайному німецькому супермаркеті купив мюслі й віддав їх на дослідження у лабораторію. Результати вразили: аналізи виявили залишки 23-х хімікатів, які застосовують у сільському господарстві. Щоправда, вміст кожного з них не перевищував офіційних нормативів, та наслідки постійного їх споживання можуть бути далеко не безневинними. «Збагатили» цей харчовий продукт «хімією» його компоненти, насамперед, сухофрукти, родзинки, горіхи. Щоправда, вирощені ці фрукти були не в Європі, а в менш розвинених країнах, де фермери погано освічені і немає жорсткого контролю за застосуванням ними агрохімікатів. Утім, Міхаелю Хоршу це дало привід замислитися над тим, що мають робити аграрії для зменшення впливу хімікатів на здоров’я споживачів. Це спонукало звернутися до органічного виробництва. Крім того, виробляючи ґрунтообробну техніку, пан Хорш уже чверть століття подорожує країнами, де її використовують, і досліджує там ґрунти, вплив на них аграрного виробництва. Серед цих країн – і Україна, землі якої Міхаель Хорш вважає найкращими в світі. Проте, він бачить і загрози для цієї землі. Найперша з них – втрата гумусу, насамперед, через застосування оранки.

– Найгірше, що можна зробити, – це перевертати ґрунт, який створювався мільярдами років, – вважає він. – Ми використовуємо різні системи без оранки, тому що вона, вирішуючи короткострокові завдання, створює проблеми на далеку перспективу.

Ще одну загрозу фермер бачить у тому, що важкі машини, працюючи на полях, ущільнюють ґрунт, причому, по всій площі. Тож у своєму виступі розповів про власний досвід застосування такої схеми роботи техніки, коли вона завжди рухається по заздалегідь визначених коліях. При цьому трактори своєю вагою впливають лише на 10% поля, а на решту площі колеса чи гусениці не заїжджають ніколи. За словами Міхаеля Хорша, це дозволяє поліпшити розвиток кореневої системи рослин, зберегти структуру ґрунту і вологу.

Змістовними були виступи відомих українських виробників органічної продукції. Генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко звернув увагу слухачів на важливий аспект успішної діяльності органічного підприємства – наявність сучасної, компетентної, надійної агрономічної служби. Він поділився власним досвідом її побудови. Керівник упевнений, що у цій справі важливий системний підхід. Адже агрономічна служба охоплює кілька сфер діяльності – крім власне агрономії, це й менеджмент, і механізація процесів, і логістика. Гліб Віталійович розповів, що на кожному етапі розвитку підприємства на перший план виходить той чи інший технологічний процес, доводиться вирішувати певні задачі. Тому й працівники агрономічної служби повинні мати відповідні компетенції. Крім того, в умовах швидких змін у сучасному світі, вони й самі мають постійно перебувати у руслі цього процесу, не відставати від нього. Тож, якщо говорити мовою порівнянь, для початкового етапу становлення підприємства потрібен агроном-супермен, який матиме максимальний набір необхідних якостей. А вже на етапі стабілізації важливо, щоб він працював із командою, – тоді повною мірою розкриваються переваги роботи агрономічної служби. Ідеальний агроном у цей період – той, котрий може успішно делегувати частину своєї роботи іншим, здатен працювати в команді, підтримувати стосунки із колегами з інших компаній, стежити за кращими світовими практиками, постійно навчатися, користуватися найновішими розробками у сфері IT-технологій, проявляти ініціативу і винахідливість. Гліб Лук’яненко докладно зупинився на тому, які ознаки повинна мати системна агрономічна служба органічного підприємства, на яких ключових процесах зосереджуватися, на основі якого господарського мислення діяти тощо.

До речі, важливість того, про що говорив керівник «Агроекології», можна було помітити і у виступах його колег. Вони розповідали про власний досвід органічного господарювання, і практично кожен згадував, як важко було на першому етапі знайти однодумців саме серед агрономів. Адже більшість із них звикли працювати за інтенсивними технологіями і не поспішали змінювати своїх звичок та отримувати нові знання. Про ці та інші виклики, які довелося прийняти, про подолання проблем і, зрештою, здобуття успіху, розповіли керівники кількох відомих органічних підприємств: генеральний директор та засновник компанії «Галекс-Агро» Олександр Ющенко, генеральний директор та засновник Агропромислової групи «Арніка» Андрій Пилипченко та інші.

Після виступу кожного зі спікерів із залу, який, до речі, був заповнений майже повністю, починали сипатися запитання. Серед учасників конференції були як ті, котрі вже працюють в органічному виробництві, так і ті, котрі лише приглядаються до цієї галузі. Тому запитання були найрізноманітніші – від тих, що стосувалися конкретних прикладів застосування техніки й технологій, до прибутковості бізнесу й зарплати працівників. Продовжити дискусію всі змогли після закінчення пленарного засідання, під час роботи у секціях. Вони були поділені за тематикою: «Агротехніка та контроль бур’янів», «Живлення та сівозміна», «Насіння та захист посівів». Доповідачі – науковці, практичні агрономи докладно розкрили ряд важливих питань за цими темами, суттєво поповнивши знання учасників конференції. Також під час заходу проходила виставка, на якій всі бажаючі могли ознайомитися із сучасними засобами захисту рослин та добривами, дозволеними для використання в органічному землеробстві, технікою, поспілкуватися з виробниками цієї продукції.

Від минулого до майбутнього органічного землеробства

З нетерпінням всі чекали наступного заходу – Дня органічного поля, організованого ПП «Агроекологія». Адже побувати на знаменитому підприємстві, з якого починалося органічне виробництво в Україні, мріє кожен, хто працює за екологічними технологіями. І керівництво «Агроекології» подбало про те, щоб кожен учасник знайшов на заході щось цікаве саме для себе, зміг доторкнутися до історії підприємства, побачити його сьогодення і навіть зазирнути в майбутнє. Захід проходив безпосередньо на полях, на одному з яких було влаштовано зручний павільйон для глядачів та сцену, а поруч розгорнуто виставку ґрунтообробної техніки з унікальними експонатами.

Так, гості змогли побачити перший агрегат для безполицевого обробітку, який застосовували ще в господарстві-попереднику «Агроекології» – колгоспі ім. С. Орджонікідзе, очолюваному С.С. Антонцем. У далекому 1975 році, коли ще не було агрегатів для безвідвалки, а сама ґрунтозахисна технологія робила тільки перші кроки, її першопрохідцям доводилося проявляти неабияку винахідливість. Тож і в господарстві С.С. Антонця, за його ідеєю й під керівництвом, стерньову сівалку 3 СЗС 2,1 переробили на перший культиватор для ґрунтозахисного, а зрештою – і для органічного землеробства. Агрегат багато років пропрацював на полях,а зараз, дбайливо збережений, є експонатом музею підприємства. У цьому музеї є ще кілька подібних експонатів – агрегати перероблені, або власного виробництва, за змінами в конструкції яких можна простежити розвиток інженерної думки засновника «Агроекології». А поруч із ними учасники Дня поля побачили створену за ідеями Семена Свиридоновича техніку, яка і зараз успішно працює на виробництві, – культиватори «Обрій», «Квант-7» та «Квант-12».

Обстановка на заході від самого початку налаштовувала не лише на діловий, а й на святковий лад. Як висловився модератор Дня поля, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою ПДАА Віктор Микитович Писаренко, тут все було зроблено для того, щоб запалити в серцях учасників вогник творчості й натхнення. А розпочалося це неординарне дійство з привітання голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Головка. Він відмітив, що учасники заходу мають щасливу нагоду побувати в унікальному господарстві, заснованому батьком органічного землеробства Полтавщини – Семеном Свиридоновичем Антонцем.

– Успішний 40-річний досвід цього підприємства дає впевненість у тому, що Україна, маючи чверть світових чорноземів, здобуде статус органічної держави, – зазначив очільник ОДА й побажав присутнім, щоб, завдяки спілкуванню з керівниками й фахівцями «Агроекології», вони отримали інше відчуття життя й новий погляд на майбутнє.

Про важливу роль досвіду «Агроекології» та підтримку органічного землеробства керівництвом Полтавської області та Мінагрополітики розповіла заступник міністра Ольга Трофімцева. Про ювілейні дати – 40 років роботи підприємства без пестицидів і 30 – без мінеральних добрив – нагадав присутнім генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко. Досвідом взаємовигідної співпраці з «Агроекологією» поділився директор з розвитку ТОВ «Укролія» Юрій Шевченко.

Багато теплих слів на адресу першопрохідців органічного землеробства в Україні прозвучало з боку швейцарських партнерів нашої країни у справі розвитку цієї галузі – заступника директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні Посольства Швейцарії в Україні Віктора Шуткевича та представника FiBL Торальфа Ріхтера. Віктор Шуткевич зазначив, що, незважаючи на те, що програми підтримки органічної сфери, які втілювалися Швейцарією останніми роками в нашій країні, завершені, співпраця триватиме й надалі. Зокрема, зараз відбувається впровадження аграрних розписок. Цей проект стартував у Полтавській області і поступово поширився по всій Україні, вже маючи певні успіхи. Що ж до органічного землеробства, то, на переконання представника бюро співробітництва, вже прийшов час для вітчизняних виробників, які самі багато чого вміють, навчати інших. Що й робить ПП «Агроекологія».

– Україна за десять років пройшла великий шлях в органічному землеробстві, – зазначив Віктор Шуткевич. – Бажаю, щоб ще за десять років в країні вже 10% земель були під органічним виробництвом.

Про цікавий проект з виробництва органічної продукції з насіння технічних конопель розповів керівник литовської компанії «AgroPro» Модестас Палюліс. Ця культура стає дедалі популярнішою в світі, тому має перспективи і в Україні. Литовський виробник згадав, як кілька років тому команда з п’яти чоловік починала організовувати вирощування конопель й переробку насіння цієї культури. Зараз ця литовська компанія – один з найбільших виробників насіння конопель в Європі. Продукція компанії – готове для вживання насіння без лушпиння, конопляна олія, протеїн, борошно. Все це має неабиякий попит у європейських послідовників здорового способу життя й у спортсменів. Оскільки великі обсяги виробництва вимагають багато сировини, компанія налагодила співпрацю з прибалтійськими фермерами, пропонуючи їм вигідні умови з гарантованою закупівлею сировини за фіксованою ціною. Щоправда, не всі фермери розуміють, як виростити врожай без пестицидів і мінеральних добрив, тож для них влаштовують семінари, конференції, дні поля. На запрошення компанії, їздили у Прибалтику навчати фермерів основам органічного землеробства і представники «Агроекології» – генеральний директор Гліб Лук’яненко і головний агроном Сергій Козін.

Фахівці «Агроекології» щедро ділилися своїм досвідом і під час Дня поля в своєму господарстві. Так, Сергій Козін докладно розповів про прийоми, які застосовують на підприємстві для підтримання балансу родючості у сівозміні, а агроном Павло Панов – про особливості й переваги компостування гною великої рогатої худоби за допомогою аератора.

Дуже пізнавальним для всіх була демонстрація техніки, яку використовує «Агроекологія». Це – аератор компосту, навантажувач, гноєрозкидач, кілька моделей ґрунтообробних агрегатів, трактори. Вся ця техніка – найсучасніша, відомих виробників, вже працює в умовах реального виробництва на підприємстві. Спочатку гості змогли оглянути її, вислухати пояснення про її призначення і особливості застосування від представників компаній – виробників і дистриб’юторів та агрономів «Агроекології». Потім відбулася демонстрація роботи представленої техніки. Учасники заходу змогли побачити, як працює аератор, яким виходить вироблений ним компост, та як це добриво навантажують і розкидають. Особливу цікавість присутніх викликало проходження ґрунтообробних агрегатів. Гості перевіряли якість обробки ґрунту, звертали увагу на його структуру, розкопували, щоб побачити, на якій глибині знаходиться волога. То в одному, то в іншому куточку поля виникали дискусії, обговорення побаченого.

Не менш цікавим виявився й огляд демонстраційних ділянок пшениці озимої. Тут було посіяно більше десяти сортів, виведених селекціонерами Німеччини, Франції й України. Причому, про українські сорти розповіли їхні автори – селекціонер Білоцерківської дослідно-селекційної станції, доктор сільськогосподарських наук Лариса Бурденюк-Тарасевич і доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри ПДАА Володимир Тищенко. Оскільки всі демонстраційні ділянки розташовані на одному полі, в однакових умовах, присутні на власні очі могли побачити, які з представлених сортів краще почуваються на землях «Агроекології», за погодних умов нинішнього року.

Ще однією цікавинкою заходу була якраз можливість зазирнути в майбутнє аграрних технологій. Над полями весь час кружляли квадрокоптери. Цього разу вони вели зйомку для фільму про День поля. Проте, дрони все ширше застосовують аграрії для стеження за розвитком посівів. Крім них, над демонстраційними ділянками літав ще один безпілотник: дослідний зразок представив засновник і керівник компанії «Agrieye» Андрій Севрюков. Цим апаратом не треба керувати вручну – він рухається за заздалегідь визначеним маршрутом. Безпілотник обладнаний датчиками, за допомогою яких можна, наприклад, підрахувати кількість колосків пшениці на одному квадратному метрі в різних частинах поля і завдяки цьому спрогнозувати врожай на всій площі. Також керівник «Agrieye» розповів про іншу свою розробку – систему супутникового моніторингу полів.

Завершився День поля дегустацією страв, приготованих із продукції «Агроекології». Їхній неперевершений смак став ще одним аргументом на користь органічного виробництва.

І економіка, і служіння суспільству

А на учасників заходу чекав ще один пункт програми – відвідування заводу «Укролія Органік». Цей завод, запущений наприкінці минулого року компанією «Укролія» спеціально для виробництва органічної соняшникової й соєвої олії, а також органічних макухи, шроту й лушпиння, є партнером ПП «Агроекологія». Саме з насіння соняшнику, вирощеного «Агроекологією», тут була вироблена перша партія олії.

Співпраця між двома підприємствами триває і вже вийшла за рамки економічного партнерства. Директор з розвитку ТОВ «Укролія» Юрій Шевченко представив присутнім спільний проект «Ми Органічні». Це – соціальний проект, спрямований на розвиток та популяризацію органічного сектору в Україні. Його мета, насамперед, просвітницька. Виробники доноситимуть до суспільства інформацію про важливість споживання органічних продуктів, ведення здорового способу життя, підвищення його якості, захисту довкілля. Для цього планується проведення екскурсій на поля і на завод, лекцій, конкурсів і свят для дітей, спортивних і екологічних заходів, благодійних аукціонів, допомога талановитим людям у реалізації стартапів відповідного напрямку тощо. Отже, органічні виробники все активніше долучаються до розвитку суспільства, не лише забезпечуючи його найкращою продукцією, але й навчаючи жити повноцінним здоровим життям.

Під час екскурсії по цехах «Укролія Органік» гості ознайомилися з усім процесом виробництва олії, вислухали докладні пояснення щодо його особливостей в органічному варіанті. Нікого не залишила байдужим демонстрація мініатюрної діючої моделі заводу, яка справно, як і справжня лінія, наповнювала пляшки олією. А розповідь Юрія Шевченка про історію створення заводу і його роботу з моменту пуску та дружнє спілкування учасників заходу стали чудовим завершенням двох прекрасних днів органічного свята.

Органічні заходи загалом відвідало понад дві сотні людей із України, Швейцарії, Німеччини – виробників сільгосппродукції й техніки, представників органи влади й наукових закладів, студентів аграрних вишів. Солідно були представлені засоби масової інформації: крім працівників українських мас-медіа, тут побувала велика делегація журналістів різних європейських країн, запрошених швейцарськими партнерами. А це значить – про здобутки органічної України дізнається ще більше людей всередині країни та за її межами. І це сприятиме подальшому розвитку органічного виробництва задля кращого життя людей на всій нашій планеті.

P.S. Організатори конференції і Дня поля вдячні всім, хто їх відвідав, підтримав та долучився до їхньої організації та проведення.

Ганна Козельська


Повернутись до списку новин
На відкритті Дня поля (зліва направо): генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко, професор Віктор Писаренко, голова Полтавської ОДА Валерій Головко

На відкритті Дня поля (зліва направо): генеральний директор ПП «Агроекологія» Гліб Лук’яненко, професор Віктор Писаренко, голова Полтавської ОДА Валерій Головко

© Фото Артура Кужілка


Новини

03.09.18

Шляхами органічної Полтавщини

За ініціативи президента ГС «Полтавське товариство сільського господарства» Семена Свиридоновича Антонця та секретаря спілки Антоніни Семенівни Антонець розпочато проект «Органічна Полтавщина»

01.09.18

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 1 вересня 2018 р.

28.08.18

Людина, що змінює світ

У день 27-ї річниці Незалежності України широкому загалу були представлені десять людей, які за ці роки найбільше вплинули на аграрний сектор нашої держави. Почесне місце серед них посів Семен Свиридонович Антонець.

16.08.18

Від екосистем на полях – до екосистем у бізнесі

7 серпня в навчальному Центрі органічного землеробства відбувся семінар «Технологія вирощування високоолеїнового соняшника в органічній системі землеробства».