Горить земля – страждають люди

Спека, посуха, а головне – людська недбалість призводять до безлічі загорянь в лісах, на луках і полях. А страждають від цього не лише земля, тварини й рослини, але й самі палії.

Як швидко позбутися засохлих бур’янів і бадилля на городі, виметеного з подвір’я листя, стерні на полі? Багато людей обирають найлегший і, на їхню думку, найзручніший спосіб – спалювання. А дарма. Так, хибність цього вибору на своєму сумному досвіді відчули 9 вересня власники одного з домогосподарств в селі Маловидне Котелевського району. Там спочатку горіла суха трава, а потім полум’я з неї перекинулося на господарчу будівлю і загрожувало поширитися на розташоване поруч поле кукурудзи. Рятувальникам довелося майже вісім годин боротися з вогнем. В результаті пожежа знищила 4 га сухої трави і господарчу будівлю. На щастя, вдалося врятувати житловий будинок і кукурудзу. 

А ось 58-річний чоловік із села Милашенкового Миргородського району того ж дня загинув через таку саму пожежу. Вогонь з сухої рослинності на його подвір’ї перекинувся на будівлі, знищивши житловий будинок, господарчі споруди і забравши життя самого господаря… У Кременчуці в подібній ситуації жінка залишилася живою, проте отримала опіки 30% тіла.

На жаль, такі сумні випадки стаються в області практично щороку. Не став винятком і нинішній. Як повідомила начальник прес-служби Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Світлана Рибалко, з початку року через спалювання сухої рослинності постраждали вже сім людей, причому, шість із них загинули…

На мапі, яку оприлюднило ГУ ДСНС, видно, що цього року на території області зареєстровано сотні пожеж на відкритих територіях у всіх районах. Загалом їхня кількість вже перевищила 700. Деякі дні щодо цього особливо «врожайні». Наприклад, 7 вересня бійці ДСНС ліквідували 14 таких пожеж, а 11 вересня – 17. Деякі з них стають особливо масштабними за площею та збитками. Зокрема, 11 вересня у Кременчуцькому районі згоріло 23 га сухої рослинності, а разом із нею – частина обладнання й деревини на базі лісоматеріалів місцевого підприємця. Наступного дня вогонь охопив 300 га поля, на якому достигала кукурудза. 16 вересня згоріло понад 18 га лісу, 20 га очерету й сухої трави та три господарчі будівлі в Новосанжарському районі. Щоб впоратися з вогнем, довелося задіяти понад 60 рятувальників і працівників інших служб, два десятки пожежних автомобілів, пожежний потяг, навіть два літаки пожежної авіації.

А ще ж до  статистики управління з надзвичайних ситуацій не потрапляє багато загорянь, які загасили місцеві мешканці, а також ті, котрі згасли самі. Серед них, наприклад, пожежа у Полтавському дендропарку, яка, перш ніж припинитися, разом із сухою травою знищила частину цінних дерев, кілька десятків років тому посаджених для озеленення міста й створення комфортного середовища для відпочинку містян.

– Ми горимо! – обурюється керівниця прес-служби ГУ ДСНС. – У мене складається враження, що люди хочуть спалити геть усе!

Не є винятком у цьому відношенні й Шишацький та Зіньківський райони. Так, за допомогою вогню «наводили лад» на зупинці громадського транспорту «Ставкове», що розташована на обочині Опішнянської траси. Зупинка потопала у бур’янах, але замість того, щоб викосити суху рослинність, її просто підпалили. Причому, не зважаючи на те, що вогонь міг перекинутися і на зупинку, і на розташоване поруч поле, та й травмувати самих паліїв. Інакше, ніж недалекоглядністю й недбалістю, такі дії назвати не можна.

На жаль, не замислюються про шкоду і фермери: частина з тих, хто господарює навколо Ставкового, Михайликів, Покровського, спалюють солому на своїх ділянках. А нещодавно біля Покровського вигоріла суха рослинність на пагорбах. І тепер замість мальовничого краєвиду тут – чорне згарище.

Виправдовуючи «вогняне прибирання», люди, як правило, наводять такий аргумент: «Наші батьки, діди, прадіди так робили. Значить, і ми так робитимемо». Утім, життя не стоїть на місці. Прадіди багато чого не знали з того, про що поінформована будь-яка грамотна сучасна людина. Так, Полтавське обласне управління лісового й мисливського господарства поширило інформацію про те, якої шкоди завдає спалювання сухої рослинності навколишньому середовищу. Зокрема, вогонь знищує верхній шар гумусу, що знижує родючість ґрунтів. Якщо пожежа відбувається в природних угіддях, у полум’ї згоряють рослини найцінніших видів та їхнє насіння, комахи, ящірки, їжаки, гнізда птахів, дитинчата різних звірів. А ось насіння й кореневища бур’янів, як правило, примудряються вижити навіть у вогняній стихії. Тож вигорілі ділянки потім знову вкриваються зеленню, але вже не гарних квітів та корисних трав, а злісних бур’янів. Коли ж пожежа поширюється в лісі, там гине все живе, чималих збитків зазнає лісове господарство. А для відновлення лісових насаджень потрібно багато грошей, праці й часу.

Шкодять підпали й здоров’ю людей. Дим навіть від невеликого багаття може викликати отруєння, задуху, особливо – в маленьких дітей, людей похилого віку та тих, котрі страждають на астму, серцево-судинні хвороби, захворювання дихальних шляхів.

Це може здатися дивним, але масове спалювання сміття й сухої рослинності робить свій внесок і в процес глобального потепління, посилюючи парниковий ефект.

Зважаючи на всі ці негативні наслідки, логічною є наявність покарання за такі дії. Відповідно до чинного українського законодавства, випалювання сухої трави тягне за собою накладення штрафів у сумі від 170 до 1190 грн. Якщо ж це відбувається в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – від 340 до 2380 грн. Порушника можуть також зобов’язати відшкодувати завдані ним збитки. А у випадку знищення майна, травмування чи загибелі людей – навіть притягти до кримінальної відповідальності.

Та все ж важливо, щоб таким підпалам перешкоджали не покарання, а висока свідомість людей. Звісно ж, і розуміння того, що робити з сухою рослинністю й побутовими відходами. Так, стерню, бадилля можна заробити в землю просто на городі чи полі – так, як це вже кілька десятиліть роблять в ПП «Агроекологія». Перегниваючи, рослинність дає поживу ґрунтовим мікроорганізмам, грибам, черв’якам, які перетворюють її на добриво для майбутнього врожаю культурних рослин. Зі скошених бур’янів, листя, кухонних відходів, гілок, паперу, падалиці можна зробити компост, який також стане гарним добривом. Для збирання побутових відходів комунальні підприємства зараз скрізь встановлюють спеціальні контейнери – досить лише сплатити за користування ними невелику суму і можна дуже легко позбавлятися від будь-якого непотребу.

А ще треба пам’ятати, як не спричинити пожежу в природних угіддях випадково. Так, під час пікніків на природі багаття можна розпалювати лише у відведених для цього місцях. Майданчик, де палатиме вогонь, треба заздалегідь очистити від трави, листя, обкопати його по колу, а після завершення відпочинку залити залишки кострища водою. Не можна кидати в лісі недопалки, особливо там, де під ногами є шар сухого листя, хвої. Адже в таких місцях можна відразу не помітити загоряння, а вогонь буде певний час тліти, поки нарешті не розгориться на повну потужність. Якщо тривалий час не було дощів, оголошено високий ступінь пожежної небезпеки, краще взагалі утриматися від розведення багать та від куріння у природних угіддях.  

Ми всі разом живемо на одній землі, в одній країні, сусідимо у містах і селах. Тож давайте всі разом будемо дбати про землю, країну, природу, брати відповідальність за свій населений пункт, людей, що живуть поруч. А для цього почнемо з малого: просто припинимо роздмухувати й «годувати» вогняну стихію, вирішуючи проблеми чистоти іншими, цивілізованими, методами.

Галина Озерська


Повернутись до списку новин

Новини

30.10.19

Ціни на органічну продукцію рослинництва та продукти її переробки станом на 22 жовтня 2019 р.

05.10.19

Горить земля – страждають люди

Спека, посуха, а головне – людська недбалість призводять до безлічі загорянь в лісах, на луках і полях.

18.09.19

Свято у стилі органік

14 вересня у Києві відбувся Всеукраїнський ярмарок органічних продуктів, де представило свою продукцію і ПП «Агроекологія».

02.09.19

Органічні рекорди для України

Серед досягнень, записаних до Книги рекордів України, є такі, котрими особливо пишаються органічні виробники.